3. Структура економіки

Економіка являє собою сукупність взаємопов'язаних окремих своїх частин і ланок. Співвідношення і зв'язки між ними формують структуру економіки. Остання може розглядатися з різних сторін. Наприклад, якщо розглядати економіку з точки зору форм власності, то існує державний і недержавний сектори. Це властиво будь-якій розвинутій економічній системі.

З іншого боку, економіку можна розглядати як сукупність взаємозв'язків різних стадій руху продукту. В цьому розумінні економіка включає виробництво, розподіл, обмін та споживання. Кожній стадії властиві свої особливі закони, механізми й інститути.

Виробництво — вхідний пункт економічного життя. Саме тут створюються блага і послуги. За всієї важливості цієї стадії вона не може функціонувати без інших. Наприклад, на стадії розподілу передусім здійснюється розподіл факторів, що беруть участь у виробництві, і тільки після закінчення процесу виробництва починається розподіл створеного продукту, визначаються частки всіх учасників економічного життя. Стадія розподілу безпосередньо пов'язана з обміном і здійснюється через нього, причому сам обмін є, з одного боку, моментом виробництва, оскільки в ньому обов'язково наявний обмін системи виробничо-технологічного процесу, обмін здібностями людей, що створюють блага, а з іншого — обмін доводить створений продукт до кінцевого споживача. Залежно від рівня розвитку економіки обмін може здійснюватися у продуктовій, товарній та товарно-грошовій формах. Відповідно до цього розподіляють різні економічні системи. На кінцевій стадії — споживання — відбувається процес "знищення" створених благ. Споживання існує як у продуктивній, так і в особистій формах. Перша форма споживання — процес використання факторів виробництва, друга — використання майна або послуги окремими індивідами чи групою. Процес споживання є складовою самого процесу виробництва, оскільки процес виробничого споживання і є виробничою діяльністю.

Однією з істотних характеристик структури економіки є її розподіл на галузі та сфери.

Економіка сфер народного господарства являє собою групу галузей однотипного характеру.

Економіка галузей — це відокремлені види господарської діяльності з особливим характером ресурсів, технологій, результату, робочої сили. Галузева структура економіки України включає такі виробництва: промисловість, сільське господарство, транспорт, зв'язок, будівництво, торгівля і громадське харчування, матеріально-технічне постачання і збут, заготівля, житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування населення, наука і наукове обслуговування.

Створення матеріально-речовинних благ означає виробництво предметних речей, що задовольняють людські потреби, інтереси, цілі та схильності людей.

У сфері послуг здійснюється діяльність людей, за якої корисний ефект збігається із самим процесом. Послуги виявляються як у сфері виробництва, обміну (транспортні, торгові та ін.), так і у сфері споживання (інформаційні, лікувальні та ін.).

До сфери створення нематеріальних благ належать продукти інтелектуальної власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні марки, фірмові найменування та ін.), результати користування ресурсами навколишнього середовища (а саме — права користування економічною рентою), результати привласнення економічних та організаційних вигод (престиж, гудвіл, репутація).

Поряд з економікою народногосподарського комплексу слід виділити регіональну економіку. її існування пов'язане із особливим економіко-географічним розташуванням та рівнем розвитку регіонів. Регіональна структура виявляється у поділі економіки країни на частини за територіальною ознакою, тобто це об'єкти, розміщені у певному регіоні. Але це не слід розуміти спрощено, лише як зв'язок з кордонами району. Регіональна економіка — це водночас історія, національні традиції, обумовленість природними ресурсами, характер населення, його трудові звичаї та ін. (наприклад, економіка Західної або Східної України). Крім того, регіональна економіка може існувати в межах певного адміністративно-територіального поділу (економіка міста, області).

Список використаної літератури

1. Конституція України. — К., 1996.

2. Закон України від 7 лютого 1991 р. "Про власність" // Закони України. - К.: АТ "Книга", 1996. - Т. 1.

3. Закон України від 26 лютого 1991 р. "Про підприємництво" // Там само.

4. Закон України від 1 березня 1991 р. "Про зайнятість населення" / / Там само.

5. Закон України від 27 березня 1991 р. "Про підприємства в Україні" // Там само.

6. Закон України від 19 вересня 1991 р. "Про господарські товариства" // Там само.

7. Закон України від 18 червня 1991 р. "Про цінні папери і фондову біржу" / / Там само.