Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





«Бо жити спішити треба

«Бо жити спішити треба...» (Мої роздуми над творчістю В.Симоненка)

У мене ще й досі не вкладається в голові, чому на долю найталановитіших, найкращих людей випадають різні випробування, чому так часто їхнє життя уривається неочікувано і трагічно. Мені завжди подобались вірші Симоненка, але після того, як я уважно прочитав біографію поета, моє ставлення до нього й до його творчості остаточно сформувалось. Поетові довелося прожити дуже коротке, але дуже насичене життя. Передчасна смерть обірвала його. Мене дуже вразило все, що я дізнався про життєвий шлях Симоненка...

У контексті долі поета зовсім по-іншому стали сприйматися фрази «Жити спішити треба, кохати спішити треба, Гляди ж — не проспи!» Це рядки з його вірша «Ти знаєш, що ти людина?» Звісно, людині не дано знати свою долю заздалегідь, але оце «жити спішити треба» так страшно і дивно звучить, коли ми знаємо, як рано обірвалося життя В. Симоненка.

Усі вірші поета вирізняються любов'ю до життя та вірою в людину, постійним рухом, пориванням дізнаватися нове, розвиватися, горіти. У вірші «Гей, нові Колумби й Магеллани!» поет ніби викладає своє бачення життя. Найбільшою цінністю — і найбільшою насолодою — для нього є пізнання нового, відкриття нових горизонтів. «Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені годі?» — питає поет. Виходить, сенс життя для ліричного героя — у відкритті нового.

Та сама любов до життя є й у інших творах. Поезія «Ти знаєш, що ти людина?» пронизана гуманістичним пафосом. Автор ніби каже читачеві, що народитися людиною і стати Людиною — не одне й те саме. Але вже від народження кожен унікальний, посмішка і мука кожного неповторні, неповторні і цілі кожного з нас.

Жоден вітер сонця не остудить, Півень землю всю не розгребе! Україно! Доки жити буду, Доти відкриватиму тебе. Мріяти й шукати, доки жити, Шкварити байдужість на вогні!.. А якщо відкрию вже відкрите, Друзі! Ви підкажете мені...

Мова творів Симоненка жива та образна. За словами ніби вгадується голос автора — емоційний, красивий, чистий...

Якщо уважно читати поезії Симоненка, то відчуваєш, що ж було для поета головними цінностями в житті. Батьківщина, рід, зв'язок із родиною і, звісно, саме життя — осмислене, насичене, сповнене емоцій та подій. Твори Симоненка не тільки вчать нас уважніше ставитися до себе та своїх життєвих принципів, а й сповнюють енергією, бажанням творити і відкривати нове, спонукають спішити жити!