Північно-Західний економічний район мас значні природні рекреаційні ресурси. Питома вага потенційно рекреаційних територій у структурі земель у Рівненській області є найбільшою в Україні (понад 50 %).

Господарство району

Провідними у Північно-Західному економічному районі с паливна промисловість та електроенергетика, машинобудування, хімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів, легка та лісова галузі промисловості, агропромисловий, транспортний, рекреаційний міжгалузеві комплекси.

Паливна промисловість та електроенергетика базуються на видобуг ку палива (вугілля, торф) та виробництві електроенергії на Рівненській атомній електростанції.

Основними галузями машинобудування району є автомобілебудування (виробництво вантажо-пасажирських автомобілів), сільськогосподарське машинобудування, радіотехнічна, приладо- та верстатобудування.

Хімічна промисловість орієнтується, в основному, на споживача. Найбільшими центрами хімічної промисловості є Рівне (азотні добрива), Луцьк (вироби з пластмаси, фарби, побутова хімія).

Набули розвитку промисловість будівельних матеріалів. Це видобуток і обробка будівельного каміння, виготовлення цементу (Здолбунів), залізобетонних конструкцій, скла, цегли, черепиці тощо.

Лісова і деревообробна промисловість складається майже з усіх (крім целюлозно-паперового) виробництв: від лісозаготівлі до лісохімії (Костопіль, Радивилів, Луцьк, Ківерці, Рівне).

Сільське господарство району спеціалізується передусім на льонарстві, картоплярстві та молочно-м'ясному тваринництві. Місцеве значення має зернове господарство, буряківництво, м'ясо-молочне тваринництво. Харчова промисловість переважно зорієнтована на переробку власної сировини, тому провідними галузями є борошномельна, цукрова, плодоовочева, спирто-горілчана, молочна, м'ясна.

Використовуючи місцеву та довізну сільськогосподарську сировину, а також значні трудові ресурси району, набула значного розвитку легка промисловість. Основними центрами є Рівне, Луцьк, Дубно, Ковель.

Транспортна система розвинута недостатньо. Найбільше значення мають залізничний та автомобільний, а також трубопровідний та повітряний види транспорту. Шляхи сполучення переважно мають загальнодержавне й міжнародне значення. Найбільшими транспортними вузлами, крім обласних центрів, є також міста Ковель, Здолбунів, Сарни.

Найважливіші центри рекреації та туризму: Володимир-Волинський, Рівне, Луцьк, Шацьк та ін.

Проблеми й перспективи розвитку

Основними проблемами району є відносно низький, у порівнянні з іншими регіонами, рівень соціально-економічного розвитку. Дуже мало промислових підприємств працює у малих містах і селищах. Особливо гостро в них та у сільській місцевості стоять питання зайнятості, благоустрою тощо.

Карпатський економічний район

Загальні відомості та ЕГП

До складу Карпатського економічного району входять чотири області (Львівська, Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська) загальною площею 56,6 тис. км2, кількістю населення — 6,1 млн осіб.

Розташований у західній частині України, район займає центральні території Європи і виходить до кордонів України з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою. Ці країни за рівнем розвитку окремих галузей помітно випереджають нашу державу, тому є вигідними економічними партнерами. Карпатський економічний район перетинають важливі міжнародні транспортні магістралі (трубопроводи, залізниці, шосейні дороги), раціональне використання яких сприяє його економічному зростанню.

Населення і трудові ресурси

Район виділяється серед інших тим, що демографічна ситуація не набрала тут надто загрозливого характеру. За підсумками 1996 р., у двох областях району (Івано-Франківській та Закарпатській) був незначний додатний приріст населення. У Закарпатській області, упродовж усіє другої половини XX ст. і до сьогодні спостерігалася найбільша народжуваність в Україні. Так, за підсумками 2005 р. цей показник становив 12,6 дітей на 1000 осіб населення. Однак і у Закарпатській області з 1999 р. почався процес депопуляції (-0,6 на 1000 осіб населення за 2005 р.).

Частка сільських жителів і на сьогодні у Карпатському районі становить 48 %. Середня густота населення є одною з найвищих серед економічних районів — 108 осіб на 1 км2, що значно перевищує середню для країни. Львівська область, де в містах проживає 59 % населення, посідає четверте місце за густотою населення в Україні (118 осіб на 1 км2).

Своєрідний район і тим, що у ньому одна з найвищих часток (понад 89%) українського населення, добре виражені етнографічні групи корінних жителів краю зі своєрідним побутом та культурними традиціями. Представники національних меншин (росіяни, євреї) проживають у містах, а угорці, словаки, поляки, румуни, молдавани — переважно у прикордонних районах. .

У районі сформувався значний надлишок трудових ресурсів, особливо у сільській місцевості. Це зумовлює високий рівень безробіття, значні маятникові міграції, виїзд мешканців на роботи до інших держав. Останнім часом став від'ємним і механічний приріст населення Карпатського економічного району.

Природні умови і ресурси

У межах Карпатського економічного району розташована Передкарпатська паливно-сировинна база країни. Отже, район багатий на мінеральні ресурси. Важливе місце серед запасів паливних

ресурсів належить Львівсько-Волинському кам'яновугільному басейну, де переважає газове вугілля (придатне для газифікації й коксування) з домішками сірки. У Закарпатті, Передкарпатті та Придністров'ї є буре вугілля, яке залягає малопотужними пластами. Поклади нафти та газу зосереджені, в основному, у Передкарпатському нафтогазоносному басейні. Найбільші нафтові родовища: Долинське, Битківське, Лопушнянське; газові: Угерське, Рудківське (на сьогодні майже вичерпані). У районі є значні запаси менілітових сланців (Передкарпаття).

Рудних корисних копалин тут є небагато. Зосереджені вони у Закарпатській області (поліметалеві, ртутні руди, золото).

За запасами мінеральної хімічної та будівельної сировини район є оди-ним із найбагатших у країні. Найважливіші серед родовищ: Калусько-Го-ливське і Стебницьке калійних солей, Яворївське, Немирівське, Подорож-няпськс сірки (Львівська обл.), кам'яної солі (Солотвинське), рзокериту (Бориславське), а також соляних розсипів у Передкарпатті. Будівельні викопні ресурси характеризуються великою різноманітністю. Тут зосереджені великі поклади цементної сировини (Львівська, Івано-Франківська обл.), а також, гіпсу, мармуру, глини, кварцових пісків тощо.

Найбагатший район на водні, гідро- та лісові ресурси. Густа річкова мережа (системи Дністра, Прута, Тиси), багато штучних водойм, великі запаси'підземних вод. Гірські річки хоч невеликі, але завдяки швидкій течії мають значні запаси гідроенергії.

Основні масиви лісів зосереджені у Карпатах.

Поверхня району охоплює рівнинні простори низовини Малого Полісся, Подільської та Хотинської височин, рівнин Передкарпаття і Закарпаття, а також частину Карпатської гірської системи з висотами до 2000 метрів.

Помірно континентальний клімат з достатнім, а в деяких районах над-, мірним (Карпати) зволоженням зумовили формування на рівнинах природних комплексів мішаних лісів з дерново-підзолистими, іноді заболоченими грунтами та лісостепу — із сірими лісовими та чорноземними грунтами. У горах добре виражена висотна поясність. У Закарпатті склалися сприятливі природні умови для вирощування теплолюбних культур завдяки тому, що гірськими хребтами вони захищені від холодних повітряних мас з півночі.

Карпатський економічний район має значні природні рекреаційні ресурси. Це мінеральні води Трускавця, Сваляви, Східниці, лікувальні грязі, мальовничі ландшафти Карпат, Поділля тощо. Багатий район і на істори-ко-архітектурні пам'ятки, місця історичних подій тощо.

Господарство району

Провідними у Карпатському економічному районі є паливна промисловість та електроенергетика, машинобудування, хімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів, легка та лісова галузі промисловості, агропромисловий, транспортний, рекреаційний міжгалузеві комплекси. Паливна промисловість та електроенергетика базуються на видобутку палива, переробці нафти (Надвірна, Дрогобич) та виробництві електроенергії на теплових (Бурштинська, Добротвірська) електростанціях.

Крім того, важливу роль відіграють газосховища, компресорні станції, розподільчі електропідстанції, які забезпечують транспортування газу й передачу електроенергії до країн Європи.

Основними галузями машинобудування району є автомобілебудування (виробництво автобусів, автонавантажувачів, автомобільних кранів), сільськогосподарське машинобудування (оприскувачі, міні-трактори), радіотехнічна, радіоелектронна (телевізори), приладо- та верстатобудування.

Хімічна промисловість району базується на місцевій хімічній сировині та паливно-енергетичних ресурсах. Найбільшими центрами хімічної промисловості є Калуш, Стебник, Новий Розділ, Сокаль, Дашава, Івано-Франківськ, Львів, Борислав.

Найрізноманітніша продукція виробляється підприємствами промисловості будівельних матеріалів. Це видобуток і обробка будівельного каменю, виготовлення цементу, залізобетонних конструкцій, цегли, черепиці тощо. Найбільші цементні заводи розміщені у Миколаєві, Івано-Франківську.

Лісова і деревообробна промисловість Карпатського економічного району складається з усіх виробництв: від лісозаготівлі до лісохімії. Основними регіонами її розвитку є передгір'я Карпат (Жидачів, Івано-Франківськ, Чернівці, Свалява, Надвірна, Брошнів-Осада та ін.).

Сільськогосподарське виробництво району має значні відмінності на території. Території Передкарпаття спеціалізуються на льонарстві, картоплярстві та молочно-м'ясному тваринництві. На більшій частині Лісостепу провідними є зернове господарство, буряківництво, м'ясо-молочне тваринництво. У Карпатах поряд з льонарством розвивається молочно-м'ясне тваринництво, у тому числі вівчарство, на Закарпатті — виноградарство, садівництво, молочно-м'ясне тваринництво. Харчова промисловість зорієнтована переважно на переробку місцевої сировини, тому провідними галузями є борошномельна, цукрова, плодоовочева, спиртогорілчана, виноробна, тютюнова, молочна, м'ясна.

Використовуючи місцеву та довізну сільськогосподарську сировину, значні трудові ресурси району, набула значного розвитку легка промисловість. Основними її центрами є Львів, Чернівці, Червоноград, Коломия, Ужгород, Мукачеве, Івано-Франківськ, Тисмениця.

Район має густу мережу транспортних магістралей. Шляхи сполучення мають переважно загальнодержавне й міжнародне значення. Найбільшими транспортними вузлами, крім Обласних центрів, є також міста Чоп, Стрий, Ходорів, Коломия.

Найважливіші центри рекреації та туризму: Трускавець, Моршин, Яремча, Ясиня, Львів, Ужгород, Чернівці та ін.

Проблеми й перспективи розвитку

Основними проблемами району є розв'язання питання зайнятості населення, яке змушене їхати на заробітки до інших держав. Особливо вона гостра у сільській місцевості, де неефективно використовуються сільськогосподарські угіддя, мало поширені інші види економічної діяльності. Перспективним напрямком є інтенсивний розвиток інфраструктури туризму в українських Карпатах.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алисов Н. В. Экономическая и социальная география мира (общий обзор): Учебник/Н. В. Алисов, Б. С. Хорев,— М.: Гардарики, 2001.— 704 с.

2. Безуглий В. В. Регіональна економічна та