Другий етап починається з вивчення та конспектування літе-ратури з теми курсової (дипломної) роботи. Вивчення літератури треба починати з праць, де проблема відображається в цілому, а потім перейти до вужчих досліджень. Починати ознайомлення з виданням треба з титульного аркуша, з'ясувавши, де, ким, коли воно було видано. Треба переглянути зміст, який розкриває струк-туру видання, наповнення його розділів, звернутися до передмо-ви, де розкрито призначення видання, завдання, поставлені в ньо-му автором.

Читаючи видання, треба уважно стежити за авторською дум-кою, вміти відрізняти головні положення від доказів й ілюстра-тивного матеріалу. Часто статті з наукових збірок складні для сприй-няття, тому слід їх читати кілька разів, намагаючись виділити го-ловну ідею та аргументи, якими автор її доводить. З'ясовуючи це, треба виписати всі необхідні цитати, цифри, факти, умови, аргу-менти, якими оперує автор, доводячи основну ідею статті.

Конспектуючи матеріал, слід постійно пам'ятати тему кур-сової (дипломної) роботи, щоб виписувати тільки те, що має відно-шення до теми дослідження. Виписувати цитати треба на одну сторону окремих аркушів паперу стандартного розміру, що допо-магає краще орієнтуватися в накопиченому матеріалі, системати-зувати його за темами і проблемами. Кожна цитата, приклад, циф-ровий матеріал мають супроводжуватися точним описом джерела з позначенням сторінок, на яких опубліковано цей матеріал. Зас-тосування так званих розлапкованих цитат, коли думки іншого автора видаються за особисті, розглядається як грубе порушення літературної та наукової етики, кваліфікується як плагіат.

Однак це не означає, що студент зовсім не повинен спирати-ся на праці інших авторів: чим ширше і різноманітніше коло дже-рел, які він використовував, тим вищою є теоретична та практич-на цінність його дослідження.

Після конспектування матеріалу слід перечитати його зно-ву, щоб склалося цілісне уявлення про предмет вивчення. Щоб зібрати матеріал з одного питання разом, можна розрізати ті конс-пекти, де розглянуто кілька питань з теми дослідження.

Правильна та логічна структура курсової (дипломної) робо-ти — це запорука успіху розкриття теми.

Процес уточнення структури складний і може тривати про-тягом усієї роботи над дослідженням. Попередній планроботи треба обов'язково показати науковому керівникові, оскільки може ста-тися, що потрібно буде переписувати текст роботи.

Готуючись до викладення тексту курсової (дипломної)робо-ти, доцільно ще раз уважно прочитати її назву, що містить про-блему, яка повинна бути розкрита. Проаналізований та система-тизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів (глав і параграфів). Кожний розділ (глава) висвітлює самостійне питання, а підрозділ (параграф) — окрему частину цього питання.

Тема має бути розкрита без пропуску логічних ланок, тому починаючи працювати над розділом, треба визначити його го-ловну ідею, а також тези кожного підрозділу. Тези слід підтверд-жувати фактами, думками різних авторів, результатами анкету-вання та експерименту, аналізом конкретного практичного до-свіду. Треба уникати безсистемного викладення фактів без до-статнього їх осмислення та узагальнення.

Думки мають бути пов'язані між собою логічно, увесь текст підпорядкований одній головній ідеї. Один висновок не повинен суперечити іншому, а підкріплювати його. Якщо висновки не будуть пов'язані між собою, текст втратить свою єдність. Один доказ має випливати з іншого.

Достовірність висновків загалом підтверджується вивченням практичного досвіду роботи конкретних установ, щодо яких про-водиться дослідження. Оперативно і в повному обсязі зібрати практичний матеріал, узагальнити його та систематизувати допо-може оволодіння студентом основними методами дослідження: спостереженням, експериментом, бесідою, анкетуванням, інтер-в'ю, математичними методами обробки кількісних даних, мето-дом порівняльного аналізу та ін. Найкращих результатів можна досягти при комплексному використанні цих методів, проте слід мати на увазі, що залежно від особливостей теми дослідження, специфіки предмета і конкретних умов окремі методи можуть набути переважного значення.

Накопичуючи та систематизуючи факти, треба вміти визна-чити їх достовірність і типовість, найсуттєвіші ознаки для науко-вої характеристики, аналізу, порівняння. Аналіз зібраних мате-ріалів слід проводити у сукупності, з урахуванням усіх сторін відповідної сфери діяльності (чи установи). Порівняльний аналіз допомагає виділити головне, типове в питаннях, що розглядають-ся, простежити зміни, що сталися в роботі установ протягом ос-танніх років, виявити закономірності, проаналізувати причини труднощів у їх функціонуванні, визначити тенденції та перспек-тиви подальшого розвитку.

Кількісні дані, що ілюструють практичний досвід роботи, можна проаналізувати за методом ранжованого ряду, розподілив-ши матеріали за роками, звівши їх у статистичні таблиці, таблиці для порівняння тощо, що дозволить зробити конкретні виснов-ки.

Таким чином, широке використання відомих у науці методів накопичення, вивчення, систематизації фактів та практичного досвіду в цілому дасть змогу виконати основне завдання курсо-вого (дипломного) дослідження: поєднати різні роз'єднані знан-ня в цілісну систему, вивести певні закономірності, визначити подальші тенденції розвитку теорії та практики відповідної сфе-ри діяльності.

На закінченому етапі передбачається написання студентом вступу та висновків до курсової (дипломної) роботи, оформлення списку літератури та додатків, редагування тексту, його доопра-цювання з урахуванням зауважень наукового керівника, підго-товка роботи до захисту.

Вступ доцільно писати після того, як написана основна час-тина курсової (дипломної) роботи. У вступі обґрунтовується ак-туальність теми, що вивчається, її практична значущість;—

визначаються об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження;

— розглядаються методи, за допомогою яких воно проводи-лось;

— розкривається структура роботи, її основний зміст. Якщо студент вирішив не торкатися деяких аспектів теми, він має заз-начити про це у вступі.

Обов'язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, вякий включають найбільш цінні, актуальні робо-ти (10-15 джерел). Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної й практичної новизни, значущості, пе-ревага недоліків розглянутих робіт, які доцільно згрупувати та-ким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми, теоретичні роботи, які повністю присвячені темі, потім ті, що роз-кривають тему частково. В огляді не слід наводити повний бібліог-рафічний опис публікацій, що аналізуються, достатньо назвати автора й назву, а поруч у дужках проставити порядковий номер бібліографічного запису цієї роботи в списку літератури. Закін-чити огляд треба коротким висновком про ступінь висвітлене в літературі основних аспектів теми.

Логічним завершенням курсової (дипломної) роботи є вис-новки. Головна їх мета — підсумки проведеної роботи. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках слід зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, а й недоліки та проблеми, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення. Ос-новна вимога до заключної частини—не повторювати змісту всту-пу, основної частини роботи і висновків, зроблених у розділах.

Список використаної літератури складається на основі робо-чої картотеки і відображає обсяг використаних джерел та ступінь вивчення досліджуваної теми, є «візитною карткою» автора ро-боти, його професійним обличчям, свідчить про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою. «Список...» має місти-ти бібліографічний опис джерел, використаних студентом під час роботи над темою. Укладаючи його, слід додержуватися вимог державного стандарту. Кожний бібліографічний запис треба по-чинати з нового рядка, літературу слід розташовувати в алфавіт-ному порядку авторів та назв праць, спочатку видання українсь-кою мовою, потім — іноземними. Бібліографічні записи в «Спис-ку...» повинні мати порядкову нумерацію. У тексті роботи слід давати у дужках посилання на номери списку. Якщо необхідно вказати номер , сторінки, її ставлять через кому після номера ви-дання.

Завершуючи написання курсової (дипломної) роботи, слід систематизувати ілюстративний матеріал. Ілюстрації можна по-давати у тексті або оформляти у вигляді додатків. Усі додатки по-винні мати порядкову нумерацію та назви, що відповідають їхньо-му змісту. Нумерація аркушів з додатками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тексту роботи. Обсяг курсової ро-боти має бути в межах 25—30 сторінок, дипломної — 50—60 сто-рінок комп'ютерного тексту, без урахування додатків і списку літератури.

Літературне оформлення курсової (дипломної) роботи є важ-ливим елементом її виконання і одним із багатьох чинників, на які зважає комісія при оцінюванні під час захисту. Передусім звер-тається увага на змістовний аспект викладу матеріалу (логічність і послідовність, повнота і репрезентативність, тобто широта ви-користання наукових джерел, загальна грамотність та відповідність стандартам і прийнятим правилам), а також на текст роботи, список літератури і додатки, на зовнішнє оформлення титульного аркуша.

Курсову (дипломну) роботу рекомендується виконувати спочатку в чорновому варіанті. Це дозволяє вносити до тексту необхідні зміни і доповнення як з ініціативи самого автора, так і згідно з зауваженнями керівника.

Перш ніж представляти чернетку керівникові, треба ще раз переглянути, чи логічно викладено матеріал, чи є зв'язок між пара-графами та главами, чи весь текст «працює» на головну ідею курсо-вої (дипломної) роботи. Такий уявний структурний аналіз роботи допоможе краще побачити нелогічність в її структурі та змісті.

Оформляючи текст роботи, треба знайти час для повторного перегляду першоджерел. Це допоможе побачити все цінне, що було пропущено на початку вивчення теми, наштовхне на цікаві дум-ки, поглибить розуміння проблеми.

Структура та технічне оформлення курсових та дипломних робіт

Курсову (дипломну) роботу студенти виконують самостійно, додержуючись рекомендованої структури та вимог до технічного оформлення.

Рекомендується така структура роботи:

1. Титульна сторінка, оформлення якої не потребує особли-вих пояснень.

2. Зміст курсової (дипломної) роботи, де вказуються заго-ловки розділів (підрозділів) та сторінки, на яких вони