Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





наслідків цих загроз;

5) своєчасність, що зумовлюється необхідністю завчасної розробки заходів захисту та контролю (у протилежному разі проведення заходів щодо захисту може не лише не дати ефекту, а й призвести до додаткових збитків).

Додержання балансу життєво важливих інтересів держави та господарчих суб'єктів грунтується на оцінках тих збитків, яких вони можуть зазнати внаслідок перевищення або недостатності впливу відповідного чинника.

Взаємовідповідальність реалізується шляхом продуманої організації робіт із захисту з чітким розподілом прав та обов'язків, конкретними нормативно-технічними вимогами та ефективним контролем за їх виконанням.

Забезпечення процесу захисту в сфері ЕБД в умовах переходу до ринкової економіки, активізації діяльності підприємств різних форм власності, необхідність захисту їх комерційних інтересів стає не під силу виключно державним правовим органам. Тому паралельно з приватним підприємництвом починає розвиватися мережа приватних охоронно-розшукових агентств та служб комерційної та підприємницької безпеки, які спільно (а не на противагу) з державними правоохоронними органами покликані вирішувати питання захисту як на державному рівні, так і на рівні господарчих суб'єктів різних форм власності.

Для їх ефективної спільної праці в інтересах усього суспільства необхідно розробити та прийняти на державному рівні комплекс відповідних правових, економічних, організаційних та технічних заходів щодо захисту сфери ЕБД.

При розробці та застосуванні конкретних заходів щодо забезпечення НЕБ економічного та правового напряму слід враховувати фундаментальні положення екосестейту, що зводяться до таких позицій.

Якщо економічна безпека держави уособлює систему захисту її життєвих інтересів, становище захищеності економіки від внутрішніх та зовнішніх загроз, а сама загроза у свою чергу розглядається як сукупність умов та факторів, які створюють небезпеку життєво важливим інтересам країни, то для створення ефективної системи захисту економічної системи необхідно чітко з'ясувати, що саме загрожує економічній безпеці, де міститься джерело виникнення небезпеки, яким чином конкретні загрози впливають на стан економічних відносин.

У сфері економічної безпеки існують свої зовнішні та внутрішні суперечності. Перегляд найзначніших з них дає можливість з'ясувати найнебезпечніші їх наслідки для НЕБ нашої країни в умовах транзиції.

1. Суперечності між ринковими відносинами, що лише формуються на засадах економічних механізмів регулювання господарської діяльності, і залишками суто адміністративного управління економікою.

2. Суперечності, пов'язані з роздержавленням та приватизацією внаслідок хибного тлумачення та проведення цих важливих для перехідної економіки процесів.

3. Суперечності у сфері управління економікою. Це насамперед суперечності між ліберальним курсом економічних реформ та соціальним станом широких верств населення.

У рамках системи управління існує суперечність між проголошеними цілями економічних реформ та методами їх досягнення. Забезпечення економічної безпеки держави пов'язано із взаємодією державного регулювання та ринкової саморегуляції, загальних та власних інтересів. Інтереси громадянського суспільства пов'язані насамперед з індивідуальними правами і свободами та приватними інтересами. Останні реалізуються через ринковий механізм з притаманними йому елементами випадковості та безсистемності. Питання ж державної економічної безпеки — це загальні питання, для розглядання яких потрібна система, організованість, субординація. Тому їх розв'язанням повинна займатися саме держава, яка обстоює сферу загальних інтересів, і покладатися у таких випадках на ринкові механізми недоречно.

Недодержання даної позиції сприяє виникненню ще однієї суперечності — між проголошеними цілями та завданнями реформ і неспроможністю слабкої держави вирішити їх. Наслідком цього є постійне падіння авторитету держави, органів законодавчої та виконавчої влади, перетворення державного службовця на автономну силу, корумпованість держструктур, використання мафіозними структурами слабких місць держави та її апарату в своїх інтересах.

4. Окремо можна виділити пов'язані з попередніми суперечності між існуючими та виникаючими новими економічними відносинами, з одного боку, та постійним відставанням правової бази з регулювання цих відносин (перш за все з питань власності) — з другого. Як результат — поява об'єктивних і суб'єктивних можливостей для поширення та розгулу злочинності у сфері економіки, насамперед у фінансово-кредитних відносинах, особливо організованої злочинності та корупції.

5. Суперечність між необхідністю збереження економічного потенціалу держави, індустріальної бази, науки, сільського господарства і завданням інтеграції України у світове співтовариство.

Аналіз наявних внутрішніх і зовнішніх суперечностей приводить до висновку, що первинною є не сама загроза, вона є виявом не небезпеки як такої, а чогось істотнішого, того, що породжує виникнення і розвиток небезпеки і самої загрози. Цим істотним саме і є суперечності у сфері економіки. Вони виступають рушійною силою взагалі всіх відносин у системі економічної безпеки. Акцентування на загрозах і концентрація зусиль на протидії їм веде до замкнутого кола: робота за наслідками не торкається підвалин джерел виникнення загроз.

Це положення має принципове практичне значення. Саме суперечності визначають стратегічний рівень забезпечення економічної безпеки, довготривалий напрям діяльності у цій сфері. Саме розв'язанню цих суперечностей підпорядковується вся діяльність, вся система заходів, що направлена на ліквідацію загроз. Інакше кажучи, боротьба з загрозами в цьому аспекті набуває тактичного характеру, який визначається самим становищем на даний конкретний період і завданнями відповідно до цього становища. Мінливість обставин і завдань впливає на розробку системи заходів, адекватних обставинам, і на систему державних і громадських інститутів з забезпечення економічної безпеки.

Список використаної літератури

1. Конституція України. — К., 1996.

2. Закон України від 7 лютого 1991 р. "Про власність" // Закони України. - К.: АТ "Книга", 1996. - Т. 1.

3. Закон України від 26 лютого 1991 р. "Про підприємництво" // Там само.

4. Закон України від 1 березня 1991 р. "Про зайнятість населення" / / Там само.

5. Закон України від 27 березня 1991 р. "Про підприємства в Україні" // Там само.

6. Закон України від 19 вересня 1991 р. "Про господарські товариства" // Там само.

7. Закон України від 18 червня 1991 р. "Про цінні папери і фондову біржу" / / Там само.

8. Закон України від 25 червня 1991 р. "Про систему оподаткування" // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 16. — Ст. 119.


Сторінки: 1 2 3