лікарем і гарним науковцем, він не робить кар'єру, а повертається до Плассана і стає лікарем у лавах повсталих.
Усі думки Ругонів крутилися біля грошей та посад. «Всі вони були озлоблені безталанням і ладні за горло схопити фортуну, якби тільки перестріли її десь у глухій місцині...» Так визначає Золя вдачу Ругонів.
Як у реальному житті, в кожного Ругона свій шлях, який веде або нагору, або вниз життєвими сходами. Підлість і жадібність Ругонів стають важливими рисами, які допомагають їм домогтися своєї мети. Та Золя дає зрозуміти читачеві: ні влада, ні гроші, які дісталися через підлість і підступність, — не зможуть подарувати душевний спокій, кохання, і врешті-решт — життя.
Отже, висновком з історії існування родини Ругонів є те, що благополучна буржуазна родина основою свого багатства має грабунок, а підґрунтям своєї моралі — відверту зневагу до всіх, хто не має грошей. Уособленням цього є містечко Плассан. Будь-які голоси про правду і справедливість приглушує буржуазія своєю розважливістю, дворянство — німим відчаєм, духовенство своїми інтригами. У світі руйнуються трони, він здригається від наступу революційного народу, а Плассан чіпляється за свій буржуазний спокій, майно, дріб'язкові розрахунки. І за це плассанці згодні втопити половину своїх мешканців у крові. «Зачепіть їхні інтереси, — зауважує Золя, — і ці лагідні люди, не виходячи з дому, уб'ють вас щиглями так само певно, як убивають з гармат на майданах...»
Чи є такі явища сьогодні? На жаль, їх дуже багато. І тому Золя, який побачив і змалював ці образи, — один із видатних письменників світу. За тими ознаками, які так старанно виписав Золя, ми легко вирізнимо ці типи в сучасному житті.