використовуючи всі існуючі джерела інформації визначається фінансовий стан підприємства; оцінюється ефективність використання не обігових та обігових активів, ефективність використання власних та позикових коштів; визначається фінансова структура тощо. Основне призначення результатів цього аналізу - прийняти правильні управлінські рішення, спланувати фінансовий стан підприємства, що забезпечує планомірне надходження грошових коштів, отримати максимально можливий прибуток, уникнути ризику банкрутства тощо [17, С.13];

внутрішньогосподарський виробничий чи управлінський аналіз, інформація базується на даних виробничого обліку, предметом є: обґрунтування бізнес- плану; система маркетингу; комплексний економічний аналіз ефективності господарської діяльності; техніко-організаційний рівень та інші умови виробництва; ефективність використання виробничих ресурсів; виробництво та реалізація продукції; взаємозв'язок собівартості, обсягу продукції та прибутку [9, С.60].

Фінансовий аналіз та управлінський (виробничий, внутрішньогосподарський) аналіз, що різняться за класифікаційними ознаками та мають свою специфіку щодо організації і методів вирішення задач, розкрито в підручниках Є.В. Мниха, A.M. Поддерьогіна, М.Д. Білик, В.В. Ковальова, Н.М. Селезньової, О.П. Іонової [З, С.27; 6, С.57; 9, С.60; 11, С.13; 13, С.331].

За організаційними формами проведення (А.М.По ьогін, Н.П. Шморгун, М.Д. Білик, Н.М. Дєєва та ін.) поділяють фінансовий аналіз на зовнішній фінансовий аналіз, що здійснюється аналітиками, котрі є сторонніми щодо підприємства особами; та внутрішній фінансовий аналіз, що проводиться фахівцями самого підприємства [1, С.11; 11, С.22; 13, С.332; 17, С.13].

Н.П. Шморгун користувачів інформації поділяє на внутрішніх та зовнішніх, залежно від того, як вирішуються господарсько-фінансові питання в різних економічних системах. Наприклад для ринкової економіки внутрішніми користувачами є управлінський персонал підприємства, зовнішні користувачі залежно від фінансової зацікавленості поділяються на користувачів: з прямою фінансовою зацікавленістю (дійсні та потенційні інвестори, кредитуючи банки); з побічною фінансовою зацікавленістю (податкові органи, банки що їх обслуговують, страхові компанії, замовники, профспілки); без фінансової зацікавленості (органи статистики, арбітраж, аудиторські фірми) [17, С.13].

В.О. Мец зовнішніх користувачів поділяє на дві групи: перша - це ті, що безпосередньо зацікавлені в успішному здійснені господарської діяльності (власники підприємства; банки, фірми, які надають кредити підприємству; керівництво підприємства; службовці; покупці; держава (податкова адміністрація); друга - це господарські суб'єкти, не зацікавлені в успіхах підприємства (фондові біржі, аудиторські і консалтингові фірми, юридичні, страхові компанії, преса тощо). Внутрішні користувачі - власники, керівники підприємства, власники контрольних пакетів прав власності на підприємствах (акції, паї). Користуватися у повному обсязі фінансовою інформацією мають право бухгалтери та аудитори, що є їх службовим обов'язком [5, С.10].

Г.О. Крамаренко, А.Д. Шеремет, Є.В. Нєгашев, Н.М. Селезньова та О.П. Іонова розділяють суб'єктів аналізу на користувачів, які вивчають інформацію, виходячи зі своїх інтересів, та поділяє на дві групи: перша - які зацікавлені у діяльності підприємства, до них належать власники коштів підприємства, позикодавці (банки та

ін.), постачальники, клієнти (покупці), податкові органи, працівники підприємства і керівництво; друга - які хоч безпосередньо і не зацікавлені в діяльності підприємства, повинні за договором захищати інтереси першої групи, це аудиторські фірми, консультанти, біржі, юристи, преса, асоціації, профспілки. Для реалізації цілей фінансового аналізу інколи крім бухгалтерської звітності залучається додаткова інформація. Тільки керівництво, має можливість поглибити аналіз звітності даними виробничого обліку в рамках управлінського аналізу [4, С.4; 9, С.58; 14, С.8].

Є.В. Мних відмічає, що споживачами аналітичної інформації управлінського та фінансового аналізу є різні групи користувачів, однак її зміст може мати лише ті характеристики, які відповідають їхнім інтересам та захищають комерційну таємницю. Суб'єктами внутрішнього управлінського аналізу можуть бути як адміністрація так і залучені нею аудитори і консультанти, вони хоча і не зацікавлені у результатах господарської діяльності, та зобов'язані згідно з контрактом захищати інтереси та сприяти зростанню ділової активності підприємства. Суб'єкти фінансового аналізу - адміністрація господарського суб'єкта зовнішні користувачі [6, С.50].

О.О. Шеремет до широкого кола суб'єктів ринку відносить: саме підприємство, яке хоче знати реальний стан справ у своїй діяльності і розробляти заходи щодо її покращення; інвесторів, зацікавлених в ефективності та безризиковості інвестування своїх коштів; кредиторів і постачальників, які бажають впевнитись у платоспроможності підприємства; партнерів по бізнесу, які прагнуть встановити з підприємством надійні, ділові відносини; інших структур [15, С.7].

М.Д. Білик, А.Д. Шеремет, Є.В. Нєгашев виділяють основні партнерські групи, які зацікавлені в результатах аналізу, так як їх благополуччя залежить від результатів діяльності підприємства; та неосновні партнерські групи, які безпосередньо не зацікавлені в успіхах підприємства, це - страхові компанії, аудиторські та консалтингові фірми, фондові біржі, юридичні фірми, асоціації, преса, профсоюзи, регулюючі органи та ін. Перелік основних партнерських груп, зацікавлених у результатах аналізу, за метою фінансового аналізу наступний:

власники - фінансові результати та фінансова стійкість підприємства; кредитори - бажають впевнитись у ліквідності (платоспроможності), спроможності підприємства мобілізувати грошові кошти для сплати боргів;

керівники (адміністрація) - уся інформація, корисна для управління; персонал (службовці) - фінансові результати підприємства та його

ліквідність;

постачальники - фінансовий стан: ліквідність;

покупці (клієнти) - фінансовий стан і стан запасів готової продукції та

товарів;

податкова адміністрація - фінансовий результатах підприємства [11, С.17;

14, С.10].

Н.М. Селезньова, О.П. Іонова розподіляють не тільки користувачів фінансовою інформацією, але і їх економічну зацікавленість (участь) у господарській діяльності підприємства, а також мету, яку вони наслідують в ході аналізу:

власники аналізуючи фінансову звітність зацікавлені у підвищені