Існують різні підходи до описання цієї процедури на рівні суб'єкта господарювання. Так, наприклад, в [2, С.397] виділяють в процедурі контролю три основних етапи: розробка стандартів та критеріїв; співставлення з ними реальних результатів;прийняття корегуючи дій.

Дафт Р.Л. в своїй книзі «Менеджмент» [1, С.600-602] вважає, що процедура контролю повинна включати: встановлення нормативних показників; обчислення фактичних результатів; порівняння результатів з нормативними показниками; обернений зв'язок, як сукупність коригуючого впливу.

Зупинимось на особливостях кожного етапу процесу фінансового контролю на сільськогосподарському підприємстві та на порядку його регламентації. Розробка критеріїв і стандартів або встановлення нормативних показників. Цей етап фінансового контролю на підприємстві є найбільш складним, тому що критерії і стандарти для окремих фінансових операцій складно встановити.

Наступним етапом є вимірювання фактичних результатів. З точки зору фінансового контролю на підприємстві обчислення результату необхідно в тому

випадку, якщо параметр не є результатом фінансової операції і потребує спеціального розрахунку.

Група показників (прибуток, дохід та витрати, дебіторська та кредиторська заборгованість, розрахунки з бюджетами) розраховуються з відповідністю з вимогами чинного законодавства, що дозволяє використовувати ці агреговані параметри для цілей фінансового контролю без додаткових трудових витрат.

Наступним етапом є порівняння стандартів і критеріїв (нормативних показників) з реальними результатами. Для цього етапу характерні з однієї сторони - формальна простота, а з іншої сторони - визначення, яким чином можуть бути співставленні два показники які були отримані в різний час і в різних умовах. Для українських сільськогосподарських підприємств, які працюють в умовах правової та економічної нестабільності та невизначеності, такі порівняння особливо складні, оскільки необхідна розробка концепції порівняння контрольованих фінансових показників.

На думку спеціалістів, для забезпечення правильності порівняння результатів і стандартів, необхідно визначити рівень допустимих відхилень [З, С.84]. Рівень, або масштаб відхилень для фінансових операцій визначається в залежності від виду фінансових операцій або фінансових відносин і від розмірів підприємства.

Якщо фінансова операція чи фінансові відносини регулюються законодавчо, то в такому випадку масштаб допустимого відхилення буде дорівнювати нулю. Для фінансових параметрів, які законодавчо не регулюються, рівень відхилень визначається безпосередньо суб'єктом фінансового контролю.

Таким чином, в управлінському регламенті фінансового контролю на підприємстві повинні бути встановлені правила визначення допустимих відхилень для кожного фінансового параметра.

Останнім етапом процедури фінансового контролю на сільськогосподарському підприємстві є прийняття коригуючих дій. В його основі, як відмічено в роботах Р.Л. Дафта [1], Д. Хана [5], М. Альберта, Ф. Хедоурі [6] ті ін., лежить принцип зворотного зв 'язку.

Для фінансового контролю на підприємстві зберігаються загальні підходи до прийняття рішень:

нічого не робити; виправити відхилення;

переглянути стандарти, які повинні враховувати вид фінансової операції та фінансових відносин, розмір підприємства та розмір відхилень.

Матриця прийняття рішення по відношенню до фінансових операцій буде мати наступний вигляд (табл. 1).

В табл. 1 мінусом позначені від'ємні для підприємства відхилення, а плюсом - додатні відхилення. При незначних відхиленнях - і позитивних, і від'ємних - необхідні додаткові контрольні виміри в наступних періодах.

Відповідно, в управлінському регламенті фінансового контролю на сільськогосподарському підприємстві повинен бути вказаний характер управлінських дій в залежності від виду фінансових операцій та масштабу відхилень.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Проведені дослідження довели, що механізм фінансового контролю представляє собою уособлене поняття по відношенню до поняття системи фінансового контролю, оскільки включає окрім елементів системи, елементи інфраструктури, а також цілей та мети, як ключового елементу «налаштування» роботи механізму. У статті були виділені елементи системи фінансового контролю на сільськогосподарському підприємстві; визначені блоки та елементи механізму фінансового контролю на підприємстві, показаний їх логічний зв'язок; запропонована схема та визначення механізму фінансового контролю на підприємстві, а також визначені для кожного етапу особливості процесу фінансового контролю на сільськогосподарському підприємстві. Ефективність фінансового контролю у вирішальній мірі залежить від правильної його організації та розподілу ролей, компетенції суб'єктів фінансового контролю Необхідно пам'ятати, що фінансовий контроль - це один із способів наповнення державного бюджету, що є важливим для такої країни як наша. Це також інструмент боротьби зі злочинами у сфері фінансових відносин, спосіб збереження державного майна і коштів, що особливо актуально останнім часом в Україні.

Вирішення основних проблем може бути досягнуте лише завдяки розробленій стратегії удосконалення, яка повинна відповідати вимогам сучасності та спиратися на прийняті у всьому світі норми.

Список літератури

1. Дафт Р.Л. Менеджмент: [пер.с англ.].- СПб.:Питер, 2001.

2. Дерій В. А. Контроль і ревізія в сільському господарстві. - Тернопіль: Джура, 2002. - 64с.

3. Гуцаленко Л.В. Стан та перспективи розвитку внутрішнього контролю на підприємстві АПК / Гуцаленко Л.В., Здирко Н.Г. / Облік і фінанси АПК. - 2007,- № 11.-12. - С.83-86.

4. Хан Д. Планирование и контролинг. Стоимостно - ориентированные концепции контролинга / Хан Д., Хунгберг X. - [пер. с немец.].- М.: Финансы и статистика, 2005,- 815с.

5. Хан Д. Планирование и контроль: концепции контролинга. - [пер. с нем.]. - М.: Финансы и статистика.- 1997,- 800с.

6. Мескон М.Х. Основы менеджмента / Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. [Перев. англ.]. - М.: Дело, 1992,- 702с.

7. Калюга С.В. Сучасний стан відомчого контролю та шляхи його реформування / Вісник податкової служби України. - 2002. - № 20.