Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 821

УДК 821.134.2-96.09

Пронкевич О.В., к.філол.н., доцент, декан факультету іноземної філології Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Петра Могили

"Роздуми над Кіхотом" Х.Ортеги-і-Гассета: іспанська національна ідентичність як контактна зона

Дана стаття присвячується вивченню поглядів на проблему нації відомого іспанського філософа й письменника Хосе Ортеги-і-Гассета. Автор публікації доводить, що мислитель обстоює розуміння нації як контактної зони, відкритої для різноманітних культурних впливів. Таке розуміння нації в інтелектуальному світі Х. Ортеги-і-Гассета уособлює Сервантес. Осмисленню його ролі в іспанській національній культурі присвячено першу велику філософську книгу Х. Ортеги-і-Гассета "Роздуми над Кіхотом ". У ній Сервантес та його роман постають контактними зонами, які синтезують різноманітні типи життєвої вітальності, що дає змогу Ортегові трактувати їх як найвищий вияв «іспанського національного генія».

The paper focuses on Jose Ortega y Gasset's ideas on the Spanish national identity. The publication proves that the famous philosopher understands the nation as an open-ended contact zone, which accumulates a variety of cultural influences. The symbol of such a nation, according to Ortega, is Cervantes. In his first book Meditaciones del Quijote Ortega creates a literary myth about Cervantes and his novel as the climax of the Spanish historical vitality. From the philosopher's viewpoint Cervantes and his book are contact zones, where diverse types of aesthetics, world perceptions and genres encounter. For Ortega they are the highest achievement of the Spanish national genius.Хосе Ортега-і-Гассет є найбільш знаним і шанованим в Україні серед усіх представників іспанської філософії й літератури. Його теорія еліт багато в чому вплинула на оформлення розуміння нації у Д.Донцова та інших представників "вісниківства". Роздуми з приводу його "Бунту мас" червоною ниткою проходять крізь деякі важливі есе В.Домонтовича, Ю.Шереха. Вже після проголошення Незалежності, кілька років тому, знову спалахнув інтерес до Ортеги, пов'язаний із перекладом його "Місії університету". Одне слово, Ортега-і-Гассет вже давно увійшов до контексту української суспільно- політичної та естетичної думки (див. в Інтернеті проект "Візія: Хосе Ортега-і-Гассет" [2]). Проте, незважаючи на таку "популярність" мислителя, українські науковці поки ще не створили серйозних наукових робіт, присвячених вивченню його творчості. Мадридського філософа цитують, ним захоплюються, з ним сперечаються, але спроби по-справжньому наукового прочитання його колосального доробку поки ще так і не з'явилися.

Вибір у якості об' єкта дослідження версії міфу про роман Сервантеса "Дон Кіхот" як про символічне уособлення проекту іспанської національної ідентичності, запропонованого Орте- гою, також "підказаний" українською проблематикою, адже для вітчизняних інтелектуалів Ор- тега насамперед є ідеологом національної ідеї, і лише потім - філософом або письменником. Доказом цього слугує хоча б факт, що українською мовою Ортега представлений фрагментарно й однобоко, адже перекладено здебільшого ті його праці, в яких він цікавився "проблемою Іспанії" і в яких він постає прихильником ідеології національного відродження, апологетом кастеляноцентризму, співцем Великої Іспанії, оновленої імперії. Саме такі твори надруковані у збірнику праць Х.Ортеги-і-Гассета "Вибрані твори", який побачив світ у видавництві "Основи" 1994 р. [1] Проте залишається не вирішеним, наскільки відповідає дійсності цей міф про Ортегу -"націоналіста". Зробити внесок у розв'язання цього питання і покликана дана стаття.

Розпочнемо наше дослідження з поглядів Ортеги на проблему нації, а в другій його частині продемонструємо, яким чином прочитуються на їхньому тлі створені мислителем міфи про Сервантеса і Дон Кіхота. "Проблема Іспанії", а точніше, причини відсталості, духовної розпорошеності країни, насправді були постійними темами Ортеги. Його дратувала безініціативність, безвольність іспанців. На думку Ортеги, іспанське національне буття постає повністю дезінте- грованим, дезорієнтованим, жалюгідним. "Це сумне видовище довжелезної, кількасотлітньої осені, коли пориви навального вітру шарпають дерева, обриваючи з віття пожовкле листя", - пише він про Іспанію в "Безхребетній Іспанії" [1: 152]. Цей дух занепаду мислитель намагається подолати, запропонувавши таке розуміння нації, яке максимально стимулює піднесення її творчої енергії, рівня її вітальності, чи, як він пізніше почав говорити, історичної вітальності.

На цю настанову ми натрапляємо в усіх найважливіших працях Ортеги з національного питання. Він майже скрізь підкреслює, що нація, хоч і нагадує зовні природне явище, може розвиватися тільки тоді, коли становить динамічну реальність і водночас є великим проектом майбутнього, заради якого люди збираються разом. Усвідомлюючи завдання цього проекту, вони будують власні "я". Таке розуміння нації проходить червоною ниткою крізь усю його творчість. Ще в "Старій і новій політиці" (1914 р.) Ортега говорить про "сублімовану націю" ("una nacion volatilizada") [9:304], тобто таку, яка є ідеалом активізму. Далі у "Безхребетній Іспанії" (1921 р.) він зауважує, що процес творення нації передбачає "переконливий проект спільного життя. Відкинемо будь-яку статичну інтерпретацію національного співіснування і будемо його розуміти динамічно... Люди живуть разом не для того, щоб бути разом, а щоб робити щось разом" [6: 56]. Аналогічна думка висловлюється Ортегою й у "Бунті мас" (1930). У повоєнному есе "Від нації до провінції Європи", яке є своєрідним вступом до останнього великого есе мислителя з національного питання "De Europa Medatatio Quaedem" (початок 1950-х), Орте- га стверджує, що "націю" від "народу" відрізняє не традиція, не звичаї, не манера вдягатися, а "форми життя..., які претендують на те, щоб репрезентувати більш


Сторінки: 1 2 3 4 5