Характеристика економічних районів України: Подільський, Центральний, Північно-Східний

План

1. Загальні відомості та ЕГП

2. Населення і трудові ресурси

3. Природні умови і ресурси

4. Господарство району

5. Проблеми й перспективи розвитку

6. Література

Подільський економічний район

Загальні відомості та ЕГП

До складу Подільського економічного району входять три області (Тернопільська, Хмельницька та Вінницька) загальною площею 60,9 тис. км2, кількістю жителів 4,2 млн осіб.

Район межує з Молдовою, а також п'ятьма економічними районами України. Розміщений він між двома важливими паливно-сировинними базами країни: Передкарпаттям та Придніпров'ям. Подільський регіон перетинають важливі міжнародні транспортні магістралі: залізниці, шосейні дороги, трубопроводи.

Населення і трудові ресурси

Район характеризується досить високим від'ємним природним приростом населення. Тільки у Тернопільській області за рахунок великої народжуваності відносні показники природного скорочення населення вдвічі менші, ніж в Україні в цілому. Частка сільських жителів і на сьогодні у Подільському районі становить менше 47 %.

Середня густота сільського населення значно вища, ніж в інших економічних районах. Через невисокий рівень урбанізації, середня густота населення (69 осіб на 1 км2) менша за середню в країні. Найбільша середня густота населення серед областей району у Тернопільській області — 80 осіб на 1 км2. 25 % міських жителів живе в обласних центрах, населення яких (за винятком Вінниці) не досягло 300 тис. осіб.

Своєрідний район і тим, що зараз у ньому найвища частка (понад 95 %) українського населення. Представники національних меншин (росіяни, євреї) проживають переважно у містах.

У районі сформувався деякий надлишок трудових ресурсів, особливо у сільській місцевості. Це зумовлює як значні маятникові міграції, так і виїзд жителів на роботу до інших держав. Останнім часом став від'ємним і механічний приріст населення Подільського економічного району, хоч в цілому вів значно менший, ніж в інших регіонах України.

Природні умови і ресурси

У подільському районі немає великих запасів мінеральних ресурсів. Паливних та рудних викопних ресурсів, хімічної сировини теж практично немає. Тут зосереджені порівняно великі поклади цементної сировини (Хмельницька обл.), а також гранітів, лабрадоритів, крейди, гіпсу, мармуру, глини, кварцових пісків тощо. Серед ос- , танніх велике значення мають поклади каолінів у Вінницькій області., На Поділлі є незначні лісові ресурси.

Не дуже багатий район на водні ресурси. З річок найбільше значення тут має Південний Буг, а також притоки Дністра. Є значні запаси підземних вод. Гідроресурси річок обмежені.

Рельєф району горбисто-рівнинний, оскільки він розташований у межах Подільської, а східна частина Вінниччини — частково Придніпровської височин. Уся територія Подільського економічного району належить до Лісостепу, де літо тепле й не дуже вологе. Територія району — одна з найбагатших на земельні ресурси. Серед ґрунтів переважають чорноземи, які сприятливі для вирощування цукрових буряків, пшениці тощо.

З природних рекреаційних ресурсів найбільше значення мають запаси мінеральних вод у Вінницькій (Хмільник), Тернопільській (Сатанів) областях, мальовничі ландшафти Поділля тощо.

Господарство району

Провідними в економічному районі є машинобудування, хімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів, легка галузь промисловості, агропромисловий, транспортний, рекреаційний міжгалузеві комплекси. Енергетика району базується на виробництві електроенергії на Ладижинській ДРЕС, Хмельницькій ЛЕС, Дністровських ГЕС.

Основними галузями машинобудування є сільськогосподарське машинобудування (бурякозбиральні та кормозбиральиі комбайни), електротехнічне, приладо- та верстатобудування, виробництво обладнання для харчової промисловості.

Хімічна промисловість району представлена основною хімією (Вінницький суперфосфатний завод) і хімією органічного синтезу виробництво лаків, фарб, виробів з пластмас тощо.

Найрізноманітніша продукція виробляється підприємствами промисловості будівельних матеріалів. Це видобуток і обробка будівельного каміння, виготовлення цементу (Кам'янець-Подільський), залізобетонних конструкцій, цегли, черепиці тощо.

Лісова і деревообробна промисловість Подільського економічного району складається переважно із завершальних стадій виробництва: будівельні деталі, меблі, папір (Понінка).

Сільське господарство Подільського економічного району має добре виражену одну (лісостепову) зону спеціалізації — зернові культури, цукровий буряк, картопля, овочі, фрукти, молочно-м'ясне тваринництво і свинарство.

Харчова промисловість зорієнтована переважно на переробку місцевої сировини, тому провідними галузями є борошномельна, цукрова, плодоовочева, спирто-горілчана, виноробна, тютюнова, молочна, м'ясна.

Використовуючи місцеву та довізну сільськогосподарську сировину, значні трудові ресурси району, набула значного розвитку легка промисловість. Основними її центрами є Тернопіль, Хмельницький, Вінниця, Кам'янець-Подільський, Дунаївці.

Район має розгалужену транспортну систему. Найбільше значення мають залізничний та автомобільний транспорт. Найбільшими транспортними вузлами, крім обласних центрів, є також Жмеринка, Шепетівка, Козя-тин, Вапнярка.

Найважливіші центри рекреації та туризму: Камянець-Подільський, Хмільник, Сатанів та ін.

Проблеми й перспективи розвитку

Основними проблемами району є відносно низький, у порівнянні з іншими регіонами, рівень розвитку промислового виробництва. Це приводить до того, що у Тернопільській та Хмельницькій областях дуже високий рівень безробіття і низький рівень життя населення, особливо у сільській місцевості.

Центральний економічний район

Загальні відомості та ЕГП

Площа району, до якого входять Черкаська й Кіровоградська області,— 45,5 тис. км2. Населення — 2,4 млн осіб. Межує Центральний район ще з п'ятьма економічними районами країни.

Центральне розміщення району зумовлює його рівновіддаленість від основних паливно-сировинних баз країни: Донбасу, Передкарпаття — і близькість до Придніпров'я. Його перетинають важливі транспортні магістралі як міжнародного, так і загальнодержавного значення.

Значний вплив на економічний розвиток має те, що територію району у східній частині перетинає річка Дніпро, а також через його територію проходять важливі залізничні та автомагістральні шляхи.

Населення і трудові ресурси

Район характеризується досить складною демографічною ситуацією (природний приріст населення майже -9 на 1000 осіб). Середня густота населення у Центральному економічному районі становить понад 53 особи на 1 км2. Вона набагато нижча за середню в Україні. У Черкаській області густота населення — 64 особи на 1 км2, у Кіровоградській — одна з найменших в Україні (43 особи на 1 км2).

Рівень урбанізації в обох областях менший за середній в Україні і становить понад 60 % у Кіровоградській та 54 % — у Черкаській.

Українців у районі близько 91,5 % від усього населення. Крім них, переважно у великих містах проживають росіяни, білоруси, поляки, євреї, болгари, молдавани, німці та ін.

Частка населення працездатного віку, порівняно із середніми даними для України, тут дещо нижча. Найбільший дефіцит трудових ресурсів сформувався у Кіровоградській області.

Природні умови і ресурси

Центральний район має порівняно великі запаси деяких мінеральних ресурсів. З паливних викопних ресурсів тут є поклади бурого вугілля — Олександрійське (Кіровоградська обл.) та Козацьке (Черкаська обл.) родовища Дніпровського буровугільного басейну, горючі сланці Бовтиського родовища.

Рудні корисні копалини представлені Побузьким родовищем нікелевих та кобальтових руд та Смілянським — бокситів. Багатим є Центральний економічний район на нерудні корисні копалини, особливо будівельну сировину. Серед них поклади графітів у Завалівському родовищі, каолінів, бентонітових глин (використовуються у нафтопереробці) (Черкаська обл.), вогнетривких глин, цементної сировини, будівельного каменю тощо. На лісові ресурси район бідний.

Район не дуже добре Забезпечений водними ресурсами. Найбільше значення має Дніпро з Россю, Інгульцем та іншими притоками, а також Південний Буг з Інгулом. Є значні запаси підземних вод. Гідроресурси річок обмежені.

Рельєф району рівнинний, оскільки він майже повністю лежить у межах Придніпровської височини. Клімат помірно континентальний, із спекотним і посушливим літом. Це зумовлює на території району переважання лісостепових та степових ландшафтів із родючими чорноземами, які сприятливі для вирощування цукрового буряку, пшениці, соняшнику, плодівництва.

З природних рекреаційних ресурсів найбільше значення мають долина Дніпра, різноманітні історичні та архітектурні пам'ятки Кіровограда, Умані, Канева, Чигирина, Черкас.

Господарство району

Провідними в економічному районі є паливна промисловість та електроенергетика, машинобудування, хімічна промси-ловість, промисловість будівельних матеріалів галузі промисловості, агропромисловий, транспортний, рекреаційний міжгалузеві комплекси.

Паливна промисловість та електроенергетика спеціалізуються на видобутку бурого вугілля, виробництві електроенергії на невеликих ТЕЦ і ГЕС. Власних паливно-енергетичних ресурсів у районі не вистачає, а тому їх постачають з інших регіонів.

Паливно-енергетичний комплекс спеціалізується на видобутку бурого вугілля, виробництві електроенергії на невеликих ТЕЦ і ГЕС. Власних паливно-енергетичних ресурсів у районі не вистачає, а тому їх постачають з інших регіонів.

Металургійна промисловість представлена видобутком нікелевих і кобальтових руд, їх збагаченням та виплавкою на Побузькому комбінаті, ви-" робництвом рідкісних і тугоплавких металів у Світловодську.

Машинобудування спеціалізується на випуску продукції сільськогосподарського і транспортного машинобудування, верстато- і приладобудування, радіоелектронного та електротехнічного машинобудування. Найбільшими центрами галузі є Кіровоград, Олександрія, Черкаси, Умань, Сміла.

До хімічної промисловості входить основна хімія і хімія органічного синтезу, підприємства яких концентруються у Черкасах.

На місцеву сировину і споживача зорієнтована потужна промисловість будівельних матеріалів.

Центральний економічний район є одним із найбільш розвинутих у сільськогосподарському відношенні в Україні. Основою його є багатогалузеве сільське господарство, що використовує багаті агрокліматичні ресурси району. Більшу частку сільськогосподарської продукції дає рослинництво, яке спеціалізується переважно на вирощуванні зернових культур (озимої пшениці, кукурудзи на зерно), технічних (соняшнику та цукрового буряку), овочівництві і плодівництві. Тваринництво має переважно м'ясний напрямок (молочно-м'ясне скотарство, свинарство, птахівництво, вівчарство).

Сировинна сфера сільського господарства визначила спеціалізацію харчової промисловості на виробництві борошна, цукру, олії та іншої продукції.

Галузі легкої промисловості (трикотажна, швейна, шкіряно-взуттєва) працюють на забезпечення потреб споживачів у межах району.

Центральне економіко-географічне положення району зумовило формування транспортної системи з густою мережею