Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент







Підготовка до захисту та захист курсової (дипломної) роботи

Підготовка до захисту та захист курсової (дипломної) роботи

План

1. Підготовка до захисту та захист курсової та дипломної роботи

2. Магістерська робота: поняття та її підготовка

Захист курсової (дипломної) роботи проводиться відповід-но до графіка, затвердженого кафедрою, у присутності комісії у складі керівника та двох-трьох членів кафедри. Захист диплом-ної роботи відбувається на відкритому засіданні Державної екза-менаційної комісії та регламентується «Положенням про органі-зацію навчального процесу у вищих навчальних закладах».

Захист дипломних робіт може проводитись як у вищому на-вчальному закладі, так і на підприємствах, у закладах та організа-ціях, якщо тема має для них науково-теоретичний або практич-ний інтерес або у разі виконання роботи на їх базі.

До захисту дипломних робіт допускаються студенти, які ви-конали всі вимоги навчального плану. Списки студентів, допу-щених до захисту дипломних робіт, подаються в державну комі-сію деканом факультету.

Процедура захисту включає:

¦ доповідь студента про зміст роботи;

¦ запитання до автора

¦ оголошення відгуку наукового керівника або його виступ (для дипломної роботи—й рецензента);

¦ відповіді студента на запитання членів комісії із захисту, для дипломної роботи—членів ДЕК та осіб, присутніх на захисті;

¦ заключне слово студента;

¦ рішення комісії про оцінку роботи.

Вступне слово слід підготувати заздалегідь у формі виступу, в якому доцільно висвітлити такі важливі питання:

обґрунтування актуальності теми дослідження; мета, завдан-ня, об'єкт, предмет дослідження; шо вдалося встановити, вияви-ти, довести; якими методами це досягнуто; елементи новизни у теоретичних положеннях та в практичних рекомендаціях; з яки-ми труднощами довелося зіткнутися в процесі дослідження, які положення не знайшли підтвердження. У виступі мають містити-ся також відповіді на основні зауваження наукового керівника, а для дипломної роботи — і рецензента. Доповідь студента не по-винна перевищувати за часом 10—15 хвилин.

Для кращого сприймання присутніми матеріалу бажано на-малювати на великих аркушах паперу власні таблиці, діаграми, графіки.

Під час захисту курсової (дипломної) роботи студент зобо-в'язаний дати вичерпні відповіді на всі зауваження у відгуках та рецензіях, а також у виступах на захисті. Захист дипломної робо-ти фіксується в протоколі ДЕК.

Студенти, які виявили особливі здібності до наукової твор-чості, захистили дипломну роботу на «відмінно», мають публі-кації, є переможцями Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт, можуть бути рекомендовані Державною комісією до вступу в аспірантуру.

Кращі роботи можна рекомендувати на конкурси студентсь-ких робіт, а також до друку в студентських збірниках. Дипломні і курсові роботи подаються на конкурси, коли вони містять роз-робки, проведені студентами в процесі навчання, і отримані в них результати опубліковані, впроваджені в практику або в навчаль-ний процес. При цьому учасниками конкурсу можуть бути сту-денти поточного навчального року або ті, хто закінчив ВНЗ у по-точному навчальному році.

Керівництво курсовими (дипломними) роботами доручають кваліфікованим викладачам (професорам, доцентам) ВНЗ.

Обов'язки наукового керівника курсової (дипломної) робо-ти:

¦ надавати допомогу у виборі теми, розробці плану (змісту) курсової (дипломної) роботи; доборі літератури, методології та методів дослідження тощо;

¦ аналізувати зміст роботи, висновки і результати дослід-ження;

¦ визначати поетапні терміни виконання роботи;

¦ контролювати виконання курсової (дипломної) роботи;

¦ доповідати на засіданні кафедри про виконання та завер-шення роботи;

¦ дати відгук на роботу.

Автор дипломної роботи має отримати на неї письмовий відгук наукового керівника та рецензію від провідного спеціа-ліста або працівника закладу, де проводився експеримент чи ви-вчався практичний досвід.

Відгук наукового керівника дипломної роботи пишеться у довільній формі. У ньому визначають:

¦ актуальність теми;.

¦ ступінь наукового і практичного значення праці;

¦ рівень підготовки дипломника до виконання професій-них обов'язків;

¦ ступінь самостійності у виконанні дипломної роботи;

¦ новизну поставлених питань та оригінальність їх вирішен-ня;

¦ вміння використовувати літературу;

¦ ступінь оволодіння методами дослідження;

¦ повноту та якість розробки теми;

¦ логічність, послідовність, аргументованість, літературну грамотність викладення матеріалу;

¦ можливість практичного застосування дипломної роботи або окремих її частин;

¦ висновок про те, якою мірою вона відповідає вимогам, що ставляться перед дипломними кваліфікаційними роботами.

Рецензію на дипломну роботу надає спеціаліст-практик відповідної кваліфікації. Вона теж складається в довільній формі, може висвітлювати ті ж питання, що й відгук керівника. Особли-ву увагу в ній слід звернути на таке:

¦ актуальність теми;

¦ вміння застосовувати теоретичні знання для вирішення конкретних практичних завдань;

¦ наявність у роботі особистих пропозицій і рекомендацій, їх новизна, перспективність, практична цінність;

¦ достовірність результатів і обґрунтованість висновків дип-ломника;

¦ стиль викладу та оформлення роботи;

¦ недоліки роботи.

Рецензент, як і науковий керівник, оцінює дипломну робо-ту за чотирибальною системою. Рецензію можна й не завершува-ти оцінкою, якщо остання випливає зі змісту відгуку або рецензії.

Магістерська робота: поняття та її підготовка

Вищим ступенем підготовки кваліфікованих спеціалістів є магістри.

Магістр — це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув по-глиблені спеціальні вміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі. Магістр повинен мати широку ерудицію, фундаментальну нау-кову базу, володіти методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, обробки, зберігання і використання наукової інформації, бути спромож-ним до плодотворної науково-дослідної і науково-педагогічної діяльності.

Магістерська освітньо-професійна програма включає в себе дві приблизно однакові за обсягом складові — освітню і науково- дослідну. Зміст науково-дослідної роботи магістра визначається індивідуальним планом. Одночасно призначається науковий ке-рівник, котрий повинен мати науковий ступінь і (або) вчене зван-ня і працювати вданому ВНЗ.

Підготовка магістра завершується захистом магістерської роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії.

Магістерська робота—це самостійна науково-дослідна ро-бота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня ма-гістра. Основне завдання її автора—продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, вміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання.

Ця випускна кваліфікаційна праця наукового змісту має внутрішню єдність і відображає хід та результати розробки виб-раної теми. Вона є новим по суті і досить специфічним видом кваліфікаційної роботи.

Магістерська робота, з одного боку, має узагальнюючий ха-рактер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки магістра, а з іншого — самостійним оригінальним науковим дослідженням сту-дента, у розробці якого зацікавлені установи, організації або підприємства.

Оскільки підготовка магістрів у нашій країні є справою відносно новою, то поки шо не розроблені більш-менш уніфіко-вані вимоги щодо змісту й структури магістерської дисертації як виду кваліфікаційної роботи. Прийнятною вважається така її структура:

¦ титульний аркуш;

¦ зміст;

¦ вступ;

¦ розділи і підрозділи основної частини;

¦ висновки;

¦ список використаних джерел;

¦ додатки.

Наповнення кожної частини магістерської роботи визна-чається її темою. Вибір теми, етапи підготовки, пошук бібліогра-фічних джерел, вивчення їх і добір фактичного матеріалу, мето-дика написання, правила оформлення та захисту магістерської дисертації мають багато спільного з дипломною роботою студен-та і кандидатською дисертацією здобувача наукового ступеня. Тому в процесі її підготовки слід застосовувати методичні і технічні прийоми підготовки наукової праці, викладені в даному підруч-нику.

Виходячи з того, що магістерська підготовка — це по суті лише перший серйозний крок студента до науково-дослідної і науково-педагогічної діяльності, що логічно завершується всту-пом до аспірантури і підготовкою кандидатської дисертації, ма-гістерська робота не може розглядатись як науковий твір вищого гатунку, оскільки ступінь магістра — це не вчений, а лише акаде-мічний ступінь, який підтверджує освітньо-професійний рівень випускника вищої школи і свідчить про наявність у нього знань, умінь і навичок, притаманних науковому працівникові-почат- ківцю.

Вимоги до магістерської роботи в науковому відношенні вищі, ніж до дипломної роботи, однак нижчі, ніж до кандидатсь-кої дисертації.

На відміну від дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук, що є науково-дослідними працями, магістерська робота як самостійне наукове дослідження кваліфі-кується як навчально-дослідна праця, в основу якої покладено моделювання більш -менш відомих рішень. Її тематика та науко-вий рівень мають відповідати освітньо-професійній програмі на-вчання. Виконання зазначеної роботи має не стільки вирішувати наукові проблеми (завдання), скільки засвідчити, що її автор здат-ний належним чином вести науковий пошук, розпізнавати про-фесійні проблеми, знати загальні методи і прийоми їх вирішення.

При оцінці випускної кваліфікаційної роботи виходять з того, що магістр має вміти:

— формулювати мету і завдання дослідження;

— складати план дослідження;

— вести бібліографічний пошук із застосуванням сучасних інформаційних технологій;

— використовувати сучасні методи наукового дослідження, модифікувати наявні та розробляти нові методи виходячи із зав-дань конкретного дослідження;

— обробляти отримані дані, аналізувати і синтезувати їх на базі відомих літературних джерел;—

оформляти результати досліджень відповідно до сучасних вимог, у вигляді звітів, рефератів, статей.

Процедура підготовки і захисту магістерської роботи по-дібна до захисту дипломної роботи і є спрощеною порівняно з кандидатською і докторською дисертаціями. Якщо основні по-ложення, висновки і рекомендації кандидатського і докторсько-го дослідження мають бути опубліковані в наукових виданнях, то щодо магістерської роботи ця вимога не є обов'язковою. Проце-дура захисту магістерської роботи не потребує автореферату.

Здобувач ступеня кандидата і доктора наук подає в спеціа-лізовану вчену раду перелік документів, регламентованих ВАК України. Здобувач ступеня магістра обмежується поданням у Дер-жавну екзаменаційну комісію лише самої роботи (разом з відгу-ками наукового керівника і провідного фахівця) і довідки


Сторінки: 1 2