1. Фізико-математичні науки.

2. Хімічні науки.

3. Біологічні.

4. Геологічні.

5. Технічні.

6. Сільськогосподарські.

7. Історичні.

8. Економічні.

9. Філософські.

10. Філологічні.

11. Географічні.

12. Юридичні.

13. Педагогічні.

14. Медичні.

15. Фармацевтичні.

16. Ветеринарні.

17. Мистецтвознавство.

18. Архітектура.

19. Психологічні.

20. Воєнні.

21. Національна безпека.

22. Соціологічні.

23. Політичні.

24. Фізичне виховання й спорт.

25. Державне управління.

Кожна із цих наук включає декілька груп. Оформлення нау-ки як соціального інституту, відбулося тільки на початку XVIII ст., коли в Європі були створені наукові товариства і академії, а та-кож почали видаватись наукові журнали.

Основні риси працівника науки

Наука є особливою сферою людської діяльності, і вона ви-магає певних якостей від людей, які нею займаються.

Перш за все — це цілеспрямованість. Людина повинна бути націлена на подолання різних труднощів, які виникають перед нею. Слід бути впевненим в своїх силах, правильності обраного напряму пошуку. Цілеспрямованість дозволяє чітко уявити пер-спективу роботи, планувати виконання окремих етапів.

Невід'ємною якістю працівника науки є любов до праці, слід виробити в собі витримку і терпіння, оскільки на початкових ета-пах наукового дослідження можливі певні невдачі, прорахунки. В ряді випадків обставини змушують проводити додаткову пере-вірку отриманих результатів, що пов'язані з витратами фізичних і духовних сил.

Обов'язкова якість науковця — абсолютна чесність у роботі. Не допускається суб'єктивний підхід до отриманих результатів, бажання «підігнати» свої дані до висновків, які не витікають із проведеного дослідження.

Науковий працівник повинен бути скромним і самокритич-ним, не вважати себе безгрішним, поважати думку колег. Однією з важливих рис наукового працівника є почуття нового, активна підтримка всього прогресивного. Здатність йти «в ногу» з епо-хою, відчувати її «пульс».

На всіх етапах дослідження науковець повинен прагнути до пояснення фактів, предметів, явищ, намагатись виявити щось нове в науці. Тому для наукової творчості характерною є постійна копітка розумова праця. В зв'язку з цим доцільно згадати ки-тайське прислів'я, яке стверджує: «Ти можеш стати розумним трьома шляхами: шляхом власного досвіду—це найгірший шлях; шляхом наслідування — найлегший; шляхом мислення — це най- благородніший шлях».

Значних результатів досягають ті, хто привчив себе думати постійно, концентрувати свою увагу на предметі дослідження.

Дуже важливо навчитись самостійно розбиратися в склад-них питаннях теорії і практики, працювати з науковою літерату-рою, вміти знайти головне, вирішальну ланку в даних умовах. Вміння виділити основні проблеми в науці дає можливість пра-вильно визначити стратегію, обґрунтувати перспективні плани її розвитку.

Науковий працівник має бути всебічно розвиненим спеціа-лістом, володіти досягненнями вітчизняної і світової науки в своїй галузі. Важливим є і вміння працювати в колективі. Нині вирі-шення значних проблем вимагає об'єднання зусиль багатьох уче-них.

Велике значення в діяльності наукового працівника має знання ним реальних проблем виробництва, обмін досвідом із людьми практики; творче обговорення нагальних питань, що по-роджують нові ідеї, нову наукову думку.

Кожен науковий працівник повинен займатися пропаган-дою науково-технічних знань незалежно від сфери його діяль-ності.

Дуже важливо володіти правильною методикою наукового пізнання. Кожне досліджуване явище слід розглядати в його роз-витку.

Суб'єктом наукової діяльності є: вчені, наукові працівни-ки, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади III — IV рівнів акре-дитації, громадські організації у сфері наукової та науково-тех-нічної діяльності.

Отже, науково-дослідницькою роботою займається багато людей. Науковець повинен мати певні особистіші й творчі якості. Досить детально ці якості показати в таблиці, що наведені В.М. Шейко і Н.М. Кушніренко у підручнику «Організація та методика науково-дослідницької діяльності.»

Безперечно, найти людину, яка б відповідала в повному об-сязі всім переліченим якостям важко, їх слід виховувати. Необ-хідна постійна робота над собою для розвитку здібностей, пам'я-ті, уваги, спостережливості, формування навичок.

Наукова діяльність — інтелектуальна творча робота, спря-мована на здобуття і використання нових знань.

Заняття наукою вимагає особливої підготовки: освоєння засобів, прийомів та методів проведення наукових досліджень.