«Заповіт» Т. Шевченка - палке звернення до нащадків

Українська література XIX сторіччя подарувала нам безліч надзвичайних творів, що назавжди увійшли до скарбниці української культури. Творчість Тараса Шевченка — чи не найпомітніше явище за всю історію нашої літератури. Геніальний письменник, він був і геніальним мислителем: його жага до свободи, щирі переживання за долю своєї країни надзвичайно вплинули на свідомість нації, сформували прагнення до свободи та незалежності, яку вдалося здобути майже півтори сотні років потому.

Свої життєві принципи та переконання, найбільші прагнення Шевченко висловив у поезії «Заповіт». Перші рядки цього твору відомі кожному від шкільних років:

Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій,

Згадується в «Заповіті» і Дніпро, що став не тільки своєрідним символом України, а й одним із найчастіше згадуваних образів у творчості Шевченка. Починаючи від балади «Причинна», що починається безсмертними рядками «Реве та стогне Дніпр широкий...» й далі, протягом усього творчого шляху Шевченко пише про Дніпро й про природу України, не втомлюючись захоплюватись її красою.

У своєму заповіті поет утверджує той неспокій, що супроводжував його протягом усього життя: тільки коли всі вороги будуть переможені, коли в Україні запанує щастя, душа його матиме спокій. Шевченко закликає українців до боротьби за волю, за право самостійно панувати на своїй землі, творити нову сім'ю — вільну і нову:

Поховайте та вставайте. Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте. І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом.

Цікаво, що «Заповіт» був написаний 1845 року, приблизно за 15 років до смерті Шевченка. Виходить, свій заповіт Шевченко створив ще відносно молодим. Але творчі та людські переконання поета не змінилися: він залишався вірним своїм мріям протягом усього життя. Зараз «Заповіт» є однією з найвідоміших поезій Шевченка, його вивчають у школі, часто декламують на урочистих зборах, для читачів він є вічним гімном патріотизму та силі духу.