Відображення автобіографічних мотивів у вірші Т. Шевченка «Мені тринадцятий минало»

Автобіографічні мотиви у творчості Т. Шевченка. (Значна частина творів Шевченка побудована на власних враженнях поета. Гіркий досвід кріпацтва, спілкування з різними людьми, спостереження за суспільством та державними механізмами, заслання — усе це відобразилося у поезіях Кобзаря.)

«Мені тринадцятий минало» — поетичний спогад поета про дитинство.

Дитяче сприйняття світу. (Вірш «Мені тринадцятий минало» розповідає про дитячі враження поета, що тоді ще був кріпаком. Сонце, небо, природа навколо роблять малу дитину щасливою. Відкрита душа настільки сповнена природною силою, ще не скривджена несправедливістю людей, ще не знайома з усіма жахіттями навколишнього світу. Саме тому малому ліричному героєві «приязно молилось», а світ здавався радісним та дружнім.)

Конфлікт між жорстокою дійсністю та чистотою дитячих надій. (Дитяча наївність та життєрадісність гинуть під тягарем трагічної дійсності. Малий розуміє, що не має хати, ягнята, яких він пасе, не належать йому. Він не має дому, власного прихистку, відчуває себе у небезпеці, підвладний усім ударам долі. Тому рай мальовничого села починає здаватися підлітку пеклом. Образ дівчати говорить читачеві, що увага, тепло з боку інших людей можуть робити дива — тоді увага з боку дівчини знов обернула пекло на рай. Але несправедливість світу виявилася сильнішою. Ліричний герой хотів би дожити вік у тім раю, щоб не знати усього бруду та жорстокості, не пізнати горе людей.) III. Висновки. (Поезія Тараса Шевченка завжди емоційно насичена. Часто Кобзар кладе в основу своїх творів біографічні мотиви, епізоди із власного життя. Про непросте дитинство Шевченка ми дізнаємось не тільки з книг, присвячених його біографії, а й із творів самого поета.)