Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Вибір напряму наукового дослідження

Вибір напряму наукового дослідження

Уміння правильно провести наукове дослідження, яке б відповідало сучасним вимогам — складна справа, що вимагає ви-сокої компетенції працівників. Метою наукових досліджень є всебічне, достовірне вивчення об'єкта, процесу або явищ, їх струк-тури, зв'язків і відносин на основі розроблених у науці принципів і методів пізнання, а також здобуття і впровадження у виробниц-тво корисних для людини результатів.

У межах науково-дослідної роботи здійснюються наукові дослідження.

Наукове дослідження — це цілеспрямоване пізнання, резуль-тати якого виступають як система понять, законів теорії, це діяльність людей, яка спрямована не тільки на здобуття знань, а й на їх використання у виробництві і в практичних цілях.

Наукові дослідження здійснюються для отримання науко-вого результату.

Науковий результат—це нове знання, здобуте в процесі фун-даментальних або прикладних наукових досліджень і зафіксова-не на носіях наукової інформації у формі наукового звіту, науко-вої праці, доповіді, відкриття, монографії. Науково-прикладний результат — це нове конструктивне чи технологічне рішення, за-кінчене випробування, яке може бути впроваджене або викорис-тане у практичній діяльності.

Проведення будь-якого дослідження починається із вибору наукового напряму, проблеми, теми і визначення наукових пи-тань. Актуальність напряму, комплекси програм для держави на певний період часу формуються в документах Президента Украї-ни, Уряду України, Національною академією наук, на основі все-бічного вивчення стану і перспективи соціально-економічного розвитку держави. Пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки в Україні є:

— охорона навколишнього природного середовища;

— стан і рівень здоров'я нації;—

виробництво, переробка і збереження сільськогосподарсь-кої продукції;

— ресурсозбереження і екологія;

— виробництво нових матеріалів;

— перспективні інформаційні технології, комплексна авто-матизація, системи зв'язку;

— наукові проблеми розвитку держави.

Напрям наукового дослідження визначається галуззю нау-ки, специфікою наукових інститутів. Конкретизація напряму наукових досліджень провадиться на базі вивчення виробничих, суспільних потреб і стану досліджень. У процесі вивчення стану і результату вже проведених досліджень можуть сформуватись ідеї комплексного використання кількох наукових напрямків для вирішення виробничих завдань.

Під науковим напрямом розуміють сферу наукових дослід-жень наукового колективу, яка спрямована на вивчення певних фундаментальних, теоретичних і експериментальних завдань у відповідній галузі науки. Науковий напрям — це наука або комп-лекс наук у галузі яких ведуться дослідження. Розрізняють технічні, біологічні, соціальні, економічні напрями з подальшою деталізацією. Структурними одиницями наукового напряму є комплексні проблеми, проблеми, теми і питання. Комплексна проблема включає кілька проблем, об'єднаних однією метою. Під проблемою розуміють складне наукове завдання, яке охоплює значну область дослідження і має перспективне значення. Роз-в'язання проблем ставить загальне завдання — зробити відкрит-тя; вирішити комплекс завдань, які б забезпечили розвиток на-родного господарства.

При виборі проблеми наукового дослідження спочатку на основі аналізу протиріч наукового напряму формується пробле-ма і визначаються в загальних рисах очікувані результати, потім розробляється структура проблеми, виділяються теоретичні пи-тання, визначається їх актуальність і призначаються виконавці. При цьому дуже важливо відрізняти псевдопроблеми від науко-вих. Найбільша кількість псевдопроблем пов'язана із відсутні-стю інформації, тому інколи виникають проблеми, які вже вив-чені. В окремих випадках, при розробці особливо актуальних про-блем, провадять дублювання вивчення, залучаючи декілька груп учених.

Проблема — це сукупність складних теоретичних і прак-тичних завдань, рішення яких визріли в суспільстві. Із соціаль-но-психологічних позицій проблема — це відображення протиріч між суспільними потребами в знанні і відомими шляхами його здобуття, протиріччя між знаннями і незнаннями. Проблеми ви-никають тоді, коли на практиці з'являються труднощі або навіть перешкоди, які наражаються на «неможливість» досягнення цілей.

Проблема може бути глобальною, галузевою, міжгалузевою, що залежить від масштабів завдань. Так, проблема потепління є глобальною, оскільки її вирішення спрямоване на задоволення загальнолюдських потреб.

Корисність таких завдань і їх економічний ефект інколи можна визначити тільки орієнтовно.

Проблема в науці — це суперечлива ситуація, яка частіше всього виникає в результаті відкриття нових фактів, які вихо-дять за межі попередніх теоретичних уявлень. Правильна поста-новка та прозоре формулювання нових проблем має важливе зна-чення. Вони, якщо не цілком, то дуже великою мірою, визнача-ють стратегію дослідження і напрям наукового пошуку.

Після обґрунтування проблеми, її структури визначаються теми наукового дослідження, кожна з яких повинна бути ак-туальною, мати наукову новизну, тобто вносити певний вклад у науку, бути економічно ефективною для народного господарства, тому вибір теми має ґрунтуватись на спеціальних техніко-еконо- мічних розрахунках.

Проблема містить низку тем. Тема — це наукове завдання, яке охоплює певну частину наукового дослідження. Це завдання, яке формується на основі значної кількості питань, що вивча-ються.

Наукові питання — це більш конкретні завдання наукового дослідження. Результати цих завдань мають не тільки теоретичне але, в основному, практичне значення, оскільки можна визначи-ти очікуваний економічний ефект.

При розробці теми або питання ставляться конкретні зав-дання дослідження — розробити організаційну структуру під-приємства, прогресивну технологію, вивчити ринок збуту тощо.

Тема формується на основі загального ознайомлення з про-блемою, в межах якої буде провадитись дослідження. Розробляєть-ся вихідний документ — техніко-економічне обґрунтування (ТЕО).

До теми висувають такі вимоги: тема повинна бути актуаль-ною, важливою, і такою, що вимагає її вирішення в даний мо-мент. Це одна із основних вимог. Критеріїв для встановлення міри актуальності поки що немає. Актуальною вважається така тема, яка б забезпечила певний економічний ефект, у прикладних до-слідженнях буде більш актуальною тема, яка забезпечить більший економічний ефект. Актуальність теоретичних досліджень оці-нюють експерти, відомі вчені з даної проблеми.

Тема має вирішувати наукове завдання, це означає, що тема в такому визначенні ще не розроблялась, тобто виключене дуб-лювання. Новизна розробки має бути науковою, а не технічною, тобто принципово новою. Все, що вже відомо, не може бути пред-метом наукового дослідження. Тема повинна бути економічно ефективною і значимою. Будь-яка тема прикладних досліджень має забезпечити отримання економічного ефекту для народного господарства. Це одна з важливих вимог.

На стадії вибору теми очікуваний економічний ефект може бути визначений орієнтовно.

При розробці теоретичних досліджень вимога економічності може замінитись вимогою значимості. Значимість як основний критерій теми, має місце при проведенні досліджень, які визна-чають престиж вітчизняної науки, або є фундаментом для при-кладних наук, або спрямовані на удосконалення суспільних і ви-робничих відносин.

Тема повинна відповідати профілю наукового колективу. Кожен науковий колектив (ВНЗ, НДІ, відділ, кафедра) має свій профіль, кваліфікацію, компетентність.

Важливою характеристикою теми є її практичне застосуван-ня, якщо це неможливо здійснити, то розробка теми є неефектив-ною.

Вибору теми має передувати детальне ознайомлення з вітчиз-няними і зарубіжними літературними джерелами даної і суміжної спеціальності.

При складанні загальної програми дослідження слід врахо-вувати і те, що в процесі наукових розробок можливі деякі зміни в тематиці; це пов'язано із змінами зовнішніх чи внутрішніх чин-ників.

Важливе значення при розробці загальної програми дослід-ження має виділення довготермінових, короткотермінових, фун-даментальних і прикладних тем і співвідношення між ними.

Наукові дослідження класифікуються за видами зв'язків із виробництвом, мірою важливості для народного господарства, цільовим призначенням, джерелами фінансування і термінами проведення досліджень.

За видами зв'язку з виробництвом наукові дослідження по-діляються на роботи, спрямовані на створення нових технологіч-них процесів, машин, поліпшення умов праці, розвиток особис-тості людини тощо.

За цільовим призначенням виділяють три види наукових досліджень: фундаментальні, прикладні і розробки.

Фундаментальні дослідження спрямовані на відкриття і вив-чення нових явищ, законів природи і суспільства, на створення нових принципів досліджень. їх метою є розширення наукових знань людства, встановлення того, що може бути використане у практичній діяльності людини. Такі дослідження ведуться на межі відомого і невідомого і є досить невизначені.

Прикладні дослідження спрямовані на винахід способів ви-користання законів природи, створення нових і удосконалення існуючих засобів і методів людської діяльності. Мета — встанов-лення того, як можна використати наукові знання, отримані фун-даментальними дослідженнями на практиці. Прикладні дослі-дження можуть бути пошуковими, науково-дослідними і дослід-но-конструкторськими.

Пошукові дослідження спрямовані на встановлення чин-ників, що впливають на об'єкт, винайдення шляхів створення нових технологій, пошук різних корисних копалин тощо.

На основі науково-дослідних результатів створюються нові технології, нові прибори.

Метою дослідно-конструкторських робіт є підбір конструк-тивних характеристик, які визначають логічну основу конст-рукції. У результаті фундаментальних і прикладних досліджень формується нова наукова і науково-технічна інформація.

Цілеспрямований процес перетворення такої інформації у форму, придатну для використання в матеріальному виробництві, називають розробкою. Вона спрямована на створення нової тех-ніки, матеріалів і технологій або інші удосконалення.

Кожну науково-дослідну роботу можна віднести до певного наукового напряму.

Основа будь-якої науки — це можливість об'єктивно вив-чити проблему, виявити закономірності і передбачити на основі отриманих результатів можливість впровадження у виробницт-во.

Вибір проблем, тем є важким і відповідальним завданням і здійснюється у кілька етапів.

Перший етап — формування проблеми. На основі аналізу протиріч напряму, що вивчається, формулюють основне питан-ня — проблему, і в загальних рисах визначають очікувальний ре-зультат.

Другий етап — розробка структури проблеми. Виокремлю-ють теми, підтеми, питання. Композиція цих компонентів має створити «дерево» проблеми (або комплексної проблеми). З кож-ної теми визначають орієнтований напрям дослідження.

На третьому етапі окреслюють актуальність теми, її цінність на даному етапі для науки, виробництва. Для цього з кожної теми


Сторінки: 1 2