Генуезька фортеця (твір-опис пейзажу)

Іноді наше сприйняття просто не підлягає якомусь логічному поясненню: можна багато чого прочитати і дізнатися, але відчути інформацію, пропустити її крізь себе допомагає якась несподівана дрібниця, якийсь випадковий ключик, що раптом запускає незрозумілий досі механізм вражень та відчуттів.

Коли ми з родиною вирушили до Криму, плануючи відвідати Генуезьку фортецю, я вже багато чув про цю пам'ятку. Знав, наскільки давня ця фортеця, скільки історичних епох змінилося протягом сторіч її існування. Але усвідомив цю інформацію я тільки тоді, коли переді мною відкрилася панорама фортеці.

Довгий-довгий мур, каміння якого навіть улітку лишається прохолодним. Пекуче сонце у синьому-синьому небі без жодної хмаринки, що розкинулося над степовим різнотрав'ям. І сама фортеця — давня, таємнича, велична, сповнена середньовічного духу. Цей пейзаж надовго лишився в моїй уяві. Тільки коли я побачив цю картину на власні очі, переді мною пройшли хозари, візантійці, золотоординці, турки — усі, хто в той чи інший час був хазяїном цієї території.

Генуезька фортеця має два рівні оборони, між якими колись у давнину розмішувалося місто. Укріплення височить над морем — і зсередини можна побачити узбережжя, далеко внизу — така височінь, що голова паморочиться.

Коли ми відвідували фортецю, там саме проводився один із численних фестивалів, що. відбуваються на її території щороку. Люди, перевдягнені у середньовічні костюми, давні танці, ремесла, бойові мистецтва, лучники, лицарі, прекрасні леді, справжнісінький середньовічний ярмарок... І все це сповнене таким життям, таким рухом, що я на кілька годин і справді повірив, що опинився в іншому часі. Консульський замок, що є частиною укріплень, довершив відчуття іншої епохи.

Після відвідин Генуезької фортеці мені ще багато разів являвся уві сні побачений неповторний краєвид — поле перед муром, кімнати замку чи вид на море з віконниці... «Виявилося, що «машина часу» не така вже й вигадка», — думав я щоразу, згадуючи ці казкові години перебування у фортеці, яка стала для мене такою машиною. Я дуже сподіваюся повернутися туди ще раз!