фактів не може існувати ні одна наука. Не дивлячись на те, що факти — це повітря вченого, самі по собі вони ще не є наука. Фак-ти стають складовою наукових знань тоді, коли вони виступають у систематизованому, узагальненому вигляді.
Факти систематизують і узагальнюють за допомогою про-стих абстракцій — понять, які і є важливими структурними еле-ментами науки. Найбільш поширені поняття називають катего-ріями. Це найбільш загальні абстракції. Категорія у теоретичній економіці — це товар, вартість, ціна.
Важливе місце в науці займають принципи — вихідні поло-ження, правило, що виникло в результаті об'єктивно осмислено-го досвіду. Принципи можуть виступати у формі постулатів — ствердження попередніх доказів деяких наукових теорій, які прий-маються в ній як вихідні і стають основою для теоретичних уза-гальнень.
Принципи, на відміну від законів, об'єктивно в природі не існують, вони спеціально створюються людиною в процесі сис-тематизації знань як основи цієї системи. Вони є початковою формою систематизації знань.
Коли наукові знання не відкриті, людина може тільки опи-сувати явища, збирати, систематизувати факти, але вона нічого не може пояснити і передбачити. На основі наукових фактів, прин-ципів, понять, гіпотез, закономірностей будуються теорії і виво-дяться закони.
Поняття — це думка, виражена в узагальненій формі, яка визначає суттєві і необхідні ознаки предметів та явищ і взаємо-зв'язки. Якщо поняття увійшло до наукового обігу, його позна-чають одним словом або використовують сукупність слів — термінів. Сукупність основних понять називають понятійним апаратом науки.
Сукупність всіх елементів науки знаходиться в тісному па-ралельному й (або) ієрархічному взаємозв'язку і створює чітко виражену систему об'єктивних знань про реальний світ — науку.