Рекреаційний комплекс району перебуває у стадії формування й у перспективі матиме міжнародне значення. Основні райони оздоровлення — Дніпро з прилеглими територіями, а туризму — міста Канів, Умань, Чигирин, Черкаси, Кіровоград та ін.

Найбільші міста. Місто Черкаси (293 тис. осіб) є найбільшим економічним і культурним центром району У його промисловому комплексі виділяються хімічна промисловість, машинобудування, легка та харчова промисловість. У місті діють два вузи, філіали науково-дослідних інститутів, музично-драматичний театр, краєзнавчий музей.

Місто Кіровоград (247 тис. осіб) є адміністративним, економічним та культурним центром однойменної області. Спеціалізується на сільськогосподарському машинобудуванні, будівельній, легкій та харчовій промисловості. У місті є три вузи, два театри, краєзнавчий музей та інші культурно-освітні заклади.

Проблеми й перспективи розвитку

Поступово у районі відновилося промислове виробництва, з'явилися нові підприємства. Однак район має дуже сприятливі умови для розвитку сільського господарства, які поки що використовуються дуже неефективно. Саме виведення сільськогосподарського виробництва на сучасний світовий рівень є однією з ключових проблем, що потребує першочергового розв'язання.

Північно-Східний економічний район

Загальні відомості та ЕГП

До складу Північно-Східного економічного району загальною площею 84 тис. км2 входить три області: Харківська, Полтавська і Сумська. Проживають тут 5,6 млн осіб.

Важливими рисами економіко-географічного положення району є те, що на північному сході його межі проходять вздовж кордону України з Росією. На заході й півдні він межує з високорозвинутими Центральним, Центрально-Східним і Східним економічними районами країни. Територія Північно-Східного економічного району розміщена недалеко від паливно-сировинних баз країни — Донбасу та Придніпров'я, а також виходить до Дніпра. Його територію перетинають важливі транспортні магістралі міжнародного значення (залізниці, шосе, трубопроводи).

Населення і трудові ресурси

У районі значний від'ємний природний приріст населення в усіх областях. Особливо великі темпи депопуляції у сільській місцевості. Останнє пов'язано зі значним відтоком молоді із сіл до промислових центрів як у межах району, так і до Києва та міст Донбасу, Придніпров'я. Середня густота населення у районі — 67 осіб на 1 км . Найбільше воно концентрується у містах (рівень урбанізації — 70 %) - та районах, прилеглих до великих і середніх міст. Харків (1,47 млн осіб) став центром великої міської агломерації, що охоплює ще п'ять міст і декілька селищ міського типу. Через це Харківська область виділяється найбільшою серед областей району часткою міських жителів (79 %) та середньою густотою населення — 90 осіб на 1 км2.

Частка українців у Північно-Східному районі — 82 %. Близько 16 % становлять росіяни (у Харківській обл.— 25 %).

Складна демографічна ситуація зумовила проблеми з трудовими ресурсами, оскільки у районі помітно знизилася частка молодих людей і зросла відповідно — пенсіонерів..

Природні умови і ресурси

З мінеральних ресурсів район порівняно багатий на паливні. Передусім, природний газ, основні промислові запаси якого зосереджені у Харківській області (Шебелинське, Хрести шевське, Єфремівське та інші родовища), незначні — у Полтавській та Сумській.

У цих двох областях основне значення мають родовища нафти. На півдні Харківської області виявлені поклади кам'яного і бурого вугілля, у Полтавській і Сумській областях — торфу, у кожній з них є запаси бурого вугілля.

Серед інших груп корисних копалин важливими є високоякісні руди Кременчуцького залізорудного району, фосфорити у Харківській та Сумській областях, кам'яна сіль — у Сумській і Харківській областях та інша будівельна сировина у родовищах Північно-Східного району.

Водні ресурси формуються, в основному, численними лівими притоками Дніпра та Сіверським Дінцем з Осколом. Усі річки мають рівнинний характер течії, весняну повінь у період танення снігів. Основні масиви лісів зосереджені у північній поліській частині Сумської області. Окремі адміністративні райони Харківської та півдня Сумської областей також характеризуються значною лісистістю. На території району ростуть переважно листяні ліси, які пов'язані з річковими долинами.

Рельєф низовинний з незначними висотами, які лише на відрогах Середньоросійської і Донецької височин перевищують 200 м. Клімат району континентальний, тобто зими тут найхолодніші в Україні, а літо порівняно спекотне і сухе.

У межах Північно-Східного економічного району є всі три природні зони, які виражені на території України. Північ Сумської області — це мішані ліси Полісся із сірими лісовими та дерново-підзолистими ґрунтами. Більшість території займають лісостепи, а крайню південну частину — степи з родючими чорноземами.

Рекреаційне значення у районі мають байрачні ліси, мальовничі долини річок, мінеральні води Полтавської та Харківської областей.

Господарство району

Провідними в економічному районі є паливна промисловість та електроенергетика, машинобудування, хімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів, легка та лісова галузі промисловості, агропромисловий, транспортний, рекреаційний міжгалузеві комплекси.

Провідну роль в економіці району відіграє машинобудування. У ньому працює близько 60 % зайнятих у промисловому виробництві. Район спеціалізується на енергетичному й електротехнічному машинобудуванні, тракторному і сільськогосподарському, транспортному, верстато-, приладобудуванні, виробництві устаткування для різних галузей господарства. Найбільшим промисловим вузлом, де зосереджені підприємства, що виробляють турбіни для всіх типів електростанцій, електродвигуни, трактори, літаки, верстати, прилади, гірничошахтне устаткування тощо, є місто Харків. Важливими центрами транспортного машинобудування є також Кременчук, електротехнічного, верстатобудування — Полтава, сільськогосподарського і приладобудування — Суми. Машинобудівна промисловість працює на довізному з Донбасу і Придніпров'я металі, оскільки металургія у межах району представлена тільки первинними стадіями циклу — Дніпровським гірничозбагачувальним комбінатом поблизу Кременчука та чавуноплавильним заводом.

Хімічна промисловість складається, в основному, з підприємств хімії органічного синтезу. Найбільшими центрами виробництва лаків, фарб, гумотехнічних виробів є Харків, фотохімічних — Шостка, продукції побутової хімії — Конотоп. Основна хімія розвинута у Сумах та Первомайському (Харківська обл.), фармацевтична — у Харкові.

У районі сформувалася потужна промисловість будівельних матеріалів, що спеціалізується на виробництві цементу (Балаклія), скла (Полтава, Мерефа), порцеляни і фаянсу (Полтава), залізобетонних конструкцій (Кременчук, Харків та ін.).

Лісова і деревообробна промисловість орієнтується на споживача. До її складу входять тільки деревообробні підприємства у Харкові, Чугуєві, Сумах, Полтаві, Лубнах, Кременчуку та ін.

Північно-Східний район має розвинуте сільське господарство. В його структурі переважає рослинництво, яке спеціалізується на вирощуванні зернових, цукрового буряку і соняшнику (у південній частині), картоплі, фруктів та овочів (переважно у приміських зонах і північній частині). Тваринництво має молочно-м'ясну спеціалізацію. У районі діє потужна переробна промисловість. Харчова промисловість за обсягом виробленої продукції поступається тільки машинобудуванню. Основні галузі — цукрова, борошномельно-круп'яна, олійна, спиртова, м'ясна й молочна.

На місцевій та довізній сільськогосподарській сировині базується легка промисловість, до якої належить виробництво вовняних, бавовняних і трикотажних тканин, а також шкіряно-взуттєва та хутрова галузі промисловості. Найбільші центри легкої промисловості — Харків, Полтава, Суми.

Значного розвитку у Північно-Східному економічному районі набули всі види транспорту, крім морського. За обсягом перевезень вантажів і пасажирів переважають залізничний та автомобільний. Це спричинено тим, що через територію району проходять залізниці і шосе міжнародного значення, які простягаються з Росії до українських портів на Чорному та Азовському морях, а також інших європейських країн. Найбільший транспортний вузол — Харків, важливе значення мають річковий порт Кременчук, залізничні вузли Конотоп, Полтава, Лозова.

Рекреаційний комплекс району використовує мальовничі ліси у долинах річок, поблизу озер, мінеральні води, пам'ятки архітектури Харкова, Полтави, Глухова, Путивля, місця історичних подій, розвитку народних промислів і ремесел (Конотоп, Великі Сорочинці, Опішня, Кролевець тощо).

Проблеми й перспективи розвитку

Однією з проблем району є великий розрив у рівнях соціально-економічного розвитку між великими містами і віддаленими територіями, особливо Сумської області. Для чих територій характерними є питання низької народжуваності, високої смертності, безробіття, неефективного використання сільськогосподарських угідь.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алисов Н. В. Экономическая и социальная география мира (общий обзор): Учебник/Н. В. Алисов, Б. С. Хорев,— М.: Гардарики, 2001.— 704 с.

2. Безуглий В. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу: Посібник / В. В. Безуглий, С. В. Козинець.— К.: Видавничий центр "Академія", 2003 - 688 с.

3. Білорус О. Г. Глобальні трансформації і стратегії розвитку / О. Г. Білорус, Д. Г. Лук'яненко та ін,— К., 1998,— 416 с.

4. Географічні таблиці: Довідкові матеріали.— Тернопіль: Джура, 1998.— 230 с.

5. География: Справ, материалы. — М.: Просвещение, 1988.— 400 с.

6. Гілецький Й. P. Географія України. Соціально-економічна з основами теорії: Підручник для 9 класу,— Львів: ВНТЛ-Класика, 2002.— 192 с.

6. Гілецький Й. Р. Економічна і соціально географія: Посібник для абітурієнтів / Й. Р. Гілецький, Р. P. Сливка, М. М. Богович; За редакцією Гілецького Й. Р.— Львів: ВНТЛ-Класика, 2005.— 400 с.

7. Гладкий Ю. Н. Экономическая и социальная география мира: Проб, учеб. для 10 кл. сред, шк./Ю. Н. Гладкий, С. Б. Лавров.— М.: Просвещение, 1991.- 272 с.

8. Дубович І. Країнознавчий словник-довідник.— Львів: Видавничий дім "Панорама", 2003.— 580 с.

9. Економічна і соціальна географія світу: Навч. посібник / За ред. Кузи-ка С. П.- Львів: Світ, 2002.- 672 с.

10. Мировая экономика: Учебник — М.: Юность, 2002.— 734 с.

11. Соціально-економічна географія світу.— Тернопіль: