УДК 330
УДК 330.3
Васильєв А.А, Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили
Деякі аспекти економічної безпекаи в контексті економічної теорії
Стаття представляє аналіз концепцій економічної теорії, які необхідно застосувати для вдосконалення методологічної основи науки про економічну безпеку країни.
The article represents analysis of economic theory concepts, which should be used to improve the methods of research on economic security of state.Однією з проблем, з якими зустрічаються країни в перехідний період, являється економічна безпека. Це є наслідком відсутності протягом певного часу стратегій трансформації економічної системи, позиціонування у світовому поділі праці, розвитку наукових шкіл, адаптації культурних традицій до ринкових умов тощо. У зв'язку з цим зростає ймовірність прийняття політичних рішень, що загрожують економічній безпеці країни.
Економічна безпека - це спроможність національної економіки забезпечити вільний незалежний розвиток і утримати стабільність громадянського суспільства та його інститутів, а також достатній оборонний потенціал країни за всіляких несприятливих умов і варіантів розвитку подій [1]. Відсутність стратегії безпеки може привести до виникнення деструктивних процесів в економічній системі країни, значного зменшення добробуту громадян та виникнення соціальних зворушень, зростання політичної та економічної залежності, втрати геополітичних позицій.
Проблематика економічної безпеки є актуальною і привертає увагу багатьох дослідників. Серед українських вчених, що зробили внесок у розробку різних аспектів економічної безпеки країни, можна відмітити: А.Г.Пастернак- Таранушенко, В.І.Мунтіян, В.М. Геєць, Т.Т.Ковальчук, Б.В.Губський, В.Т.Шлемко, І.Ф.Бінько, С.В.Мочерний, В.А.Предборський, Ю.Г.Дарнопих, В.Г.Андрійчук, В.П.Тітаренко, І.В.Бураковський, серед російських - Е.А.Олей- ніков, Л.І.Абалкін, Л.П.Гончаренко та інші. Економічна безпека країни стала об'єктом наукових досліджень нового напрямку науки під назвою "екосестейт" (назва науки про економічну безпеку держави походить від англійського скорочення "economic security of state").
Аналіз існуючих наукових робіт із зазначеної тематики дозволяє визначити певні недоліки, що властиві сучасному підходу до дослідження економічної безпеки: ситуативний ex post характер, орієнтація на зовнішні загрози, нехтування внутрішніми; спрямованість результатів переважно на вдосконалення процесів державного управління, а не механізмів безпеки; несформованість методологічної основи та категоріального апарату; відсутність системного підходу тощо.
Отже, це свідчить про можливості подальшого розвитку науки екосестейту, а саме в напрямках:
узагальнення набутого практичного та наукового досвіду з економічної безпеки;
аналізу досліджень із суміжних до екосес- тейту наук (економічна теорія, теорії зовнішньої торгівлі, теорія прийняття рішень, політологія, кваліджметрія - наука про кількісне визначення якості управління, крементація - сукупність методів активізації творчого мислення та інші);
формування методологічної бази науки економічної безпеки.
Реалізація вказаних напрямків створює передумови теоретичного аналізу проблем економічної безпеки на основі наукової методології, що в свою чергу забезпечить прогнозованість деструктивних впливів на економіку країни.
Одним з джерел для формування методологічної бази та категоріального апарату економічної безпеки може бути економічна теорія. Її перевагою є те, що, будучи потужним та впорядкованим джерелом наукових знань про економічні відносини в суспільстві, економічна теорія може бути застосована при створенні базису для системних досліджень у галузі небезпечних економічних впливів.
Використання інструментарію однієї науки для дослідження об'єкта іншої неодмінно створює ряд методологічних проблем, що вимагають окремого дослідження. Тому передусім необхідно зробити висновок про "потенціал" економічної теорії в даному питанні.
Отже, на даному етапі була поставлена задача дослідити наявність серед творів економічної теорії джерел, які можливо покласти в основу вдосконалення методологічної основи економічної безпеки.
З метою вирішення поставленої задачі було проаналізовано ряд робіт відомих вчених- теоретиків світового рівня. За критерієм відповідності проблемам економічної безпеки було визначено сукупність теорій, які, на думку автора, можуть бути корисними для дослідження певних напрямів економічної безпеки.
Символічно, що вже в перших економічних доктринах зовнішню торгівлю, яка має пряме відношення до безпеки, пов'язували з добробутом нації. Це було зроблено меркантилістами. Цілеспрямовано та комплексно економічна безпека не досліджувалась, однак підкреслювалися загрози відтоку найціннішого ресурсу (золота) з країни, а також відзначалася важливість скорочення імпорту деяких товарів, які ввозяться з-за кордону "к великому нашому розорению" [2]. Автором останнього твердження був англієць Т.Ман, який також пропонував введення законів за споживання товарів власного виробництва, "без... заборон чи образ для іноземців". Він був прихильником економного споживання натурального багатства країни. Також обґрунтовував зачатки соціальної політики: "ми маємо... підтримувати ті зусилля більшості, які складають найбільшу силу... королівства" [3].
Надалі центр уваги економістів було перенесено зі сфери обігу (торгівлі) до виробництва. Це зробили фізіократи, які, зокрема, вказували на те, що чистий продукт економіки створюється "на землі". Оскільки економічна безпека передбачає в тому числі і продовольчий напрям дослідження, не можна відкидати гіпотезу, що сучасна продовольча безпека перетинається з предметом наукових інтересів фізіократів. Представник фізіократів Ф.Кене доводив, для "підтримки держави необхідні дійсні багатства ...в яких завжди існує потреба і які завжди можуть бути продані" [4]. Він також підкреслював, що "багатство нації не визначається більшими чи меншими розмірами ії грошових коштів" [5]. Таким чином, спадщина фізіократів може поповнити теорію безпеки елементами продовольчої безпеки та протиставленням грошового та товарного багатства нації. Слід відзначити, що ідеї фізіократів і сьогодні є досить важливими для безпеки деяких країн та галузей народного господарства.
Тематика продовольчої безпеки набула нової якості в працях Т.Р.Мальтуса (у зв'язку з цим питанням необхідно згадати праці вчених, посилаючись на які Мальтус робить свої висновки, а саме: Монтескьє, Франкліна, Таунсенда, А.Юнга ) [6]. Висловлена