Антивоєнна спрямованість п'єси Б. Брехта «Матінка Кураж та її діти»

«Матінка Кураж та її діти» — одна з найвідоміших п'єс Брехта, написаних в еміграції. Створена 1939 року, п'єса спрямована проти активної пропаганди війни у фашистській Німеччині. Адже не секрет, що цього часу фашисти особливо часто зверталися до історичних подій, пов'язаних з успішними воєнними діями. Вони намагалися прищепити, особливо молоді, думку щодо необхідності війни, навіть її користі для німців. Отож п'єса «Матінка Кураж...» побудована так само на історичних подіях. Драматург звернувся до подій Тридцятилітньої війни, вбачаючи в них прообраз катастрофи XX століття. У центрі уваги письменника образ матінки Кураж, маркитантки, що живиться війною. Впрягшись до візка, простує слідом за військом, торгуючи всім, чим тільки доведеться поживитися посеред воєнного безладдя. Єдине, у що вірить матінка Кураж, — це продажність: «Якщо в хід ідуть високі чесноти, значить, погані справи». Вона вважає, що чеснот не існує, бо продається все. І вона пристосувалась до цього світу так, що зненавиділа мир, а полюбила війну. Парадокс у тому, що саме її діти несли в собі важливі чесноти: Ейліф — силу й войовничість, Швейцеркас — чесність і порядність, Катрін — доброту. Війна вбиває її дітей саме за їх чесноти. У цьому є певний символ, адже війна вбиває й самі чесноти, закреслює не тільки життя людини, а й мораль людства. Та Анна Фірлінг, названа матінкою Кураж, пишається своєю причетністю до війни: «Ви мені тут війну не гудьте! Вона слабких вбиває? Ну то й що, вони й за мирних часів гинуть, як мухи! Зате ми на війні ситіші будемо». Як це в ній поєднується? Адже вона мати й хоче добра своїм дітям, ладна на все, аби їх врятувати. Та Анна не розуміє, що у світі все пов'язане. І слова фельдфебеля-вербувальника солдат стосуються і її: «Війною хочеш ти прожить, за це потрібно заплатить». І вона розплачується найстрашнішою платнею — дітьми. Її німа дочка Катрін виступає антиподом матері, адже ні погрози, ні обіцянки, ні смерть не змусили дівчину відмовитися допомогти людям, які були до неї добрі. Образ Катрін — це одне з найважливіших досягнень в історії драматургії. Вона німа, та її вчинки говорять набагато більше про велике серце, сповнене любові до людей.

Отже, Бертольд Брехт, змальовуючи історію маркитантки Анни Фірлінг, матінки Кураж, висловлює думку про несумісність війни і людських чеснот, війни і самого життя. Саме в цьому виразний антивоєнний пафос п'єси.