Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





окремих випадках при ввезенні на митну територію України і вивезенні за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мит можуть застосовуватися: спеціальне мито; антидемпінгове мито; компенсаційне мито.

Спеціальне мито застосовується:—

як захисний захід, якщо товари ввозяться на митну те* риторію у таких кількостях або на таких умовах, які завдають чи загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів;—

як запобіжний захід щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують загальнодержавні інтереси в цій галузі, а також як захід для припинення недобросовісної конкуренції у випадках, передбачених законом;—

як захід у відповідь на дискримінаційні дії та (чи) недружні дії з боку іноземних держав проти України або у відповідь на дії окремих країн та їхніх союзів, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

Антидемпінгове мито застосовується в разі ввезення на митну територію товарів за ціною, значно нижчою за конкурентну ціну в країні експорту на момент цього експорту, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів або перешкоджає організації чи розширенню виробництва подібних товарів в Україні. Цей вид мита застосовується також у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, значно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення завдає чи загрожує завдати шкоди загальнодержавним інтересам.

Компенсаційне мито передусім застосовується в разі ввезення на митну територію товарів, виробництво або експорт яких прямо чи побічно субсидувалися, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів або перешкоджає організації чи розширенню виробництва подібних товарів в Україні. Цей вид мита застосовується також у випадку вивезення за межі митної території товарів, виробництво або експорт яких прямо чи побічно субсидувалися, якщо таке вивезення завдає або загрожує завдати шкоди державним інтересам України. Ставка компенсаційного мита не може перевищувати розміру виявлених субсидій.

Нетарифні бар'єри.

Під нетарифними бар'єрами розуміють систему ліцензування, створення невиправданих стандартів якості продукції або просто бюрократичні заборони в митних процедурах.

З допомогою квот встановлюються максимальні обсяги товарів, які можуть бути імпортовані чи експортовані протягом певного періоду часу. Часто квоти виявляються ефективнішим засобом стимулювання міжнародної торгівлі, ніж мито. Незважаючи на високе мито, певний виріб може імпортуватися (експортуватися) у великих кількостях. Низькі ж імпортні (експортні) квоти повністю забороняють імпорт чи експорт товарів понад визначену кількість.

Квотування зовнішньої торгівлі здійснюється шляхом її ліцензування, коли держава видає ліцензії на експорт чи імпорт обмеженого обсягу продукції і водночас забороняє неліцензовану торгівлю.

Однією із форм торгових бар'єрів є добровільне експортне обмеження. У цьому випадку іноземні фірми "добровільно" обмежують обсяг свого експорту в певні країни. Експортери дають згоду на добровільні експортні обмеження (аналогічні імпортним квотам) у надії уникнути жорсткіших торгових бар'єрів. У той час як країни в цілому виграють від вільної міжнародної торгівлі, окремі галузі і групи постачальників ресурсів можуть виявитися в числі тих, хто постраждав. Легко зрозуміти, чому групи підприємців, зайнятих відповідним виробництвом, намагаються зберегти або поліпшити свої економічні позиції, переконуючи уряд ввести тарифи або квоти для їхнього захисту від шкідливого впливу вільної торгівлі.

Для захисту національних виробників держава може не тільки обмежувати імпорт, але й стимулювати експорт. Однією із форм стимулювання експортних галузей є експортні субсидії; тобто пільги фінансового характеру, які надаються державою експортерам для розширення вивозу товарів за кордон.

Аргументи на користь та проти політики протекціонізму.

Слід зазначити, що витрати протекціонізму приховані, оскільки тарифи і квоти включені в ціни товарів. Таким чином, політичні діячі стикаються з меншими політичними обмеженнями, йдучи назустріч вимогам ввести протекціоністські санкції.

Аналіз попиту і пропозиції виявляє, що захисні мита призводять до підвищення цін і знижують обсяги товарів, на які ці мита поширюються. Іноземні експортери виявляють, що продаж їхніх товарів скоротився. Однак місцеві виробники виграють від зростання цін і збільшення обсягу продажу. Мита ведуть до менш ефективного розподілу внутрішніх і світових ресурсів.

Хоча більшість економістів захищає вільну торгівлю, іноді домінують протекціоністи, їхні аргументи носять швидше військово-політичний, ніж економічний характер: захисні мита потрібні для збереження і посилення галузей, що випускають стратегічні товари і матеріали, необхідні для оборони або ведення війни. Вони вважають, що в нестабільному світі військово-політичні цілі (самозабезпеченість) повинні переважати над економічними (ефективність розташування світових ресурсів). Посилення національної безпеки, з одного боку, і послаблення економічної ефективності, з іншого, супроводжуються перерозподілом ресурсів на користь стратегічних галузей.

Досягнення самозабезпеченості з допомогою мита породжує витрати в формі вищих внутрішніх цін на продукцію захищених галузей. Видатки на обороноздатність розподіляються в обов'язковому порядку між тими споживачами, які купують продукцію цих галузей. Практично всі економісти погоджуються з тим, що прямі субсидії стратегічним галузям, які фінансуються із спільних податкових надходжень, спричинили б рівномірніший розподіл цих видатків. Більшість інших аргументів на користь протекціонізму (збільшення внутрішньої зайнятості, диверсифікація задля стабільності, захист молодих галузей) є напівправдою, емоційними закликами або помилковими твердженнями, які, здебільшого, підкреслюють миттєвий ефект від введення торгових бар'єрів та ігнорують довгострокові наслідки. Можна навести чимало історичних прикладів, які показують, що вільна торгівля стимулює економічне зростання, протекціонізм цьому процесу не сприяє.

Важливим засобом лібералізації торгівлі є економічна інтеграція. Найяскравішим прикладом її ефективності є Європейський Союз, який усунув внутрішні торгові бар'єри, застосовує загальну митну систему стосовно третіх країн і передбачає вільний рух робочої сили і капіталу. Хоча в останні роки спостерігається певне відродження протекціонізму, аналіз емпіричних даних показує, що втрати від протекціоністської політики перевищують її вигоди.

Стан зовнішньої торгівлі України

Особливої ваги набувають питання подальшого вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення інтегрування української економіки в структури світового економічного простору, міжнародного поділу праці, прискореної адаптації економічних, правових та інституціональних структур України до міжнародних стандартів. У 2003 році Україна здійснювала зовнішньоторгові операції з партнерами із 204 країн світу. За останні роки спостерігалися високі темпи зростання експорту товарів. Упродовж 2000—2003 років експорт товарів зріс на 53,6 %, імпорту — на 60,7 % . У 2003 році експорт становив 23,7 млрд дол. США, імпорт — 24,0 млрд дол. СІЛА.

Протягом останніх років сталися істотні зміни в географічній структурі зовнішньої торгівлі. Тривав процес скорочення обсягів торгівлі з країнами СНД. Частка цієї групи в загальному товарообігу скоротилася з 44,6 % у 2000 році до 38,8 % у 2003 році.

Найбільшим торговельним партнером країни залишається Російська Федерація, незважаючи на те, що питома вага її у зовнішньоторговельному обороті України зменшилась з 1996 року до 2003 року з 58,1 % до 28 % . Натомість за цей період частка зовнішньоторговельного обороту України та країн ЄС зросла з 12,9 % до 22,5 % від загальної суми, а в абсолютних показниках відповідно з 4,9 млрд дол. до 10,4 млрд дол. США.

Найбільшими торговельними партнерами України серед країн-членів ЄС традиційно залишаються Німеччина, Італія та Великобританія. Найбільшими торговельними партнерами України серед десяти нових членів ЄС є Польща, Угорщина, Словаччина.

У структурі українського експорту продовжує домінувати продукція металургійної промисловості, хоча частка цієї групи в загальному обсязі експорту знизилась з 41,9 % у 2002 році до 35 % у 2003 році. За останні роки прискорились темпи зростання експорту машинобудівної промисловості. У 2003 році обсяги експорту останньої збільшились на 38,3 % . Основними споживачами продукції машинобудування залишаються країни СНД. Водночас частка європейських країн складає 36,5 % .

У 2003 році серед регіонів України найбільші обсяги зовнішньої торгівлі товарами припадали на м. Київ, Донецьку, Дніпропетровську, Запорізьку, Одеську та Луганську області.

Структура імпорту, в якій більше третини припадає на енергоносії, відображає високу залежність української економіки, у тому числі й експортно орієнтованих галузей — хімічної та металургійної — від зовнішніх джерел постачання енергоносіїв. Частка цих товарів зменшилась з 40 % у 2000 році до 32,8 % у 2003 році.

Спостерігалась позитивна тенденція зростання в структурі імпорту частки продукції машинобудівної промисловості з 17,6 % у 2000 році до 23,8 % у 2003 році. Протягом 2003 року імпортні поставки машинобудівної продукції зросли на 61,0 %. Основним чинником такої динаміки є прискорення темпів оновлення основного капіталу та зростання у зв'язку з цим інвестиційного попиту на машини та обладнання.

Зовнішньоекономічні відносини України мають сприяти якомога ширшому залученню її в міжнародну торговельну систему; стимулюванню експорту продукції, особливо продукції високотехнологічних виробництв; активному стимулюванню іноземних інвестицій, залученню їх у сферу приватизації, спрощенню візового режиму для іноземних інвесторів, закріпленню прав інвесторів на придбання у власність земельних ділянок, на яких розміщуються об'єкти інвестування; посиленню зовнішньоекономічної геополітичної диверсифікації.

Експорт України має вдосконалюватися шляхом оптимізації структури, розширення асортименту товарів, підвищення частки високотехнологічної продукції, виходу на нові ринки збуту. Імпорт здійснюватиметься шляхом різкого


Сторінки: 1 2 3