«Дванадцять» - парадоксальна поема O. Блока

«"Дванадцять" — це найкраще, що я написав» (О. Блок). Блок так вважав і пояснював: «Тому що тоді я жив сучасністю».

Смисл назви. Поема містить 12 розділів. Героями поеми є 12 червоноармійців. Крім того, образ Христа, що йде попереду цих червоноармійців (у кінці поеми) асоціюється з 12 апостолами.

Жанр, стиль, композиція. «Дванадцять» — епічна поема, що складається з окремих замальовок, картинок, які змінюють одна одну. Сюжет скоріше хаотичний, але в ньому є певна логіка: так само нестійка й хаотична була дійсність 1918 року.

Художні особливості поеми. О. Блок сказав, що слід «усім серцем слухати революцію». Це, звичайно, метафора. Музика ця відображена у ритмічній, лексичній та жанровій різноманітності поеми.

Ритм. (Традиційні ямб і хорей чергуються з різностопними розмірами, а часом із неримованим віршем. Інколи у ритмі поеми звучить марш (найчастіше), а часом міський романс. .Інколи у тексті трапляються гасла або частушки чи революційна пісня. Цей ритм розриває тріск пострілів.

Лексика поеми також різноманітна. По-перше, це мова гасел та прокламацій; по-друге, розмовна мова, просторіччя, свідомо спотворені просторіччям слова («етажи», «елекстрический»), брутальні слова й вислови («холера», «жрала», «подлец» та інші); по-третє, лексика високого стилю.

Герої — це люди з вулиці: «старушка, как курица», «товариш поп», а щодо червоноармійців із загону: «В зубах цигарка, примят картуз, на спину б надо бубновий туз!» (ромб нашивали на спину карним злочинцям). Докладніше показано Катьку: «зубки блещут жемчугом», «толстоморденькая», «у ей керенки єсть в чулке», «с офицерами блудила» тощо.

Сюжет має два рівні: зовнішній, буденний (картини з петроградських вулиць) і внутрішній (причини, обґрунтування вчинків «дванадцяти»). Мотив помсти зливається з мотивом гасел революції:

Что, Катька, рада? — Ни гу-гу...

Лежи ты, падаль, на снегу!

Революционный держите шаг!

Неугомонный не дремлет враг!

Мотив ненависті переважає у семи розділах, і ненависть виявляється як почуття святе, і як блюзнірство. В центрі уваги вседозволеність кривавої розправи, знецінення життя і «свобода без креста».

Образи-символи як ознака поеми «Дванадцять». У поемі є постійні блоківські символи: заметіль, вітер, сніг. Є й символічні кольори: чорний («чорний вітер»), білий («білий сніг»), червоний, часто кривавий («кровавый флаг»). Символічне й число «12», «пес безродний». Образ Христа — це окремий образ і теж є своєрідним символом. Одні сприймають його як спробу освятити справу революції, інші — як блюзнірство. Дехто з критиків вважає, що образ

Христа, може, запорука майбутнього світла, символ справедливості, любові, знак віри. Блок писав: «Что Христос идет перед ними — несомненно. Дело не в том, достойны ли они его, а страшно то, что опять он с ними и другого пока нет, а надо другого?»