Економіко-географічна характеристика країн світу: Німеччина

План

1. ЕГП

2. Населення

3. Природні умови і ресурси

4. Загальні риси господарства

5. Промисловість

6. Сільське господарство

7. Транспорт

8. Зовнішньоекономічні зв'язки

9. Література

Площа — 357 тис. км2. Населення — 82,4 млн осіб. Федеративна республіка — 16 земель. Столиця — Берлін.

ЕГП

Німеччина межує з вісьмома державами Західної та Центральної Європи, з економічно розвинутими країнами, які (окрім Швейцарії) є її партнерами у ЄС. Порівняно недалеко від неї розташовані інші країни Центральної і Східної Європи, які є ринками збуту її продукції та постачальниками дешевої робочої сили.

Країна має широкий вихід до Північного та Балтійського морів (1250 км). Вона розташована на перехресті міжнародних залізничних, автомобільних, повітряних магістралей, найважливіші з яких мають широтний напрям і є найкоротшиМи шляхами з країн Західної Європи до Центральної і Східної Європи.

Населення

За кількістю населення Німеччина посідає перше місце серед європейських країн. На зміни кількості населення у XX ст. значною мірою вплинула Друга світова війна. Природний приріст населення від'ємний. Німеччина належить до країн, де ще з 1970-х рр. почала спостерігатися депопуляція населення. Низька народжуваність і підвищення середньої тривалості життя (77 років) зумовили старіння нації (високу частку людей похилого віку). Загальна кількість населення зростає за рахунок притоку іммігрантів.

Німеччина — однонаціональна країна. 94 % жителів держави становлять німці, які належать до германської мовної групи індоєвропейської сім'ї. Серед інших національностей переважають турки, італійці, серби, хорвати, іспанці, греки, тобто ті, що приїжджали сюди у 1970—1990-і рр. у пошуках роботи. Постійно проживають тут голландці, датчани, цигани, євреї та ін. За віросповіданням серед жителів Німеччини на півдні переважають католики, а на півночі — протестанти (лютерани).

Середня густота населення — близько 230 осіб на 1 км2. Розміщене воно нерівномірно. Найбільша густота населення в районі Рурського вугільного басейну — понад 2000 осіб на 1 км2, найменша — на південному сході (земля Баварія) та північному сході країни (земля Померанія).

Країна виділяється високим рівнем урбанізації. У містах проживає близько 90 % населення. Приблизно 1/3 частина міського населення живе у великих містах і агломераціях. Найбільші серед них — Рейнсько-рурська агломерація (11 млн осіб — найбільша в Європі), Штутгартська, Мюнхенська та ін. Вони разом з агломерацією Рандстадт у Нідерландах злилися у Прирейнський мегалополіс з населенням понад 30 млн осіб. Усього у Німеччині три міста-мільйонери — Берлін, Мюнхен і Гамбург.

Економічно активне населення становить 65 % від загальної кількості людей працездатного віку. Близько 60 % зайнятого населення працюють у сфері послуг, близько 37 % — у промисловості і будівництві, понад 3 % — у сільському господарстві. Безробіття становить близько 10 % від, економічно активного населення.

Природні умови і ресурси

Природні ресурси країни значно вичерпані, оскільки інтенсивно експлуатуються протягом тривалого часу. Головним багатством з паливних ресурсів Німеччини є кам'яне (Рурський і Саарський басейни) та буре (Нижньорейнський басейн) вугілля. За їхніми запасами Німеччина серед країн Європи посідає перше місце. На низовинах північної частини держави є дуже незначні поклади нафти і газу, а на південному заході, у горах Шварцвальд, є невеликі родовища уранових руд.

Родовища низькоякісних залізних руд (на південь від Ганновера) практично вичерпані і великого значення не мають. У тому самому районі є невеликі поклади свинцево-цинкових та мідних руд. У центральній частині країни, між річками Везер і Заале, є значні запаси калійних солей, а в районі Ганновера — кам'яної солі. Промислове значення мають поклади будівельних матеріалів.

У Німеччині густа річкова сітка. Найбільшу протяжність у межах країни мають Рейн, Дунай, Ельба, які протягом року є Повноводними. Але гідроенергетичних ресурсів не вистачає. Багато є джерел цілющих мінеральних вод на південному заході, поблизу Баден-Бадена.

Чверть території країни займають лісові масиви, які збереглися переважно в горах.

На території Німеччини переважає рівнинний рельєф, понад 50 % території країни займають низовини (Північнонімецька низовина). Середню частину займають невисокі, зруйновані гори, а південну частину — середньовисотні та високі гори (Шварцвальд, Швабські Альпи та ін.).

Клімат помірний: на півночі — помірно морський, а на півдні — помірно континентальний. Середні температури січня становлять від +3 °С до -2 °С, липня — від +16 °С до +20 °С із заходу на схід. Опадів випадає 600— 800 мм на рік. Таким чином, кліматичні умови і рельєф сприятливі для сільського господарства.

Найпоширеніші грунти — підзолисті, бурі лісові й опідзолені чорноземи.

Країна багата на рекреаційні ресурси: гори, озера, історико-культурні пам'ятки тощо.

Загальні риси господарства

Сьогодні Німеччина належить до найрозвинутіших країн світу, входить до складу "великої сімки" і посідає п'яте місце за обсягом ВНП у світі після США, Китаю, Японії та Індії. Вона виробляє 4,5 % світового ВНП.

Економіка країни має виражений постіндустріальний характер. За темпами розвитку — це найстабільніша держава Західної Європи, економічний рівень якої невпинно зростає. Основним чинником прискореного розвитку господарства країни стало активне впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво та інші сфери життя. Це у свою чергу обумовило високу якість німецьких товарів, які успішно експортуються і приносять великі прибутки.

У структурі промисловості Німеччини переважає переробна промисловість (90 % валової продукції), особливо галузі, що спеціалізуються на випуску наукоємної продукції, яка зорієнтована на зовнішній ринок. Провідними серед них є машинобудування, хімічна та електроенергетична промисловість.

Промисловість

Кам'яновугільна промисловість сьогодні дещо втратила свою конкурентноздатність, а частка вугілля у паливно-енергетичному балансі помітно знизилася. З експортера вугілля країна перетворилася на його імпортера. Паливна промисловість понад половину своїх потреб у паливі забезпечує за рахунок імпорту нафти і газу, які надходять з Росії, Нігерії, Лівії, країн Перської затоки. Видобуток власної нафти забезпечує потреби країни менше ніж на 3 %, а газу — на 25 %. Газ надходить із Нідерландів та Росії.

Основою електроенергетики є ТЕС, які виробляють понад 70 % електроенергії. Решту дають АЕС та ГЕС, що діють, переважно, на гірських річках півдня країни.

Чорна металургія майже повністю орієнтується на довізну сировину. Основними центрами металургії є Дуйсбург, Ессен, Саарбрюккен, Ман-гейм, Гамбург. За обсягами виплавки чавуну і сталі, виробництвом прокату Німеччина посідає перше місце серед європейських країн і входить у десятку найбільших виробників цієї продукції у світі. ЗО % її Німеччина експортує.

Підприємства свинцево-цинкової промисловості історично розміщені поблизу власних родовищ. Усі інші виробництва кольорової металургії тяжіють до промислових центрів, де забезпеченість енергоресурсами поєднується із зручністю доставки сировини. Це зумовлено тим, що вони орієнтуються на імпорт сировини та брухту кольорових металів. Основні центри — Ессен (алюміній), Гамбург (алюміній, мідь), Дуйсбург (мідь).

Машинобудування — одна з найрозвиненіших галузей промисловості країни, основна галузь міжнародної спеціалізації Німеччини. Вона дає близько 50 % вартості всього промислового виробництва і забезпечує близько 60 % експорту країни. Експортну орієнтацію має, перш за все, продукція загального машинобудування, автомобілебудування, суднобудування, виробництво ЕОМ, промислових роботів, устаткування для різних галузей, оптичних приладів, побутової техніки. Підприємства машинобудування розміщені практично в усіх містах, особливо великих агломераціях.

За експортом продукції машинобудування Німеччина посідає перше місце у світі.

Перше місце в Європі і третє місце у світі Німеччина посідає за виробництвом суден (Кіль, Гамбург, Бремен, Дуйсбург). Аерокосмічна промисловість виготовляє цивільні та військові літаки, ракетну техніку.

За обсягом випуску продукції хімічної промисловості Німеччина поступається тільки США, а за її експортом посідає перше місце у світі. Особливо великого розвитку набули галузі хімії органічного синтезу: нафтохімія, хімія полімерів.

Німеччина посідає перше місце в Європі за виробництвом картону та паперу. У легкій промисловості вона займає провідні позиції за випуском взуття, хутрових виробів, іграшок.

Серед багатогалузевої високорозвинутої харчової промисловості Німеччина за виробництвом пива посідає друге місце в світі (після США), аза споживанням на одну особу і експортом — перше місце.

Завдяки традиційно високому споживчому попиту на м'ясну продукцію добре розвинута м'ясопереробна галузь.

Сільське господарство

Німеччина входить у трійку найбільших виробників сільськогосподарської продукції серед європейських країн (Франція — перше місце, Італія — друге, Німеччина — третє), однак її не вистачає для задоволення власних потреб (забезпечує їх тільки на 70 %). Провідною галуззю є тваринництво, на яке припадає понад 2/3 загального обсягу.

Основою зернового господарства Німеччини є пшениця, високоурожайні сорти якої дозволяють збирати 50—70 ц з 1 га. Також вирощують жито, овес, ячмінь. Із технічних культур вирощують цукрові буряки, великі площі займає хміль. Повсюдне поширення має картоплярство. На півдні Німеччини вирощують виноград.

Тваринництво спеціалізується на розведенні великої рогатої худоби, молочно-м'ясного і м'ясо-молочного напрямків, свинарстві, птахівництві.

Транспорт

Німеччина має добре розвинуту мережу залізничних, автомобільних, річкових, повітряних та морських шляхів. Основою транспортної мережі Німеччини є залізниці (майже 41 тис. км). Залізничний транспорт забезпечує 1/5 перевезень. Загальна протяжність автомобільних шляхів становить понад 650 тис. км. За сумарним вантажообігом автомобільний транспорт обігнав Залізничний. На його долю припадає 2/3 всіх перевезень.

Значну