В людьми живи в мирі, а з вадами воюй

Яка це складна наука — жити серед людей. Адже всі ми такі різні — ну як тут примирити інтереси, уникнути конфліктів! Виявляється, народна мудрість давно вже вирішила це питання, давши пораду: з людьми живи в мирі, а з вадами воюй.

Жити в мирі з людьми — означає досягати злагоди. Чи так це просто? Можливо, для декого зовсім непросто. Адже слід навчитися думати не тільки про себе, а зважати й на інтереси інших. Ох, які неприємні бувають ті інші! Часом вони здатні на зовсім не дружній вчинок. На жаль, таке буває. Та чи ти сам ніколи не помиляєшся, не маєш вад? Отож, мабуть, слід навчитися прощати іншим, як прощаєш собі, бо тоді й тобі пробачать, коли схибиш. А чи можна навчитися жити не помиляючись? Непросте питання для звичайної людини. Проте точно відомо, що з вадами таки слід боротися. Кожна мисляча людина завжди аналізує свої вчинки, їх причини, а отже, й може побачити свої вади. А побороти їх — егоїзм, безнадію, песимізм, лінь — можна. В українській літературі є блискучий приклад того, як людина поборола навіть фізичну недугу, а не те що розпач від свого безсилля. Це й саме життя Лесі Українки, і її твори, зокрема знаменитий вірш «Contra spem spero»:

Так! Я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити! Геть думи сумні!

Отож, не слід зважати на те, як чинять з тобою, бо кожен відповідає сам за свої вчинки. Не треба боротися з людьми, а слід боротися зі своїми вадами, адже перемога у цій боротьбі — найцінніша.