Основні етапи проведення наукових досліджень

План

1. Основні етапи проведення наукових досліджень

2. Економічна ефективність наукових досліджень

Науково-дослідна робота — це чітко організований комп-лекс дій, спрямованих на отримання нових знань, що розкрива-ють суть процесу і явищ в природі і в суспільстві з метою викори-стання їх у практичній діяльності.

Наукове дослідження проводиться в певній послідовності:

— чітко визначається актуальність, новизна і значення для народного господарства даної проблеми;

— відповідність профілю наукових організацій, які будуть проводити дане дослідження, джерела фінансування та впровад-ження результатів у виробництво, наукові дослідження будь-якого класу, виду організовуються за схемою, яку можна представити у такому вигляді:

— вивчення стану об'єкта дослідження, обґрунтування ак-туальності теми;

— вивчення цілей і конкретних завдань дослідження;

— вибір методики проведення дослідження;

— опис процесу дослідження;

— обговорення результатів;

— формування висновків про результати досліджень, їх оцін-ка і впровадження у виробництво.

Реалізація цих напрямів проводиться в три етапи.

На першому етапі дослідження всебічно аналізується сучас-ний стан проблеми, яка вивчається і розробляється, техніко-еко- номічне обґрунтування теми.

На основі аналізу стану проблеми, актуальності, новизни теми і визначаються основні завдання дослідження.

Актуальність визначається тим, як вирішення даної пробле-ми буде сприяти розвитку пріоритетних напрямів науки, забез-печенню виконання економічних програм держави чи певного регіону, зв'язок проблеми із комплексними програмами.

Актуальність теми можна визначити також враховуючи:

— значимість розробок для різних нових напрямів у галузі науки, техніки та виробництва;

— створення нових технологій, нових типів продукції, об-ладнання;

— вирішення комплексних питань підвищення якості про-дукції, виробів, економія матеріалів, поліпшення умов праці, по-ліпшення параметрів виробів.

Після затвердження техніко-економічних показників кон-кретизуються цілі та завдання, встановлюється зв'язок між су-міжними темами, які раніше виконувалися іншими науковцями або плануються для виконання, визначаються і обґрунтовуються об'єкти дослідження. Складається бібліографічний список вітчиз-няної і зарубіжної літератури, науково-технічних звітів НДІ, ре-феративних збірників.

Далі складається план наукового дослідження теми, мето-дики дослідження і робочий план. У програмі вказується замов-ник роботи, виконавці, обсяги і термін виконання. У плані ви-значається період виконання, сума затрат, джерела фінансування й очікувальний ефект від результатів дослідження.

Із методик дослідження вибирають методи, які найбільше доцільно використовувати при дослідженні конкретної теми.

На другому етапі концентруються зусилля виконання по-ставлених конкретних завдань, розроблених на першому етапі. Проводяться теоретичні чи експериментальні дослідження для отримання інформації про об'єкт, явище чи процес, яку аналізу-ють, групують для подальшого її перетворення відповідно до по-треб дослідження.

Етап проведення дослідження з використанням теоретичних та емпіричних методів починається із доведення робочої гіпоте-зи, формулювання висновків і рекомендацій, постановки експе-рименту, коригування попередніх висновків і результатів.

Після закінчення теоретичних і експериментальних дослі-джень проводиться загальний аналіз. Основою загального аналі-зу теоретичних та експериментальних досліджень є співставлен- ня робочої гіпотези з отриманими даними в процесі дослідження.

У результаті теоретико-експериментального аналізу можуть виникнути такі ситуації:—

встановлено повне або досить повне співпадання гіпотези, теоретичних передумов із результатами досліду. При цьому до-датково згруповують отриманий матеріал так, щоб було видно, з чого випливають основні положення розробленої раніше гіпоте-зи, внаслідок чого вона перетворюється в доведене теоретичне положення, теорію;

— експериментальні дані тільки частково підтверджують положення гіпотези, а в іншій частині їй суперечать. У цьому ви-падку гіпотезу змінюють і переробляють її так, щоб вона відпо-відала результатам експерименту. Далі проводять додаткові ко-ригуючі експерименти з метою підтвердження робочої гіпотези і перетворення її в теорію;

— гіпотеза не підтверджується експериментом, тоді її кри-тично аналізують і повністю переглядають, потім проводять нові експериментальні дослідження з урахуванням нової робочої гіпо-тези. Результати, що не підтверджені, не відкидаються, вони мо-жуть сприяти формуванню правильної уяви про об'єкт, явища і процеси.

Після проведення аналізу і оцінки економічної ефективності НДР, формуються висновки та рекомендації.

Кінцевою формою реалізації результатів науково-дослідної роботи є впровадження її результатів у виробництво.

Перехід нашої економіки на ринкові відносини і формують соціальну потребу в новітніх досягненнях науки, оскільки вони відкривають шляхи до збільшення продуктивності і намічають нові сфери для застосування людської праці.

Виробники починають розуміти, що в нових соціально-еко-номічних умовах може вижити лише те підприємство, котре ство-рить ліпші умови для розвитку науки і швидкого освоєння її до-сягнень у виробничій практиці.

Тому поняття «впровадження наукових досліджень» посту-пово наповнюється іншим змістом і набуває сенсу освоєння і ви-користання результатів досліджень.

Впровадження класифікується за двома ознаками: форма матеріального втілення; робоча функція впроваджуваного об'єкта.

Впровадження — це передача на виробництво або на вико-ристання наукової продукції, шо забезпечує техніко-економіч- ний ефект.

Процес впровадження складається з двох етапів: дослідно- виробничого впровадження і серійного виробництва.

Як би ретельно не проводилися НДР у науково-дослідних організаціях, все-таки вони не можуть всебічно врахувати різні, часто випадкові чинники, що діють в умовах виробництва. Тому наукова розробка на першому етапі впровадження вимагає до-свідченої перевірки у виробничих умовах.

Так, нові конструкції машин, будинків, споруд повинні бути попередньо виготовлені і випробувані на полігонах чи заводах- виробниках.

Нові матеріали, крім ретельних лабораторних іспитів у ви-робничих умовах, застосовують для виготовлення конструкцій на дослідних ділянках.

Технологічні процеси підлягають дослідній перевірці на ви-робничих підприємствах. При цьому в ряді випадків необхідно переустаткування традиційних технологічних ліній з додаванням нового обладнання. Якщо в результаті виконання НДР пропо-нується нова машина чи механізм, яке-небудь устаткування, то слід виготовити дослідний зразок.

Дослідні зразки конструкцій, матеріалів, машин ретельно вивчають у виробничих умовах (здійснюється натурний експе-римент) при різних багаторазових впливах механічних наванта-жень і природних чинників.

Тривалість таких випробувань іспитів встановлюють спе-ціальними розрахунками.

На основі результатів дослідної виробничої перевірки оці-нюють техніко-економічну ефективність дослідних зразків. Особ-ливу увагу приділяють експлуатаційним показникам якості зразків, надійності, довговічності, собівартості, експлуатаційним витратам, технологічності виготовлення й експлуатації, можли-вості серійного виробництва, необхідності переустаткування ви-робничих підприємств.

Результати випробувань оформляють у вигляді пояснюваль-ної записки, до якої додають різні акти з оцінкою конструктив-них, технологічних, експлуатаційних, економічних, ергономіч-них, санітарно-гігієнічних, протипожежних, організаційних та інших особливостей випробуваних зразків.

Акти підписують представники замовника і підрядника.

У більшості випадків при випробуваннях дослідних зразків основними критеріями є довговічність і висока якість. Так, при розробці нових конструкцій дорожніх шляхів найважливіший критерій — це термін служби (дані обчислень — 10-30 років). У той же час тривалість випробувань дослідно-виробничих зразків дуже обмежена. У таких випадках слід застосовувати методи на-турного моделювання умов служби конструкцій, що прискорю-ють час; покриття доріг випробують на полігонах цілодобовим рухом, розраховується по осьовому навантаженню і швидкості автомобілів; нові матеріали перевіряють на стійкість багаторазо-вими статичними і динамічними циклічними завантаженнями, заморожуванням і відтаванням зразків, дією агресивних речовин тощо.

Перший етап впровадження вимагає великих фінансових витрат, значної трудомісткості у виготовленні дослідних зразків, пов'язаний із тривалими виробничими випробуваннями, що час-то вимагають доробок і переробок. На цьому етапі необхідна участь авторів у випробуванні дослідних зразків і розробці рекомендацій з їхнього удосконалювання тощо. З метою прискорення впровад-ження результатів НДР організовуються міжвідомчі тимчасові колективи з розробників і працівників організацій для конструк-тивної, експериментальної доробки створених технічних ново-введень.

Якщо на першому етапі випробовують зразок машини, що має народногосподарське значення, його разом із технічною до-кументацією передають до спеціальної комісії на державні, міжвідомчі чи відомчі приймальні випробування.

Випробування впроваджуваних об'єктів проводять для ви-значення відповідності об'єктів технічному завданню, вимогам стандартів і технічної документації, оцінки технічного рівня і ви-значення можливості поставки об'єкта на виробництво.

За результатами випробувань досліджуваний зразок впро-ваджуваного об'єкта повинен бути дороблений, а технічна доку-ментація відкоригована.

Завершенням дослідно-конструкторських робіт вважається дослідно-промислове впровадження підприємством нової техно-логії; виготовлення дослідного зразка приладу чи устаткування, передача встановленої договором партії нових матеріалів чи до-кументації заводом-виробником.

Державна система впровадження включає три рівні: держав-ний; галузевий; розробників і виробничих організацій.

На державному рівні розробляються законодавчі акти з ви-користання результатів НДР і охороні прав творців нової техні-ки, технології, матеріалів тощо. На цьому ж рівні здійснюються експертиза і реєстрація відкриттів і винаходів як у нашій країні, так і за кордоном. Вирішуються питання продажу ліцензій і па-тентів закордонним підприємствам, хоча останнім часом право продажу ліцензій і патентів надано також і розробникам.

Керівництво всією роботою з формування, розміщення і контролю за виконанням державних замовлень з розвитку науки і техніки та впровадженням результатів дослідження здійснюється Департаментом науки і технологій.

Галузеві міністерства і відомства виконують функції плану-вальних і контролюючих органів. У структурі міністерств і відомств є технічні чи науково-технічні керівники, на яких по-кладена відповідальність за актуальність НДР, що фінансують-ся, терміни і масштаби впровадження, їхні результати. Вони орга-нізують і планують роботу галузевих НДІ, галузевих лабораторій, оргтехпідприємств і відділів.

В останні роки отримало поширення створення науково-ви-робничих об'єднань і навчально-науково-виробничих комп-лексів. В основу діяльності об'єднань покладений програмно- цільовий метод організації і планування науково-дослідних і дос- лідноконструкторських робіт (НДДКР), що будуються за схемою: проблеми-цілі-програми-ресурси-кінцевий результат. Дані об'єд-нання створюються на основі академічних інститутів, ВНЗ і уста-нов (НДІ) галузевих міністерств, а як співвиконавці залучаються промислові підприємства. Апарат управління об'єднаннями з'єднує питання планування розробок, їхнього ресурсного забез-печення і впровадження кінцевих результатів. Галузеві міністер-ства в рамках цих