Економіко-географічна характеристика країн світу: Велика Британія

План

1. ЕГП

2. Населення

3. Природні умови і ресурси

4. Загальні риси господарства

5. Промисловість

6. Сільське господарство

7. Транспорт

8. Зовнішньоекономічні зв'язки

9. Література

Площа — 244,8 тис. км2. Населення — 60,4 млн осіб.

Конституційна монархія — унітарна держава з автономними утвореннями (Англія, Шотландія, Уельс, Північна Ірландія, острів Мен і Нормандські острови). Столиця — Лондон.

ЕГП

Велика Британія — острівна країна у північно-східній частині Атлантичного океану, яка від материкової частини Європи відокремлена протокою Ла-Манш. Крім острова Велика Британія, до її складу входять північно-східна частина острова Ірландія та ряд невеликих островів. На заході держава межує з Ірландією, що понад 700 років була колонією Великої Британії. її Найближчі сусіди на материку — Франція та Бельгія. Велика Британія є членом ЄС, НАТО та інших інтеграційних об'єднань, що сприяє розвитку загальноєвропейського співробітництва.

Велика Британія є центральною державою Співдружності — політичного та економічного об'єднання країн і територій, що раніше входили до Британської Імперії (49 держав і територій). До складу Співдружності входять 14 держав, серед них такі високорозвинені, як Канада, Австралія, Нова Зеландія*.

Розташування Великої Британії на островах сприяє розвитку морського транспорту та виходу до міжнародних морських торговельних шляхів. Тунель, що прокладений у найвужчому місці протоки Ла-Манш, з'єднує Велику Британію з материком. Це суттєво поліпшує її ЕГП.

Населення

За кількістю населення країна посідає друге місце серед європейських держав після Німеччини. Для Великої Британії здавна характерний низький природний приріст населення, що на сьогодні становить більш як 1 на 1000 осіб за рік. Декілька років спостерігалося навіть незначне скорочення кількості населення держави. Зараз у Великій Британії кількість населення повільно зростає за рахунок незначного природного приросту та притоку іноземців. Низька народжуваність на фоні значної середньої тривалості життя (78 років) зумовлює процес старіння нації.

Національний склад населення — строкатий. Понад 80 % складають англійці, близько 4 % — уельсці (валійці), 2 % — ірландці, близько 5,2 % — шотландці і понад 4 % — вихідці з держав Співдружності та ін. Із середини XX ст. тут проживає близько ЗО тис. вихідців з України. За віросповіданням жителі Великої Британії належать до трьох конфесій: англійці й уельсці є прихильниками протестантської англіканської церкви; ірландці — католики; шотландці — протестанти (пресвітеріани).

Розміщене населення Великої Британії на території нерівномірно. Середня густота населення становить близько 240 осіб на 1 км2. Найбільша густота населення в Англії (350 осіб на 1 км2), найменша у Шотландії (понад 100 осіб на 1 км2). У містах проживає понад 90 % населення. Для Великої Британії характерні великі агломерації з населенням понад 1 млн осіб, в яких проживає третина міського населення. Вони разом із меншими агломераціями (усіх близько 30) утворюють Англійський мегалополіс з населенням ЗО млн осіб. Міст-мільонерів два — Лондон (7,6 млн осіб) та Бірмінгем. Сільська місцевість за способом життя мало відрізняється від міст.

У структурі зайнятості населення близько 80 % припадає на працюючих у сфері послуг, 19 % — у промисловості та 1 % — у сільському господарстві. У країні є безробіття, яке в середньому щорічно сягає понад 5,5 %.

Природні умови і ресурси

Острів Велика Британія багатий на вугільні ресурси, запаси яких на сьогодні дуже виснажені. Найбільші кам'яновугільні басейни — Йоркширський, Ньюкаслський (північ Англії) та Уельський. Значними є запаси нафти ц газу (шельф Північного моря). У Британському секторі Північного моря зосереджені значні поклади нафти та природного-газу. Велика Британія є єдиною з. європейських країн "великої сімки", яка повністю забезпечує свої потреби власними нафтою і газом

Надра острова містять невеликі запаси залізної руди у центральних узбережних частинах держави, свинцево-цинкових та олов'яних руд на півострові Корнуелл (південний захід Великої Британії). У центральній частині Англії є поклади кухонної та калійної солей.

На водні ресурси держава порівняно багата (вологий клімат сприяє повноводності річок). Лише в центральній Англії спостерігається дефіцит водних ресурсів. Незначні гідроресурси сконцентровані на річках Шотландії та Уельсу.

Запаси лісу в країні незначні. Лише 10 % її території покрито лісами і за рахунок власних ресурсів покривається лише 15 % потреби в деревині.

У країні переважає рівнинний рельєф. Значні площі займають старі зруйновані гори (Кембрійські, Пенінські), які не мають істотного впливу на характер освоєння території.

Клімат країни помірний морський з м'якою зимою, прохолодним літом. Він сприяє вирощуванню всіх культур помірного поясу. На західному узбережжі острова випадає 2000 мм опадів, а на східному — 600 мм опадів на рік.

Велика Британія має обмежені ресурси сільськогосподарських угідь. Ґрунти держави досить родючі (бурі лісові, підзолисті), але вимагають значної кількості мінеральних і органічних добрив.

На півночі Шотландії розміщений великий озерний край, що характеризується значними рекреаційними ресурсами.

Загальні риси господарства

Велика Британія належить до високо-розвинутих держав світу. За обсягами ВНП вона посідає сьоме місце у світі. Домінуючу роль у національному господарстві країни відіграє приватний капітал. Однак у деяких галузях, особливо в низькорентабельних і збиткових, вирішальне значення має державний сектор. Перш за все, це стосується вугільної, суднобудівної, авіаційної, військової промисловості, частково транспортного машинобудування. Велику роль в економіці Великої Британії відіграють американські монополії, які в окремих галузях промисловості займають панівне становище. З іншого боку, держава відіграє важливу роль у міжнародній економіці, валютно-фінансових операціях.

Велика Британія мала у першій половині XX ст. величезні колоніальні володіння, з яких інтенсивно вивозила сировину. Після Другої світової війни вона поступово втратила майже всі свої колонії. Повільні

структурні зміни в економіці зумовили певне відставання від інших розвинутих країн.

Провідне місце у галузевій структурі економіки Великої Британії посідає промисловість, на яку припадає близько 5 % промислового виробництва високорозвинутих країн. Відзначається вона також інтенсивним сільським господарством.

У структурі промисловості провідними галуззями є машинобудування, хімічна промисловість та електроенергетика. Помітно скоротилася у другій половині XX ст. частка традиційних галузей промисловості Великої Британії — гірничовидобувної і текстильної.

Промисловість

Вугільна промисловість є традиційною галуззю економіки країни. Однак видобуток значно скоротився і на сьогодні країна перетворилася з експортера вугілля на його імпортера. Зниження обсягів видобутку вугілля спричиняє зменшення питомої ваги його в паливному балансі, зростання питомої ваги в ньому нафти, газу, ядерного палива. Велика Британія має потужну нафтопереробну промисловість (понад 20 підприємств).

Найбільше електроенергії у Великій Британії виробляють потужні ТЕС. Значну частину дають АЕС, а питома вага ГЕС дуже мала.

У металургійному комплексі держави спостерігається падіння обсягів видобутку залізної руди і переорієнтація на імпортну сировину. Обсяги виплавки сталі, яка здійснюється тільки киснево-конверторним та електроплавильним способами, помітно скоротилися. Металургійні підприємства переважно розміщуються в узбережних містах, що розташовані в гирлах річок. Серед галузей кольорової металургії провідними є мідна, свинцево-цинкова (за виплавкою свинцю понад 320 тис. т — третє місце у світі), алюмінієва. Підприємства з виплавки кольорових металів зосереджені здебільшого у портових містах, а також поблизу ГЕС у Шотландії та Уельсі.

Серед галузей машинобудування переважає виробництво технологічного устаткування, сільськогосподарських машин, тракторів, електротехнічних та електронних приладів і верстатів, автомобілів, суден, тепловозо- та електровозобудування тощо.

Продукція британського машинобудування є конкурентоспроможною, але дорогою, що негативно позначається на експортних можливостях держави.

Багатогалузева хімічна промисловість третину виробленої продукції постачає на експорт. Провідну роль відіграють виробництва, хімії органічного синтезу та нафтопереробної промисловості, які концентруються у портових містах. Підприємства, що виробляють мінеральні добрива, орієнтуються на споживача. Великими центрами хімічної промисловості є Лондон (багатогалузева хімія і фармацевтика), Фолі (нафтохімія) та інші міста центральної частини Англії та Шотландії.

Підприємства целюлозно-паперової промисловості також зосереджені переважно у портових містах, орієнтуючись на довізну деревину.

Легка промисловість є традиційною галуззю спеціалізації Великої Британії. Серед галузей легкої промисловості провідною є текстильна, яка зараз перебуває у стані депресії. Країна поступово перетворилася з експортера бавовняних тканин на їхнього імпортера.

Сільське господарство

Більша частина сільськогосподарських угідь у Великій Британії зосереджена у фермерських господарствах, що мають площу понад 100 га. Сільське господарство країни є одним із найпродуктивніших і найоснащеніших у світі. Воно забезпечує потреби населення держави у продуктах харчування на 75 %. Основна галузь сільського господарства — тваринництво, яке дає 70 % продукції.

Серед зернових культур у рослинництві провідними є пшениця, жито, ячмінь. Важливу роль серед технічних культур відіграють цукрові буряки. Велика Британія входить у десятку найбільших у світі виробників картоплі.

Велику роль у виробництві високотоварних культур відіграють приміські господарства, що спеціалізуються на вирощуванні овочів, ягід, фруктів, квітів, хмелю. Вони розміщені на південному узбережжі острова, у долинах річок.

Високопродуктивне тваринництво базується на вирощуванні кормових культур, а також природних луках і пасовищах, що задіяні цілий рік. Розвинуте в державі скотарство, особливо м'ясного напрямку, свинарство, вівчарство (найчисленніше поголів'я овець у Європі), птахівництво.

Окремі райони Великої Британії мають свою вузьку спеціалізацію (для схилів гір і височин характерне розведення молодняка, на