Іван Драч. Поема «Чорнобильська мадонна»

«Чорнобильська мадонна» — твір про Чорнобильську трагедію. Поема стала одною з найяскравіших серед численних відгуків митців на Чорнобильське лихо, а саме: поем С. Йовенко «Вибух» та Б. Олійника «Сім», документальної повісті Юрія Щербака «Чорнобиль», роману Володимира Яворівського «Марія з полином в кінці століття» тощо.

«Чорнобильська мадонна» — образ нашого століття. Поема увійшла до збірки «Храм сонця» (1988). За жанром «Чорнобильська мадонна» — поема, та вона настільки своєрідно поєднує все, що стосується причин та наслідків трагедії, що її визначають як поему-мозаїку.

Своєрідність композиції. Поема побудована за законами модерністського мистецтва, і деякі дослідники порівнюють її з «Гернікою» Пікассо. Вона складається з 25 окремих розділів, що поєднані тематично, хоч і розрізняються за жанром. Так «Пролог» — це лірика, а вставка «З канадської листівки «Мадонна атомного віку» Василя Курилика, 1971» — це проза. «Хрещатицька мадонна» — це балада, «Солдатська мадонна» схожа на міф. «Баба в целофані» поєднує трагічне й смішне, а деякі розділи тяжіють до сатири. Наприклад, «Бенкет в пору СНІДу», «Мати і христопродавці», «Ода молодості». Так досягається широка всеохватність подій і проблем, пов'язаних із Чорнобильською катастрофою, яка торкнулася усієї Землі. Цим і пояснюється вселенський характер образів і широке узагальнення, до якого вдається автор, щоб осмислити причини й наслідки події.

Смисл назви поеми. Він стає зрозумілим одразу після прочитання епіграфів, що відображають моральні застави життя українського народу: священне ставлення до матері й засудження негідної поведінки щодо неї. Тож І. Драч, змальовуючи сучасну — Чорнобильську мадонну, ставить її поряд з образом Божої матері.

...Як намалювали на задану тему богове мистецтво, Протягом тисячоліть — від Рубльова до Леонардо да Вінчі, Від Вишгородської мадонни до Сікстинської, Від Марії Оранти і до Атомної Японки...

Логічність цього образу тим переконливіша, що поет звертається до Святого Письма, до його пророчих попереджень, які так страшно збулися: «І третій ангел просурмив, і впала з неба зоря велика, що палала, як смолоскип, і впала на третину річок і на джерела вод. Ім'я зорі мовиться — «полин», і стала третина вод полином, і багато людей померло від вод, бо прогіркли» (Новий Завіт. Одкровення, 8 вірш 10). Відомо, що чорнобиль і полин є назвою одної трави. Так завершується коло і набирає вселенських масштабів те, що сталося.

Художня своєрідність поеми. Художня своєрідність поеми насамперед виявляється у багатстві символіки. Головний образ-символ дав назву поемі. З давніх-давен людство створило чимало образів Божої Матері, що захищали, оберігали в різних ситуаціях. Іван Драч у поемі створює образ Матері Божої, який зазнає цілої низки перевтілень: Солдатська мадонна, Атомна мадонна, мати генерала тощо. Читач розуміє, що то саме Мати Божа ішла в саркофаг до загиблих, залишаючи вервечку слідів на піску. Подаючи образи Матері Божої у земних втіленнях, поет розв'язує проблему совісті, її невідворотного суду й відповідальності людства за майже загублений світ. Біблійні образи допомагають збагнути вселенський розмір лиха й осмислити символічний його смисл для історії людства. Поет згадує про Ісуса-спасителя, про царя Ірода, якого проклинає людство за жахливий злочин. Саме через ці образи поет розкриває моральні проблеми, пов'язані з Чорнобильською трагедією.

Образна палітра поеми. Аналізуючи проблему буття людини під час і після аварії на ЧАЕС, поет кількома влучними мазками малює емоційно-образну картину: «паморозь сива бузку посивілого», «у рудому лісі, що сонця рудіший», «лічильник Гейгера пищить так потойбічно». В основі цих образів метафора, порівняння, які дають уявлення про трагедію насильства над природою і стан людини, що збагнула увесь жах події. Зміна ритму від віршованого рядка до прози або ритмізованої прози допомагає на емоційному рівні збагнути біль землі, яка зазнала зради своїх дітей — людства.

«Чорнобильська мадонна» — вирок совісті. Іван Драч, розповідаючи про різні прояви Чорнобильської трагедії, доходить висновку: катастрофа на ЧАЕС має моральні витоки, як і наслідки. Поет апелює до людської совісті й моралі, аби запобігти новим екологічним катастрофам:

За безладу безмір, за кар'єри і премії, Немов на війні, знову вихід один: За мудрість всесвітню дурних академій Платим безсмертям — життям молодим...