Несподіваним «аристократом духу» виявляється батько Елайзи, сміттяр Дулітл. Шоу показує, що й людина з нижчого прошарку суспільства може мати думки, варті уваги співгромадян, і тільки відсутність грошей робить його вигнанцем суспільства. Насмішкувата рекомендація Хіггінса про те, що Дулітл є найкращим в Англії моралістом, піднесла батька Елайзи, Альфреда Дулітла, на новий щабель життя, в нього з'являються гроші — і ось вам джентльмен у циліндрі і гарних черевиках! На запитання Хіггінса, що сталося, він відповідає: «Хіггінс занапастив мене. Розбив моє щастя. Зв'язав мене й кинув у лабети буржуйської моралі...»

То що ж є аристократизм? Які його складові і чи потрібний він сьогодні освіченій людині?

У своїй комедії Шоу намагався сказати своїм сучасникам: вимова, манери, одяг — це ще не все. Головними для людини є її душа, почуття, людяність, доброта, чуйність, повага, волелюбність. Інше — за наполегливості — легко здобути.