є рослинництво. Головна зернова культура — рис. На півночі о. Хонсю і о. Хоккайдо є посіви пшениці, ячменю, проса, кукурудзи і вівса. З овочевих культур найважливішою є батат (п'яте місце у світі), також вирощують картоплю. Найпоширеніші технічні культури в Японії — тютюн, чай. Традиційно високорозвиненими є городництво і садівництво. В Японії культивують багато різних квітів. Багато уваги приділяється розвитку птахівництва і молочного тваринництва.
Велике значення в харчовому раціоні населення відіграють продукти моря. Японія посідає друге місце у світі за виловом риби.
Транспорт
Острівне положення країни в Тихому океані визначає особливе значення розвитку морського торгового флоту і цивільної авіації. Морський флот відіграє провідну роль не тільки у зовнішніх, але й у внутрішніх перевезеннях. У країні — приблизно 1000 портів і якірних стоянок. За тоннажем флоту Японія посідає третє місце у світі. В країні понад 70 аеропортів з Постійними рейсами, найбільші — Токіо, Осака, Наріта.
Гірські хребти ускладнюють сухопутні транспортні зв'язки всередині країни. Зручний гірський прохід, відомий під назвою Великий рів (довжина 250 км), перетинає центральну частину о. Хонсю. Уздовж нього прокладені головні шляхи сполучення, які зв'язують Токіо з портами узбережжя Японського моря.
Автомобільний транспорт посідає друге місце за вантажообігом. Дороги мають велику кількість інженерних споруд (мости, тунелі, естакади, віадуки). Між островами Хонсю і Хоккайдо діє підводний морський тунель Сейкан (54 км). Споруджена система мостів між островами Хонсю і Сікоку.
Провідне місце у перевезеннях пасажирів посідає залізничний транспорт. Довжина залізниць — понад 23 тис. км (понад 10 тис. км — електрифіковані). Діє система швидкісних залізниць Сінкансен, протяжністю 2000 км.
В Японії діє космодром Танегосіма.
Зовнішньоекономічні зв'язки
Країна характеризується величезними обсягами експорту (понад 450 млрд дол. США) та імпорту (понад 350 млрд дол. США). В експорті Японії переважають машини й устаткування, судна, електронні прилади, метали і металовироби, хімічні продукти, товари легкої промисловості. Країна імпортує сировину для промисловості, продукти харчування, паливо.
Країна торгує з більшістю країн світу, традиційні торгові партнери — США і Канада, країни ЄС і Південно-Східної Азії, Китай.
Найважливіша тенденція зовнішньоекономічної діяльності країни — перехід від переважно зовнішньої торгівлі до інтенсивної інвестиційної діяльності. Експорт капіталу став головною формою зовнішньоекономічної діяльності, а Токійська фондова біржа є "фінансовим пульсом" планети.
ЛІТЕРАТУРА
1. Алисов Н. В. Экономическая и социальная география мира (общий обзор): Учебник/Н. В. Алисов, Б. С. Хорев,— М.: Гардарики, 2001.— 704 с.
2. Безуглий В. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу: Посібник / В. В. Безуглий, С. В. Козинець.— К.: Видавничий центр "Академія", 2003 - 688 с.
3. Білорус О. Г. Глобальні трансформації і стратегії розвитку / О. Г. Білорус, Д. Г. Лук'яненко та ін,— К., 1998,— 416 с.
4. Географічні таблиці: Довідкові матеріали.— Тернопіль: Джура, 1998.— 230 с.
5. География: Справ, материалы. — М.: Просвещение, 1988.— 400 с.
6. Гілецький Й. P. Географія України. Соціально-економічна з основами теорії: Підручник для 9 класу,— Львів: ВНТЛ-Класика, 2002.— 192 с.
6. Гілецький Й. Р. Економічна і соціально географія: Посібник для абітурієнтів / Й. Р. Гілецький, Р. P. Сливка, М. М. Богович; За редакцією Гілецького Й. Р.— Львів: ВНТЛ-Класика, 2005.— 400 с.
7. Гладкий Ю. Н. Экономическая и социальная география мира: Проб, учеб. для 10 кл. сред, шк./Ю. Н. Гладкий, С. Б. Лавров.— М.: Просвещение, 1991.- 272 с.
8. Дубович І. Країнознавчий словник-довідник.— Львів: Видавничий дім "Панорама", 2003.— 580 с.
9. Економічна і соціальна географія світу: Навч. посібник / За ред. Кузи-ка С. П.- Львів: Світ, 2002.- 672 с.
10. Мировая экономика: Учебник — М.: Юность, 2002.— 734 с.
11. Соціально-економічна географія світу.— Тернопіль: Підручники і посібники, 1998.- 256 с.