Економіко-географічна характеристика країн світу: Польща та Білорусь

План

1. ЕГП

2. Населення

3. Природні умови і ресурси

4. Загальні риси господарства

5. Промисловість

6. Сільське господарство

7. Транспорт

8. Зовнішньоекономічні зв'язки

9. Література

Площа — 312,6 тис. км2. Населення — 38,5 млн осіб.

Унітарна республіка — 16 воєводств. Столиця — Варшава.

ЕГП

Польща — країна Центральної Європи, яка має досить вигідне ЕГП. Основні переваги — це широкий вихід до узбережжя Балтійського моря, сусідство з державою "великої сімки" Німеччиною, країнами-чденами Євросоюзу (Словаччиною, .Чехією та Литвою). Польща має на сході сухопутний кордон із Росією (Калінінградська обл.), Білоруссю та Україною, з якими має тісні економічні і політичні зв'язки. Через територію Польщі проходять міжнародного значення залізниці, автомагістралі, нафто- і газопроводи, які з'єднують Східну Європу із Західною. Ця обставина сприяла розвитку розгалуженої власної транспортної системи в Польщі, наданню транспортних послуг сусіднім країнам.

Населення

Польща належить до групи країн, які зазнали величезних втрат населення у Другій світовій війні (7 млн осіб або 15 % його загальної кількості). Сучасна демографічна ситуація характеризується незначним додатним (3—5 на 1000 осіб) приростом населення. Тобто Польща належить до країн першого тилу відтворення: низька народжуваність і низька смертність. Середня тривалість життя — 72 роки. Державна демографічна політика Польщі спрямована на підтримку багатодітних сімей, збільшення народжуваності.

Поляки, які належать до слов'янської мовної групи, складають тут 98 % від усього населення держави. Серед національних меншин значну частку становлять українці! що проживають, здебільшого, у південно-східній та західній частинах Польщі. Серед віруючого населення держави переважають католики.

Середня густота населення становить близько 120 осіб на 1 км2. Особливо густо заселеними є промислові райони на півдні країни (Сілезія — понад 200 осіб на 1 км2). Найменша середня густота населення у північно-східних районах (70—60 осіб на 1 км2).

Рівень урбанізації — понад 60 % — є досить високим і постійно зростає. Високою питомою вагою міського населення виділяються промислові райони Сілезії.

Характерною рисою є значна питома вага молодих людей, трудових ресурсів у цілому (60 % від загальної кількості населення).

Природні умови і ресурси

З усіх постсоціалістичних країн Європи вона найкраще забезпечена мінеральною сировиною. Надра Польщі багаті на поклади кам'яного вугілля, сірки, кам'яної солі, мідних, цинкових і нікелевих руд. Значні запаси кам'яного та бурого вугілля сконцентровані в Сілезькому та Люблінському вугільних басейнах. Поклади нафти і газу, що розміщені на південному сході країни, задовольняють лише незначну частку потреб національної економіки.

Поверхня Польщі переважно рівнинна. Північна* і центральна частини країни (80 % території) зайняті Польською рівниною. У південній частині Сілезька, Малопольська і Люблінська височини поступово переходять у передгір'я Західних Карпат і Судетських гір. У горах багато перевалів із залізничними та автомобільними дорогами.

Клімат Польщі помірно континентальний. Територія країни характеризується густою річковою мережею. Вісла та Одра — головні річки країни, на їх басейни припадає 9/10 усієї площі. Лісами вкрито понад 20 % території, і за запасами деревини Польща належить до відносно забезпечених країн.

В умовах помірного клімату тут сформувалися досить родючі сірі лісові грунти. Сільськогосподарські угіддя займають понад 60 % території країни (орні землі — 48 %, а решту — луки і пасовища).

Мальовничі ландшафти гір в поєднанні з наявністю мінеральних вод сприяють формуванню курортно-оздоровчого комплексу. Другим рекреаційним регіоном держави є узбережжя Балтійського моря.

Загальні риси господарства

Господарство сучасної Польщі відзначається розвинутою галузевою та територіальною структурою. Це індустріально-аграрна держава (промисловість дає близько 36 % вартості ВВП, 4 % — сільське господарство і 60 % — сфера послуг).

Промисловість має багатогалузеву структуру, в якій провідне місце посідають вугільна промисловість, металургія, машинобудування, хімічна, лісова і легка промисловість. Добре розвинена будівельна промисловість.

Особливістю територіальної організації промисловості Польщі є її значна концентрація на півдні країни. У спадщину від соціалістичної економіки Польща отримала ряд нерентабельних, енергоємних і екологічно брудних виробництв. Після вступу до ЄС у 2004 р. країна отримала багатомільярдну фінансову допомогу для подолання кризових явищ у паливно-енергетичному, машинобудівному комплексах, легкій промисловості та інших галузях і успішно здійснює їх модернізацію.

Паливна промисловість значною мірою орієнтована на видобуток і використання власного палива. Так, обсяги видобутку вугілля (перш за все Верхньо-Сілезький басейн) становлять в останні роки 215—250 млн т. Значна частина його надходить на експорт (до країн Західної Європи, скандинавських, а також до України). Нафту і газ Польща імпортує, в основному, трубопроводами із Росії. Розглядається можливість імпорту нафти морським шляхом з Норвегії й країн Перської затоки. У перспективі Польща може імпортувати нафту Каспійського басейну за умови добудови нафтопроводу Одеса—Броди (Україна) до м. Плоцьк. Виробництво електроенергії зосереджена на ТЕС (97 %), 3 % дають ГЕС. Третина теплових електростанцій зосереджена у Верхній Сілезії. Працюють вони, здебільшого, на вугіллі, частково, на мазуті.

Металургійна промисловість представлена чорною і кольоровою металургією. Чорна металургія виробляє близько 20 млн т сталі і працює на власному коксівному вугіллі і довізній руді (залізній — зі Швеції та України, мангановій — з України). Чорна металургія сконцентрована на півдні у Верхній Сілезії. Найбільшими центрами е Краків, Катовіце, Ченс-тохова.

Кольорова металургія частково працює на власній сировині (мідній і свинцево-цинковій) та на довізній (боксити з Угорщини). Кольорова металургія сконцентрована у південно-західнй частині Польщі, орієнтується на мідні руди Нижньої Сілезії (Ґлогув, Легниця). Свинець і цинк виплавляють у Катовіце та інших промислових центрах Верхньої Сілезії. На електроенергії ТЕС працюють підприємства з виробництва алюмінію — Скавина і Конін.

Металургія в цілому задовольняє потреби Польщі в металі. Частина її продукції йде на експорт.

Машинобудування, яке є найважливішою галуззю промислового комплексу Польщі, дає близько ЗО % вартості промислової продукції і становить значну частку її експортного потенціалу. У 1980—1990-х рр. проблемою польського машинобудування було технологічне відставання від рівня високорозвинених країн ЄС. Тепер ця проблема вирішується в основному за рахунок імпорту технологій. Польське машинобудування спеціалізується на випуску суден (Гдиня, Гданськ, Щецін), устаткування для енергетики, металургії й хімічної промисловості (Краків, Катовіце, Чен-стохова, Битом), для харчової промисловості (Варшава, Бидґощ), а також сільськогосподарські машини" легкові автомобілі, вагони тощо. В останні роки набуло розвитку верстато- і приладобудування, виробництво побутових машин, розвиваються галузі точного наукоємного машинобудування (Варшава, Вроцлав, Познань, Краків).

Хімічна промисловість Польщі має багатогалузеву структуру. Тут активно розвивається нафтохімія (Плоцьк), газохімія (Пулава і Тарнув), хімія органічного синтезу, основна хімія. Підприємства випускають галузі пластмаси, синтетичні волокна, каучук, мінеральні добрива, сірчану та азотну кислоти.

Текстильна промисловість — традиційна галузь Польщі. Вона відзначається високим рівнем територіальної концентрації. Більшість підприємств розташована в Лодзі (2/3 працюючих) та у Нижній Сілезії.

Харчова промисловість зазнала значної модернізації в останні роки. Вона випускає борошно, цукор, плодоовочеві й м'ясні консерви та іншу продукцію. У своєму розміщенні тяжіє до районів виробництва сільськогосподарської сировини.

Сільське господарство

Проблемою сільського господарства Польщі в низька ефективність, невеликих фермерських господарств. Проте зростання сільськогосподарського експорту до країн-членів ЄС у 2004—2006 рр. зміцнює його позиції за рахунок якості та дешевизни продукції тваринництва і рослинництва. Польське сільське господарство спеціалізується серед країн Центральної Європи на виробництві картоплі (п'яте місце у світі), льону, молока, тютюну, м'яса, цукрового буряку, ягід. У структурі сільськогосподарської продукції основне місце належить рослинництву. Під зерновими культурами зайнято 56% посівних площ, кормовими — 13 %, картоплею — 16 %, технічними — 5%. Найбільші посіви пшениці в південній і південно-східній Польщі. На півночі, у центрі й на сході в структурі зернових збільшується частка жита та ячменю. Південна і центральна Польща — райони розвиненого садівництва та овочівництва. Тут значного розвитку набуло вирощування, ягід (порічок, полуниць, малини та ін.).

Не зазначені проблеми промисловості Польщі, зокрема легкої промисловості та машинобудування.

Транспорт

Залізнична й автомобільна транспортна система має радіальне (від Варшави) простягання. Однак все більшого значення набувають транспортні артерії напряму Схід — Захід (дві залізничні гілки: південна, що йде з України через Краків — Катовіце до Варшави, і північна - з Росії через Білорусь до Варшави й Познані), а також меридіональні шляхи від Балтики на південь. У Польщі йде реконструкція окремих видів транспорту, створення трубопровідної мережі.

На сьогодні автомобільні перевезення перевищують залізничні- Найвища густота автодоріг сформувалася на заході. Морський транспорт Польщі здійснює значну частку міжнародних перевезень вантажів. Річковий транспорт використовує судноплавні річки Одру, Віслу та канали.

Трубопровідний транспорт представлений нафто- і газопроводами, які йдуть зі Сходу через Польщу до Західної Європи, а також від портів на Балтійському морі.

Зовнішньоекономічні зв'язки

До середини 1980-х рр. були зорієнтовані на соціалістичні країни. У час ринкових перетворень зросла інтенсивність зв'язків з країнами Заходу, хоч східноєвропейські також становлять значну частку в експортно-імпортних операціях Польщі. Нині вона експортує судна, обладнання для харчової і хімічної промисловості, автомобілі, кокс, продукти харчування, вироби деревообробної промисловості, мідь та іншу продукцію.