Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Система підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів

Система підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів

План

1. Система підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів

2. Науково-дослідна робота студентів

Важливою умовою розвитку науки є вдосконалення систе-ми підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів. В Україні створена і успішно функціонує система підготовки таких кадрів. Ця робота ведеться академіями, вищими навчальними заклада-ми, науково-дослідними інститутами та на виробництві.

У кожному конкретному випадку є специфічні особливості підготовки, але в цілому принципи підготовки кадрів для різних сфер їх діяльності мають загальні риси.

Практикується «взаємозамінність» кадрів: у ВНЗ запрошу-ються науковці із науково-дослідних інститутів, із виробництва і навпаки. Нині в Україні підготовка наукових і науково-педаго-гічних кадрів вищої кваліфікації здійснюється з 25-ти галузей науки за науковими спеціальностями — понад 600.

Основною і добре зарекомендованою формою підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів в Україні є аспірантура. У1991 році постановою Кабінету Міністрів України було створе-но Вищу атестаційну комісію України (ВАК України), в складі якої затверджено Голову ради та Президію ВАК України, які про-водять атестацію наукових кадрів. Підготовку та атестацію нау-ково-педагогічних кадрів здійснює атестаційна комісія Міністерс-тва освіти і науки України, у складі якої функціонує Управління керівних і науково-педагогічних кадрів.

Аспірантура створюється при ВНЗ, науково-дослідних інсти-тутах, які мають відповідний кадровий склад і необхідну наукову і матеріальну базу. В аспірантуру із громадян України відбирають найбільш здібних і підготовлених студентів, які мають вищу ос-віту і кваліфікацію спеціаліста або магістра. Громадяни інших дер-жав приймаються в аспірантуру на основі договорів, які уклада-ються з вищим навчальним закладом або НДІ, а також на основі міждержавних і міжурядових угод.

До аспірантури приймаються особи на конкурсній основі: на стаціонарне навчання — терміном не більше трьох років і віком до 35-ти років, на заочне — до 45-ти років і термін — чотири роки.

Особи, які вступають до аспірантури, складають вступні іспити зі спеціальності, філософії та однієї з іноземних мов в об-сязі навчальної програми ВНЗ.

Підготовка аспірантів ведеться за індивідуальним планом, затвердженим Вченою Радою ВНЗ або НДІ на весь період навчан-ня. За цей час аспірант зобов'язаний:

— здати кандидатські іспити зі спеціальності, іноземної мови та філософії;

— виконати індивідуальний план, за результатами науково- дослідної роботи написати не менше трьох статей і віддрукувати їх у журналах, що входять до переліку видань ВАК України;

— оволодіти технікою та методикою проведення наукових досліджень;

— підвищувати свій професійний та загальнокультурний рівень.

Для надання допомоги в проведенні наукових досліджень призначається науковий керівник, як правило, доктор або про-фесор. Особистість наукового керівника відіграє величезну роль у підготовці аспіранта. Аспірант має постійно бути в полі зору керівника, вчитись у нього педагогічній та науковій майстерності, обговорювати напрями і результати дослідження. Аспіранти що-річно звітують про хід виконання індивідуального плану на ка-федрі або у відділі.

Закінчується навчання в аспірантурі захистом дисертації на спеціалізованій Вченій Раді на здобуття вченого ступеня канди-дата наук.

Дисертація на здобуття вченого ступеня — це кваліфікована наукова робота, виконана особисто аспірантом, пошукачем у ви-гляді спеціально підготовленого рукопису або опублікованої нау-кової монографії, в якій містяться науково обґрунтовані теоре-тичні або експериментальні результати, наукові положення, що пропонує автор для публічного захисту.

Поряд із традиційною формою підготовки наукових та пе-дагогічних кадрів через аспірантуру в останній час застосовується підготовка поза аспірантурою і докторантурою, самостійно як здобувачі.

Здобувачі прикріпляються до ВНЗ або НДІ для складання іспитів, перелік кандидатських екзаменів, їх програми відповід-но до спеціальності визначає Міністерство освіти і науки України і разом з ВАК України здійснює контроль за їх організацією і проведенням.

Організація, до якої прикріплений пошукач, проводить по-передню експертизу дисертації, робить висновок про її науко-ву і практичну цінність.

Дисертація, що подається на здобуття наукового звання, повинна бути оформлена згідно з державними стандартами, за-гальним обсягом від 100 до 150 машинописних сторінок основно-го тексту.

Підготовка кадрів вищої кваліфікації—докторів наук здійснюється в докторантурі. Докторантура як вищий ступінь системи освіти, створюється при вищих навчальних закладах, наукових установах і організаціях, що мають необхідну наукову і матеріальну базу. Нині докторантура діє в 70-ти вищих закладах освіти України.

У докторантуру направляються кандидати наук, які мають наукові досягнення з обраної галузі науки, вони навчаються про-тягом трьох років і готують до захисту на спеціалізованій раді дисертаційну роботу на здобуття вченого ступеня доктора наук.

Докторська дисертація — це робота, в якій сформульовані і обґрунтовані наукові положення, що характеризують нові на-прямки у відповідній галузі науки, або зроблено теоретичні уза-гальнення і вирішені значні наукові проблеми, що мають важли-ве народногосподарське або соціальне значення.

Підготовлена і попередньо апробована дисертація подається для прилюдного захисту до спеціалізованої вченої ради. З метою поглибленого аналізу дисертації спецрадою призначаються офіційні опоненти: при захисті докторської дисертації—три док-тори наук і провідна установа; при захисті кандидатської — один доктор наук, другий кандидат наук (можна і доктор) і провідна установа, які представляють до спецради свої відгуки.

В Україні створено нормативно-правову базу підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів, а також відповідну ме-режу спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських і док-торських дисертацій відповідно до нової номенклатури спеціаль-ностей та з урахуванням інтересів регіонів. В Україні діє понад 500 спеціалізованих вчених рад.

Розроблено «Положення про підготовку науково-педагогіч-них і наукових працівників», «Положення про порядок прове-дення кандидатських іспитів», «Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань», «Перелік спеціальностей наукових працівників» та інші. З 1997 року ВАК України видає «Бюлетень ВАК», а з 1998 року — журнал «Науковий світ».

Науково-дослідна робота студентів

«Якби ми вчились так як треба, то й мудрість би була своя...» Це твердження великого Кобзаря надзвичайно актуальне, адже фахівці самим життям поставлені перед необхідністю вибору кра-щих варіантів із багатьох можливих. Навчений «чому-небудь» і «як-небудь» фахівець не має майбутнього. Завтрашній день ви-магатиме від спеціалістів високого рівня знань та професіоналіз-му.

Основним завданням вищої школи в сучасних умовах є підго-товка всебічно розвинених, здатних безперервно вчитись, попов-нювати і поглиблювати свої знання фахівців. Сутність освіти — навчати думати, самостійно вчитись, адаптуватись до суспільства, яке змінюється, підвищувати свій теоретичний та професійний рівень.

Лише ті суб'єкти, які засвоюють знання найбільш швидко, здатні виживати, перегравати своїх конкурентів, іншими слова-ми, організації мають стати «інтелектуальними», розвивати свої здібності, які базуються на знаннях довготривалих та адекватних зовнішнім змінам. Вирішенню цих завдань має сприяти виша школа шляхом інтеграції науки, освіти і виробництва, оператив-но і гнучко змінювати зміст навчального матеріалу, поєднувати цілі і напрями навчальної, наукової і виховної роботи, забезпечу-вати тісний взаємозв'язок усіх форм і методів наукової роботи студентів, що реалізується як у процесі навчання, так і поза на-вчальним часом.

Успішне виконання студентської науково-дослідної діяль-ності може бути при додержанні таких умов:

— активна участь студентів у науковій роботі протягом усьо-го періоду навчання;

— поступове ускладнення завдань з орієнтацією студента за напрямом його спеціальності;

— забезпечення взаємодії в науковій роботі студентів стар-ших і менших курсів;

— тісний зв'язок наукової роботи з навчальною і науковою діяльністю кафедри.

Реалізована в комплексі науково-дослідна робота студентів забезпечує:

— формування наукового світогляду, оволодіння методоло-гією і методами наукового дослідження;

— оволодіння спеціальністю та досягнення високого профе-сіоналізму;

— розвиток творчого мислення та індивідуальних здібнос-тей студентів у вирішенні практичних завдань;

— прищеплення студентам навиків самостійної науково-до-слідної роботи;

— розвиток ініціативи, здатності застосовувати теоретичні знання в практичній роботі, залучення здібних студентів до роз-в'язання наукових проблем, що мають важливе значення для теорії і практики;

— необхідність оновлення і вдосконалення своїх знань;

— створення та розвиток наукових шкіл, творчих колективів, виховання резерву вчених, викладачів, дослідників.

Наукова робота для студентів є складовою навчального пла-ну і організовується на основі «Положення про наукову роботу студентів», розробленого Міністерством освіти і науки України, де чітко сформульовані завдання для кафедр і факультетів, які зводяться до наступного:

— поєднання навчання з науковою роботою студентів з ме-тою отримання конкретних результатів, які можуть бути інте-лектуальною власністю студента і використовуватись у подальшій роботі;

— залучення студентів до участі в науково-дослідній діяль-ності наукових шкіл, забезпечення співробітництва з провідни-ми науковими та науково-педагогічними працівниками як ВНЗ, так і наукових закладів;

— безпосередня участь студентів у проведенні фундаменталь-них досліджень, залучення їх до виконання як держбюджетних, так і госп-договірних тем; на цих матеріалах мають виконуватись дипломні роботи.

Усі види і форми науково-дослідної роботи студентів спря-мовані на активізацію творчих здібностей, застосування науко-вих методів при вирішенні практичних завдань. Зміст і форми

НДРС мають відповідати основним напрямам науково-дослідної діяльності вищого навчального закладу, факультету.

Основну роль в організації НДРС відіграють профілюючі, випускаючі кафедри. Вони розробляють форми науково-дослід-ної роботи в межах навчального процесу і поза ним.

Науково-дослідна робота студентів у межах навчального пла-ну є обов'язковою для кожного студента і охоплює майже всі форми навчальної роботи:

— написання наукових рефератів з конкретної теми в про-цесі вивчення дисципліни соціально-гуманітарного циклу, фун-даментальних і професійно-орієнтованих, спеціальних дисциплін, курсів спеціалізації та за вибором;

— виконання лабораторних, практичних, семінарських та самостійних


Сторінки: 1 2