Конкретно-наукові та спеціальні методи

План

1. Конкретно-наукові та спеціальні методи

2. Методи економічного дослідження

Конкретно-наукові методи (КНМ) — ті, що застосовуються в окремих науках або у кількох близьких між собою наукових дисциплінах. Вони поділяються на дві групи: міждисциплінарні і спеціальні.

Міждисциплінарні методи — це методи, які можуть вико-ристовуватись у кількох пов'язаних генетично чи об'єднаних спільністю об'єкта дослідження науках. Наприклад, в економічній науці і економічній географії — балансовий метод, у географії, економіці, геології і біології таким є метод польових досліджень чи картографічний. Розглянемо деякі з них.

Метод польових досліджень (МПД) використовується для безпосереднього вивчення об'єкта в натурі (вивчення в терені) шляхом спостереження за ним, інструментальним вимірюванням параметрів, дослідження функціонування, структури чи розвит-ку. В економіці це найчастіше буває при маркетинговому дослі-дженні сільськогосподарських, промислових, транспортних підприємств, закладів сфери послуг або первинних форм терито-ріального зосередження суспільства — населених пунктів, про-мислових кущів чи вузлів, агропромислових елементарних ком-плексів, елементарних систем розселення тощо.

Існують різні способи застосування МПД: суцільний, вибір-ковий, маршрутний, так званий «спосіб ключів». Останнє перед-бачає дослідження типових (репрезентативних) ділянок і поши-рення результатів дослідження на більший регіон.

Застосування МПД передбачає такі етапи:

1) початковий (попередній, підготовчий) — вивчення дже-рел інформації про досліджуваний об'єкт (фондових, архівних, літературних, картографічних тощо) і формування попередніх ідей, проблем, гіпотез тощо;

2) власне польовий — збір матеріалів і первинної інформації, уточнення існуючих відомостей, попереднє обґрунтування гіпо-тез, перевірка ідей тощо;

3) камеральний — обробка, аналіз, співставлення інформації, вироблення висновків тощо.

Метод аналізу аналогових об'єктів — це вивчення подібних об'єктів шляхом їх порівняння, коли знання про один із них є достовірним. В основі цього міждисциплінарного методу лежить інший метод (логічний) — метод порівняння. При його застосу-ванні теж виділяють два етапи:

а) визначення рис спільності між об'єктом, який дослі-джується, і вже відомим об'єктом. Наприклад, існує достовірна інформація про лісопромисловий комплекс Рівненської області, а нам необхідно вивчити такий комплекс Житомирщини, який подібний до першого за набором галузей та деякими іншими ри-сами;

б) вивчення рис відмінності між об'єктом, який досліджуєть-ся, і вже відомим об'єктом. У попередньому прикладі це може бути встановлення індивідуальних (відмінних) чинників, що впли-нули на особливості галузевої структури і становлення особливо-стей територіальної організації Житомирської області, відмінно-стей її зовнішніх функцій від таких самих функцій Рівненщини тощо.

Балансовий метод як міждисциплінарний найчастіше вико-ристовується в конкретній економіці. Він визначається як група розрахункових прийомів для аналізу, прогнозування і плануван-ня розвитку динамічних систем з установленими потоками ре-сурсів і продукції («затрати-випуск», «виробництво-споживан- ня», «ввезення—вивезення», а в загальному вигляді — «прибут-ки—витрати») і детермінованими залежностями між прибутковою і видатковою частинами.

В економіці визначають такі баланси: трудових ресурсів, міграційний баланс, міжгалузевий баланс виробництва і спожи-вання продукції, баланси палива, електроенергії, транспортний баланс, баланс прибутків і видатків населення та ін.

Наприклад, міжгалузевий баланс виробництва і споживан-ня продукції певного району може розширюватися за рахунок матриць («квадрантів») вивозу продукції в інші райони і на екс-порт і ввезення продукції з інших районів та країн у даний район. Міжгалузеві і міжрайонні потоки продукції моделюються систе-мою рівнянь і обчислюються за допомогою апарату лінійної ал-гебри.

Картографічний метод—це складання картографічних мо-делей (окремих карт, їх серій, атласів) і отримання нового знання шляхом їх аналізу і перетворення. Це один із найважливіших міждисциплінарних методів, що широко використовується в еко-номічній географії, регіональній економіці, у розміщенні продук-тивних сил.

Початковим етапом методу є складання картографічних мо-делей — карт. Карта — це передусім носій просторової інформації (вона має інформаційну місткість), її зберігачі передавач (канал).

Спеціальними називаються методи, які обґрунтовуються певною наукою і використовуються головним чином у ній самій. До них належать розрахунково-конструктивний, економіко-ста- тистичний, теорія ймовірностей, метод ділових ігор, метод екс-пертних оцінок.

Таким чином, сучасна система конкретно-наукових методів досліджень включає найрізноманітніші засоби отримання нау-кової істини. У процесі вивчення конкретного об'єкта (-ів) най-частіше застосовується деяка сукупність методів і прийомів, що дає змогу найповніше і з оптимальними зусиллями досягнути поставленої мети.

Методи економічного дослідження

У матеріальному виробництві проходять певні явища і про-цеси. Економічні явища — це одна із форм прояву дій людей, що постійно повторюються в процесі виробництва, обміну і розпо-ділу матеріальних благ.

Економічний процес — це закономірна, послідовна зміна явищ від простого до складного, характерною рисою якої є відми-рання старого і виникнення нового явища. Кожне явище і процес містять сукупність глибинних явищ, відносин, закономірностей і законів, які визначають тенденцію їх розвитку.

Пізнання економічних явищ і процесів — складний елемент відображення суті законів і закономірностей їх розвитку. Воно включає і використовує отримані знання в практичній діяльності.

Економічна наука лише тоді досягає вдосконаленості, коли вона розкриває зміст явищ, процесів і може передбачати їх май-бутні зміни за формою і суттю.

Для пізнання економічних явищ і процесів проводяться спе-ціальні дослідження. Дослідження—це вивчення задопомогою пев-них методів суті явищ, процесів з метою раціональної оптимізації цілеспрямованої діяльності людей у матеріальному виробництві.

Дослідження — це процес пізнання суті явищ. Економічне дослідження включає: вибір теми, формування цілей досліджен-ня, гіпотези, складання програми, нагромадження фактів, приве-дення їх у певний порядок, сталі теоретичні узагальнення, пере-вірку теоретичних висновків, розробку заходів з використання їх на практиці.

В своїй органічній єдності ці складові є заключним циклом економічного дослідження.

Загальним методом пізнання економічних явищ і процесів є діалектика. Основні її принципи:

¦ вивчення явищ і процесів у народному господарстві не ізо-льовано один від одного, а в їх взаємному зв'язку (принцип сис-темного підходу);

¦ не в статичному стані, а в історичному розвитку (принцип історизму);

¦ розгляд розвитку як переходу кількісних змін в якісні, як єдність протилежностей;

¦ винаходи нового прогресивного в існуючому процесі (гно-сеологічний принцип).

Додержання цих принципів забезпечує розкриття загальних законів розвитку. Поряд із цим, економічні науки для пізнання суті явищ і процесів використовують і специфічні методи дослід-ження: історичний, статистико-економічний, монографічний, експериментальний, розрахунково-конструктивний, балансовий, абстрактно-логічний і економіко-математичний. Сукупність їх складає зміст методики економічних досліджень.

Метод дослідження — це система прийомів вивчення суті явищ і процесів. Метод має дві нерозривні сторони: формально- логічну і змістовно-генетичну.

Формально-логічна — це способи і прийоми організації та проведення досліджень, збору і обробки матеріалів, що характе-ризують діяльність, яка вивчається.

Змістовно-генетична сторона методу передбачає не-обхідність теоретичних узагальнень на основі системи законів, категорій і принципів діалектики відповідної науки. В еко-номічній науці останнім часом називається до 100 методів дослід-ження. Це є результат змішування понять методу і прийомів дос-лідження.

Прийом дослідження включає сукупність операцій, які ви-конує дослідник у процесі вивчення. При вивченні суспільних явищ і процесів застосовуються такі методи: історичний метод дослідження, який включає періодизацію явищ і процесів, аналіз внутрішньої структури і джерел розвитку, активної дії.

Статистико-економічний метод використовують при вив-ченні масових явищ і процесів суспільного життя. Для їх пізнан-ня слід вивчати всю сукупність фактів, які формують явище або процес. Цей метод включає: спостереження, економічні групу-вання з використанням узагальнених і аналітичних показників (відносних величин, середніх, показники варіації тощо); статис- тико-економічний аналіз зв'язків між показниками з викорис-танням графіків, паралельних рядів, індексів, кореляційного ана-лізу тощо; теоретичних узагальнень.

Монографічний метод використовують при вивченні окре-мих типових суспільних явищ і досвіду передових вітчизняних та зарубіжних підприємств.

Підвищення рівня наукових досліджень вимагає застосуван-ня в економічних науках експериментального методу.

Експериментальний метод забезпечує високу якість дослід-жень при вивченні організації і управління виробництвом, орга-нізації і діяльності вільних економічних зон, застосуванні безта-рифних форм оплати та ін.

Експериментальний метод включає: організацію наукового експерименту відповідно до поставленої мети; кількісний і якіс-ний облік його результатів; статистичну й математичну обробку отриманих матеріалів; теоретичне обґрунтування і їх додаткову перевірку; розробку заходів для впровадження у виробництво отриманих результатів.

Застосування розрахунково-конструктивного методу пов'я-зано з перспективами розвитку галузі, підприємства. Складними елементами методу є: вивчення об'єктивної реальності нових да-них науки і практики з виявленням встановлених закономірнос-тей; складання найбільш доцільних варіантів вирішення постав-леного завдання з урахуванням досліджень науки і практики; тех-нічна, технологічна і економічна оцінка результатів вирішення даної проблеми, розробка заходів з освоєння проекту.

В економіці важливе значення має застосування балансово-го методу, суть якого полягає у забезпеченні пропорційного роз-витку всіх галузей, розподілу ресурсів. Він також використовуєть-ся при аналізі для виявлення взаємозв'язків між багатьма еконо-мічними показниками. Цей метод включає: встановлення існуючих взаємозв'язків між явищами; визначення основної лан-ки в розвитку явищ; розробку науково обґрунтованих нормативів з урахуванням досягнень науки і розробку балансів на основі ви-мог економічних законів.

Абстрактно-логічний метод вимагає цілеспрямованого, пла-нового та систематичного вивчення явищ, логічного розподілу на складові на основі абстракції і виділення основної категорії (по-няття), в якій є всі важливі ознаки явища, яке вивчається; фор-мування існуючих ознак основної економічної категорії; логічне об'єднання складових явища і встановлення закономірностей його розвитку. Цей метод дослідження включає спостереження за до-цільністю діяльності людей, спрямованої на перетворення при-роди суспільства; наукову абстракцію з використанням прийомів аналізу, аналогії, індукції і дедукції;