Торгівля впливає на розподіл доходів, отже, торкається соціальної справедливості у суспільстві. Дослідження цього питання можливе за допомогою концепції розподілу доходів Макса Лоренца, яка отримала назву "лук Лоренца", перевищення межі натягу якого максимізує ймовірність соціальних зворушень. Певні ідеї щодо економічної безпеки містяться в роботах Е.Хекшера про вплив торгівлі на перерозподіл доходу, а також у подальшому розвитку його ідей шведським економістом Б.Оліном.

Суміжна до розподілу доходів у суспільстві тема соціальної справедливості являється якщо не найважливішим, то вагомим чинником економічної безпеки. Її теоретичний аналіз зустрічається в роботах К.Маркса, В.Годвіна, Кондорсе, М.І.Туган-Барановського. Розвиток їх теорій рухався в напряму домінування соціальної згоди - становища, коли існує задоволений робітник, який багато отримує та багато купує, відповідаючи значною продуктивністю праці. Така ситуація сприяє нормальному руху товарів у процесі торгівлі, забезпечуючи її прогнозованість і як наслідок - безпеку у багатьох її проявах.

До соціальних аспектів безпеки належить і безробіття. Обґрунтування того, що безробіття може викликати "грандіозні збитки" для суспільства, міститься в роботах американського економіста Джеймса Тобіна. Пол Самуельсон підкреслював, що "економічні втрати періоду безробіття значно більші, ніж збитки, пов'язані з монополізацією, тарифами чи квотами" [7]. Отже, небезпеку змін в галузевій структурі, наприклад спричинених зовнішньою конкуренцією, потрібно оцінювати не лише по лінії спаду виробництва, але і в напрямку соціальних наслідків безробіття.

Розглядаючи кількісну теорію грошей, можна зробити припущення про існування для деяких країн взаємозв'язку зовнішньої торгівлі та кількості грошей в обігу. Перевірка такого припущення має дати відповідь на питання: чи можливо спричинити деструктивний вплив на економіку через дестабілізацію грошової одиниці, змінюючи умови торгівлі країни. Кількісну теорію грошей розробили: Дж.Локк, Д.Юм, Д.Рікардо, І.Фішер, А.Маршалл, А.Пігу. Дослідження про взаємозв'язок маси грошей в обігу та макроекономічних характеристик були виконані визнаним лідером школи монетаристів М.Фрідменом. Цієї теми торкається і застереження Ф.Хайєка, що великі темпи відкритої інфляції можуть привести до "повної дезорганізації економічної діяльності" [8].

М.Фрідмен у своїх працях досліджував також і проблеми ефективності функціонування світової економічної системи. При цьому він затверджує необхідність розвивати ринкову систе- му, однак робить застереження: "з цілим рядом задач, наприклад, забезпечення національної безпеки, ринок не може справитись, а у ряді випадків ринок може нанести збиток третім особам" [9]. Ним вперше була сформульована різниця між економічною політикою підприємства та суспільства, якому "в цілому може бути далеко не байдуже, в якій мірі всі його члени мають доступ до цілого ряду благ, котрі в даному суспільстві - з точки зору пануючих в ньому культурних, моральних, релігійних та інших устоїв - вважаються безумовно необхідними для життя людини" [10].

Одним з пріоритетних інтересів в роботах Карла Маркса є виробничі відносини. Для наукового пошуку в галузі економічної безпеки вельми корисними є насамперед теорія формацій та соціальна спрямованість його досліджень.

З огляду на задачі статті, вагомість ідей Карла Маркса пояснюється тим, що при виконанні досліджень, пов'язаних з безпекою будь-якої системи (країни, регіону або підприємства), важливо визначити її структуру. Для мікрорівня існують та законодавчо закріплені організаційні форми підприємств, вимоги до їх діяльності та звітності. Це спрощує аналіз безпеки. Специфічна риса макрое- кономічного аналізу безпеки полягає у складності його об'єкта - країни як багатогранного соціально- го-економічного утворення. Наслідки державного регулювання можуть мати прояв в самих непередбачених сторонах суспільного життя. Отже, науковий підхід полягає у дослідженні системи в цілому. Формації К.Маркса є однією з таких моделей, що можуть використовуватися в аналізі. Вони дозволяють пояснити, зокрема, й негативні впливи на суспільство. При розгляді економічної безпеки через призму поглядів К.Маркса постає ряд питань, що при спробі дослідження безпеки за допомогою теорії формацій потребують уточнення. Це пов'язано з оцінкою адекватності цієї теорії сучасним умовам. Можна виокремити меншою мірою два моменти. По-перше, це стосується ознак, за якими можна відрізнити перетворення формацій внаслідок антагонізму продуктивних сил та виробничих відносин від деструктивного впливу на суспільство, що не матиме позитивних наслідків. Подруге, вимагає відповіді питання про можливість остаточного зруйнування формації (питання небезпеки руйнування формацій торкався в своїх роботах В.І.Ленін) та ролі в цьому процесі впливів ззовні. В часи Маркса зовнішня торгівля майже не була розвинена у порівнянні з сучасністю. Тому аналізувалися насамперед національні економіки.

І нарешті, постає питання про роль надбудови у сучасному світі. Та частина людського життя, що була включена К.Марксом до надбудови, стає важливою конкурентною перевагою у сучасному глобалізованому світі. Економіка деяких країн розвивається за рахунок спеціалізації на товарах, які є похідними від стародавніх культур, місцевих традицій, тривалого розвитку місцевої науки тощо. Це дає підстави припустити, що надбудова є основою сучасного економічного життя суспільства, яке характеризується новою економікою, економікою знань та економікою послуг. Якщо так, то використання соціальних ідей К.Маркса виявляється необхідним при дослідженні проблем безпеки.

Огляд економічних теорій, які мають зв'язок з економічною безпекою, в цій роботі випереджає перелік напрямів цієї безпеки. Необхідність