Економічна та соціальна географія України: транспорт України

План

1. Роль і значення транспорту

2. Залізничний транспорт

3. Автомобільний транспорт

4. Трубопровідний транспорт

5. Морський транспорт

6. Річковий транспорт

7. Повітряний транспорт

8. Література

Транспорт — специфічна галузь господарства. Він не створює, як інші виробничі сектори, нових матеріальних цінностей. Результатом роботи транспорту б переміщення вантажів і людей. Великою є роль галузі у підвищенні рівня життя населення. У транспорті зайнято близько 6 % працюючих у господарстві України.

Роль і значення транспорту

Транспортний комплекс складається із сухопутного, водного та повітряного видів. У сухопутному виділяються автомобільний, залізничний і трубопровідний транспорт; у водному — морський і річковий. Специфічною галуззю транспорту є міський пасажирський транспорт.

Для визначення ролі транспортного комплексу у господарстві (частки кожної з його галузей) необхідно скористатися певними показниками. Одним серед них є обсяг перевезень, тобто кількість перевезених вантажів (пасажирів) за певний проміжок часу (рік, місяць, добу). Для обчислення роботи транспорту береться до уваги й відстань перевезень. Добуток обсягу перевезень на відстань їхнього транспортування називається вантажо- або пасажирообігом й визначається відповідно у тонно-кілометрах і пасажиро-кілометрах.

Поєднання взаємопов'язаних видів транспорту, які задовольняють потреби господарства йнаселення у перевезенні вантажів та пасажирів, утворюють транспортну систему країни. Вона складається з лінійних елементів (шляхів сполучення всіх видів транспорту), точкових (пунктів зосередження вантажо-розвантажувальних робіт), рухомого складу (автомобілів, тепловозів тощо), служби перевезень. Серед точкових виділяють транспортні пункти (залізничні станції, річкові пристані, річкові й морські порти, автостанції, аеропорти) і транспортні вузли (місця сполучення різних чи однакових транспортних шляхів).

Основними чинниками, що впливають на процес формування транспортної системи, є соціально-економічні, природні, історичні та ін.

Залізничний транспорт

Посідає друге місце за вантажообігом і перше за пасажирообігом. Експлуатаційна довжина залізниць загального користування дорівнює близько 22,1 тис. км.

Сьогодні найважливіші серед залізниць електрифіковані, що становить третину від загальної довжини всіх залізниць. Найгустіша мережа залізниць у Донбасі, Придніпров'ї й західній частині Лісостепу. Найменше залізниць на Поліссі та у південній частині Степу. Якщо поділити довжину мережі залізниць у межах країни чи області на їхню площу, то отримаємо її середню густоту. Для України вона становить 38 км на 1000 км ; у Донбасі — 52 км на ІООО.хм2, а на півдні — 27 км на 1000 хм2.

Серед залізниць, які забезпечують внутрішні зв'язки, важливе значення мають: Донбас — Кривий Ріг, Харків — Сімферополь, Харків - Київ, Київ — Львів, Львів — Одеса, Харків — Херсон, Львів — Чоп. Із міжнародних залізничних магістралей основні: Донбас — Ростов-на-Дону, Харків — Вітебськ, Київ — Москва, Володимир-Вол инський — Катовіце, Львів — Краків, Харків — Москва, Чоп — Прага, Чоп — Будапешт. Найбільші залізничні вузли — Київ, Харків, Донецьк, Одеса, Львів, Дніпропетровськ, Фастів, Жмеринка, Козятин та ін.

Основну частку в перевезеннях залізницями становлять промислові вантажі: залізна руда, кам'яне вугілля, будівельні матеріали та ін. Залізничним транспортом перевозять також велику кількість зерна, цукрових буряків.

Автомобільний транспорт

Має велике значення для перевезення на короткі відстані, хоча собівартість перевезень, порівняно із залізничним транспортом, більша. Обсяги перевезень автомобільним транспортом за останні роки помітно

знизилися. Нині ним відправляється 62 % вантажів. Питома вага автомобільного транспорту у вантажообігу невисока (5 %). За пасажирообігом в Україні він посідає друге місце, після залізничного.

У нашій країні створено густу мережу автомобільних шляхів із твердим покриттям. Загальна довжина автомобільних шляхів — 170 тис. км, із них 165 тис. км — із твердим покриттям.

Трубопровідний транспорт

Дає змогу подавати на великі відстані нафту, продукти її переробки, природний газ. Загальна довжина трубопроводів в Україні — понад 40 тис. км, із яких 87% припадає на газопроводи, а 13% — нафто- і наф-топродуктопроводи. Найважливіші нафтопроводи, що подають на підприємства вітчизняну нафту: Долина — Дрогобич, Битків — Надвірна, Качанів — Охтирка, Гнідинці — Прилуки — Кременчук — Херсон. В Україні подається нафта по трубопроводах Самара — Лисичанськ — Кременчук — Херсон — Одеса. У 1963 р. через територію країни пройшов трансєвропейський нафтопровід "Дружба", який транспортує російську нафту до України та Європи.

У 2001 р. завершено спорудження нафтопроводу Одеса — Броди, який поки що працює у ре-версному режимі.

Серед газопроводів внутрішньодержавне значення мають Шебелинка — Київ, Шебелинка — Харків, Шебелинка — Дніпропетровськ — Кривий-Ріг — Одеса, Угерське — Івано-Франківськ, Глібівка — Симферополь. Через територію України проходять міжнародні газопроводи: "Братерство", "Союз", "Прогрес", Уренгой — Ужгород, які постачають газ з Росії до Угорщини, Словаччини та країн Західної Європи. У нашу країну газ подається з родовищ Росії та Туркменистану.

Морський транспорт

Останнє десятиліття обсяг відправлених вантажів зменшився майже у 9 разів, склавши тільки 6 млн т. У структурі ван

тажів переважають: нафта, нафтопродукти, руди металів, кам'яне вугілля, будівельні матеріали.

Для того щоб морський транспорт надійно працював, потрібне добре оснащене портове господарство, здатне здійснювати досить дорогі навантажувально-розвантажувальні операції. Це зумовлює доцільність використання цього виду транспорту на далекі відстані (понад 900 км).

Через існування різних типів суден порти мають свою спеціалізацію, тобто пристосовані до прийому чи навантаження певних видів вантажів (лісові, насипні, наливні).

Головний порт Чорного моря — Одеса. Це універсальний порт, вантажообіг якого .становить, понад 20 млн т (20 % вантажообігу морського транспорту України). Другий за значенням чорноморський порт — Іллічівськ, з якого курсують не тільки кораблі, але пороми до болгарського міста Варни. Із цих портів транспортується сировина, продукція машинобудування, сільського господарства. Важливе значення мають також морські порти Херсон та Миколаїв.

Річковий транспорт

Має важливе значення для внутрішніх перевезень (75 % загального обсягу), хоч значно поступається залізничному і морському за вантажообігом. У структурі перевезень переважають будівельні матеріали (96 %), а також руди, кам'яне вугілля, нафтопродукти, метал, зерно тощо.

Загальна довжина водних судноплавних шляхів, що експлуатуються в Україні, помітно скорочується.

До основних водних шляхів належать Дніпро з Десною і Прип'яттю, Південний Буг, Сіверський Донець, Дністер, Дунай. Працює 13 річкових портів, найбільшими серед яких є Київ, Черкаси, Кременчук, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон, Ізмаїл, Рені.

Повітряний транспорт

Основна його перевага — велика швидкість перевезень. Тому авіацію використовують для перевезення пасажирів, поштових та інших цінних вантажів, а також таких, що швидко втрачають свою якість.

Найбільші серед аеропортів України розміщені у Києві (Бориспіль, Жуляни), Харкові, Львові, Симферополі, Донецьку.

Понад 60 % повітряних перевезень припадає на міжнародні авіарсйси.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алисов Н. В. Экономическая и социальная география мира (общий обзор): Учебник/Н. В. Алисов, Б. С. Хорев,— М.: Гардарики, 2001.— 704 с.

2. Безуглий В. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу: Посібник / В. В. Безуглий, С. В. Козинець.— К.: Видавничий центр "Академія", 2003 - 688 с.

3. Білорус О. Г. Глобальні трансформації і стратегії розвитку / О. Г. Білорус, Д. Г. Лук'яненко та ін,— К., 1998,— 416 с.

4. Географічні таблиці: Довідкові матеріали.— Тернопіль: Джура, 1998.— 230 с.

5. География: Справ, материалы. — М.: Просвещение, 1988.— 400 с.

6. Гілецький Й. P. Географія України. Соціально-економічна з основами теорії: Підручник для 9 класу,— Львів: ВНТЛ-Класика, 2002.— 192 с.

6. Гілецький Й. Р. Економічна і соціально географія: Посібник для абітурієнтів / Й. Р. Гілецький, Р. P. Сливка, М. М. Богович; За редакцією Гілецького Й. Р.— Львів: ВНТЛ-Класика, 2005.— 400 с.

7. Гладкий Ю. Н. Экономическая и социальная география мира: Проб, учеб. для 10 кл. сред, шк./Ю. Н. Гладкий, С. Б. Лавров.— М.: Просвещение, 1991.- 272 с.

8. Дубович І. Країнознавчий словник-довідник.— Львів: Видавничий дім "Панорама", 2003.— 580 с.

9. Економічна і соціальна географія світу: Навч. посібник / За ред. Кузи-ка С. П.- Львів: Світ, 2002.- 672 с.

10. Мировая экономика: Учебник — М.: Юность, 2002.— 734 с.

11. Соціально-економічна географія світу.— Тернопіль: Підручники і посібники, 1998.- 256 с.