Межі наук не окреслені навічно, сьогодні вони рухливі, як ніколи раніше. Уже з'явилися роботи з еколого-економії, інформаційної економіки, викладаються курси "економічна психологія". "економічна соціологія", "соціоекономіка". Цікавим і перспективним напрямком можна вважати спробу використати для аналізу економічних процесів системний аналіз і синергетику (теорія І.Пригожина) [3]. У цьому випадку відбувається взаємопроникнення суспільних і природних наук. Хоча деякими економістами ці спроби сприймаються образливо, як свідчення слабості власної методологічної бази [1, 203-204]. Тож проблема лишається дискусійною.

З огляду на вищенаведене чи можна зробити висновок про вибір єдино вірного напрямку? Чи слід вважати еклектичністю намагання продемонструвати студентам увесь спектр економічних поглядів, ознайомити з різними підходами до розв'язання нагальних задач сучасності? Чи варто жертвувати відомою публіцистичністю (в кращому розумінні слова) марксистського й постмарксистського підходів, чи можна нехтувати математичним апаратом economics? Наші студенти повинні відчути все багатство сучасної палітри економічних думок. Вони самі повинні зробити вибір. Адже саме їм доведеться розвивати економічну науку в ХХІ ст., сприяти економічному зростанню України й забезпеченню належного рівня життя її народові.

Література

Какой будет экономическая теория в следующем столетии // Вопросы экономики. - 1995. - № 6.

Экономическая теория на пороге ХХІ века - 2 / Под ред. Ю.М.Осипова. - М., 1998.

Коллонтай В. На стыке естественных и общественных наук: вклад И.Пригожина // МЭМО. - 1998. - № 4.УДК 331.52 Норд Г.Л.