якої причини його об'єднано з Іві? Відповідь видається не дуже складною - їхня схожість. Тільки якщо «отвором», крізь який сутність Іві звільняється, виходить на світ, реалізується, «кричить» про свою самотність, а згодом і про почуття (до Кейсі), є її шрам, то для Кейсі - це музика, його пісні. Він є своєрідним двійником Іві щодо стосунків і місця у сім'ї. Родина, у якій живе Кейсі, «проявляється», здебільшого, через матір. Батько протягом роману мовчить, з'являючись опосередковано знов-таки у репліках матері та, рідше, самого Кейсі. Стовідсоткова підтримка матір'ю наміру Кейсі стати професійним співаком («My mamma said she would give every cent she had into seeing me be a singer» [12, c. 88]) згодом матиме й зворотній бік. Матір відмовиться від нього, вижене його з дому, розчарувавшись у синові через єдину помилку («(Матір - Г. П.) said I had disgraced them all <...> Bertram, you have just killed my soul...» [12, c. 111, 112]), тим самим спричинивши розчарування сина в собі та батьках.
Отже, через відсутність нормальної родини та нормальних стосунків всередині сімей в обох підлітків, вони спробували змінити свої життя, спроектувавши свій внутрішній біль на утворення власного сімейного осередку: «(Кейсі - Г.П.) I want to get married. I feel like things are just petering out all around me and I want to get married to someone I like and have me a house and change» [12, c. 130]. Раннє одруження здається найлегшим засобом вирішення проблем, шлюб перетворюється на своєрідну «форму ескапізму, <...> втечу від відповідальності самостійного дорослішання» [2, c. 351]. Сімейне життя Іві та Кейсі нагадує утопічну дитячу гру, за допомогою якої вони намагаються сконструювати себе через ідеальну родину з ідеальним будинком, побутом тощо (американська мрія). І якщо для Кейсі трансформація-зміна своєї сутності обмежується лише номінальною зміною статусу з «boyfriend» на «husband», то Іві знов піддає себе, своє тіло більш відчутним, глобальнішим змінам. Останнім кроком у процесі (ре)констру- ювання власної ідентичності Іві стає її вагітність і бажання народити дитину (феномен «дитини, що народжує дитину»). На це тілесне перетворення Іві покладає ще більші надії, ніж на попереднє («The thought of a baby sent a shaft of yellow light through her mind, like a door opening [12, c. 170]»), адже викарбуване ім'я (разом з наслідками - популярністю, одруженням, переїздом з Кейсі в окремий будинок та ін.) так і не позбавило ії відчуття самотності, не допомогло остаточно відкинути старі забобони й комплекси. Вагітність (і трансформація тіла, що пов'язана з цим процесом) та народження дитини (й фізичний біль під час пологів) є знаковим для образу Іві, оскільки саме це має наблизити її до власної матері, яка свого часу померла, давши життя їй («Evie's mother had been the last woman in Pulqua County to die of childbed fever. Her father never mentioned her (and never said, «You are I traded your mother for, and it was a bad bargain at that,» which was what Evie continually expected to hear)» [12, c. 42]). Тим самим Іві знімала з себе тягар провини за її смерть. А народження нового життя всередині самої Іві мало довершити її самореконструкцію і покласти край її стражданням.
Таким чином, через образ Іві автору вдалося продемонструвати, що «біль наділяє (людину - Г.П.) здатністю до переоцінки», перегляду, перебудування своєї суті [10, c. 127]. Він може перетворитися на «мірило реальності», якій підвладне, так само як і тілу, обмеження, або ж то провокація людини до змін [9, c. 160]. Тіло у цьому романі Е. Тайлер виступає «формою, що має віддзеркалювати зміст», суб'єктивне, внутрішнє [4, c. 221]. Сюжетні кульмінації роману безпосередньо пов'язані із «больовими місцями» головної героїні (викарбування імені на обличчі, вагітність). Біль у «зв'язці» з тілесною трансформацією утворює синтез, що запускає «рух (образу Іві - Г.П.) до нового осягнення особистості» [8, c. 25], водночас, функціонує як сюжетотворчий та образотворчий елемент. Окрім того, готичний «тілесно-больовий» компонент цього тайлерівського твору, з нашої точки зору, можна вважати спробою жанрової модифікації сімейного роману в цілому.ЛІТЕРАТУРА
Алябьева Л., Силакова С. Наука моды // Иностранная литература. - 2008. - № 5. - С. 275-280.
Фридан Б. Загадка женственности / Пер. с англ. О.А. Воронина. - М.: Прогресс, Литера, 1993. - 496 с.
Bruhm S. Gothic Bodies: The Politics of Pain in romantic Fiction. - Univ. of Pennsylvania Press, 1994. - 188 p.
Cassel E. The Nature of Suffering and the Goals of Medicine. - Oxford University Press, 2004. - 313 p.
Cooley N. Textual Bodies: Carole Maso's AVA and the Poetics of Over-reaching. - NY Press, 2002. - 185 p.
Morris D. The Culture of Pain. - Univ. of California Press (Berkley), 1991. - 342 p.
Pain // The Columbia Encyclopedia, Sixth edition. - Columbia University Press, 2004. - P. 35829.
Promod K. Nayar. No Pain Like This Body // Featherstone M. Body Modification. - London.: Thousand Oaks, New Delhi, 2000. - P. 2-8.
Scarry E. The Body in Pain: The Making and Unmaking of the World.