УДК 657.6:004 C.B. Власюк, здобувач

Луцький національного технічного університету

Нормативне забезпечення автоматизації внутрішнього фінансового контролю: світовий досвід

Розглянуто нормативні акти в галузі фінансового контролю. Проаналізовано світовий досвід регулювання процесів внутрішнього фінансового контролю на підприємствах, в тому числі в умовах застосування інформаційних технологій. Запропоновано шляхи нормативного регулювання й адаптації нормативних актів в Україні.

система внутрішнього контролю, міжнародні стандарти аудиту, комітет СOSO, Закон Сарбейнса- Окслі

Необхідність посилення на підприємствах України контрольної функції зі сторони управлінського персоналу є вимогою часу. Відсутність належного контролю зі сторони менеджерів унеможливлює досягнення відповідних цілей щодо отримання певних фінансових результатів. Інвентаризація сьогодні уже нікого не влаштовує, оскільки вона досить часто носить не реальний, а формальний характер, не відображаючи реального стану активів підприємства, що призводить до плутанини та протиріч, а також унеможливлює отримання єдиної, цілісної характеристики об'єкта.

Підприємства, які впроваджують систему внутрішнього контролю, мають знайти оптимальне поєднання контрольних процедур та ефективності ведення бізнесу, адже надмірний акцент на контрольних процедурах не дає можливості підприємству займатися власне бізнесом. Разом із тим контрольні процедури повинні постійно тестуватися і вдосконалюватися.

Законодавством багатьох зарубіжних країн організація внутрішнього фінансового контролю суб'єктів господарювання віднесена до основних об'єктів зовнішнього державного фінансового контролю.

Початок нового тисячоліття відзначився низкою корпоративних скандалів у США та Європі, найгучнішим із яких було банкрутство американської компанії "Енрон". Наслідком цього стало підписання 30 липня 2002 року Президентом США Дж. Бушем Закону Сарбейнса-Окслі (БагЬапез-Охіеу Асґ of 2002), який установив низку вимог щодо внутрішніх контрольних процедур, що передують складанню фінансової звітності для всіх публічних компаній. Це справило значний вплив не лише на американські компанії, а й на всі компанії, які розміщують свої акції на американських фондових біржах - дотримання вимог, Закону Сарбейнса-Окслі стало обов'язковою умовою для лістингу на біржі.

На сьогоднішній день в Україні немає законодавчого регулювання системи внутрішнього контролю підприємств на зразок згаданого закону.

Метою статті є аналіз існуючих у світовій практиці нормативних актів у сфері внутрішнього фінансового контролю та вироблення оптимальної схеми нормативного регулювання питань фінансового контролю в Україні.

Питання організації системи внутрішнього контролю сьогодні висвітлено достатньо широко у фаховій літературі. Більшість авторів зупиняється на дослідженні питання контрольних дій та процедур контролю щодо оцінки роботи внутрішнього контролю, яка проводиться зовнішніми аудиторами (Бутинець Ф.Ф., Давидов Г.М., Дорош Н.І., Завгородній А.Г., Корягін М.В., Рудницький В.С., Петрик О.А., Савченко В.Я. та інші.). Традиційно такі дії виконуються за допомогою тестів системи контролю на попередній та підготовчій стадії. У роботах вітчизняних вчених приведені практичні варіанти таких тестувань, які охоплюють всі складові середовища контролю. Однак проблема сучасного контрольного середовища не лише в питаннях його оцінки. Важливим питанням є нормативне регулювання питань фінансового контролю.

Російський вчений В.В.Бурцев небезпідставно стверджує, що ефективна система внутрішнього контролю передбачає досягнення відповідних цілей. Такими цілями системи внутрішнього контролю він бачить:

а) зниження фінансових втрат;

б) своєчасна адаптація організації до змін у внутрішньому і зовнішньому середовищі;

в) збереження і ефективне використання різноманітних ресурсів і потенціалів організації.

Досягнення цілей системи внутрішнього контролю, як відомо, забезпечується реалізацією завдань, які, на погляд В.В.Бурцева, полягають в досягненні наступних показників ефективності управління організацією:

- відповідність діяльності організації прийнятому курсу дій (цільовим орієнтирам, які переважно закріплені в положенні про бюджетну установу);

- фінансово-економічна та правова стійкість організації;

- збереження ресурсів і потенціалів організації;

- належний рівень повноти і точності первинних документів та якості первинної інформації, необхідної для успішного керівництва і прийняття ефективних управлінських рішень;

- безпомилковість реєстрації і обробки фінансово-господарських операцій організації;

-своєчасність, повнота і арифметична точність обліку, правильність рознесення

по рахунках, формальний дозвіл на здійснення, часова визначеність періоду здійснення, представлення і розкриття даних у звітності;

- раціональне і економне використання всіх видів ресурсів;

- дотримання працівниками організації встановлених адміністративних вимог, правил і процедур - положень про підрозділи, посадових інструкцій, правил поведінки, планів документації і документообороту, планів організації праці, наказу про облікову політику, інших наказів і розпоряджень;

- дотримання вимог законів і підзаконних актів, виданих органами влади і її суб'єктами, а також уповноваженими органами місцевого самоврядування [3].

Беззаперечним світовим лідером щодо уваги до систем внутрішнього контролю підприємств є США. Прийняття Закону Сарбейнса-Окслі спричинило появу подібних нормативних актів в інших країнах. Проте нерозуміння вимог цього закону є однією з причин того, що дуже обмежена кількість українських компаній здійснюють початкове розміщення акцій на американських біржах. Українські компанії використовують для цього інші біржі, зокрема Лондонську фондову біржу, таким чином обмежуючи собі доступ до потенційних інвестицій.

Однією з причин нерозуміння українськими компаніями положень Закону Сарбейнса-Окслі є практично повна відсутність публікацій українською мовою, де б висвітлювались питання щодо його застосування. Українські науковці лише іноді мимохідь згадують про цей закон. Зокрема, голова Федерації бухгалтерів і аудиторів України Сергій Голов зазначає, що Закон Сарбейнса-Окслі ввів у США персональну відповідальність генерального й фінансового директорів за недостовірність фінансової звітності [1].

Натомість практики й науковці США всебічно розглядають проблеми його застосування як у практичному, так і науковому аспектах.

Найбільший інтерес становлять спеціалізовані книги: наприклад, посібник американських авторів Дж. Тібодо і Д. Фраєр [7], але, нажаль, ці публікації є важкодоступними в Україні.

Закон Сарбейнса-Окслі регламентує діяльність незалежних аудиторів, покликаних підтверджувати інформацію, яку фірми показують у фінансовій звітності.