У загальному випадку категорія «трудові ресурси» {англ. - labour (manpower) resources) позначає частину населення країни, яка, володіючи необхідною сукупністю фізичних і духовних здібностей, може приймати участь в процесі праці. Так тлумачить означений вид економічних ресурсів «Большой экономический словарь» [3, с.853]. Як економічний ресурс окремого підприємства, група працівників частіше йменується як «колектив», «трудовий колектив» або «персонал».

Досить влучно висловлюється з цього приводу, наприклад, Сафронов М.О.: персонал (трудовий персонал) - це основний склад кваліфікованих працівників підприємства, фірми, організації [8]. Персонал підприємства у значенні «економічний ресурс» має кількісну (чисельність працівників) і якісну (стать, вік, освіта, кваліфікація) характеристику. Згадані поняття - «колектив», «трудовий колектив», «трудові ресурси» і «персонал» підприємства тісно пов'язані з категорією «праця». Скажімо, Борисов О.Б. характеризує працю як усвідомлену загальновизнану діяльність людини, що вимагає докладання зусиль, виконання роботи [4, с.771]. А словник сучасної економіки Макміллана визначає її як людські ресурси, доступні для використання у виробництві [9, с.422]. Формування трудових ресурсів торговельних підприємств - це комплексний процес, що тісно пов'язаний із трансформацією особистісних, поведінкових, мотиваційних та ставленицьких параметрів індивідів. Не менш важливим є й управління діяльністю персоналу підприємств, яке багато в чому визначає перспективи їх перебування на ринку.

Специфіка формування, розподілу та використання економічних ресурсів торговельних підприємств, що має місце в системі споживчої кооперації, може виступати в якості основи при розробці управлінських рішень і методик підвищення ефективності функціонування кооперативного господарства загалом.

Виконаний вище аналіз дозволяє сформулювати кілька висновків, щодо природи ресурсів підприємств й організацій споживчої кооперації, необхідністі упорядкування їх понятійно-термінологічної системи, поліпшення видової класифікації та поглиблення методології дослідження. Висновки

1. Визначальним засобом стратегічного панування й підтримки конкурентоспроможності економічної організації в сучасних умовах є ефективне управління підконтрольними їй ресурсами. Під ресурсами економічної організації ми пропонуємо розуміємо засоби ведення господарства, деяку сукупність елементів господарської діяльності, що пов'язані з функціонуванням та розвитком підприємства і включають капітал (основний і оборотний), трудові ресурси, землю, підприємницькі здібності, технологію й організацію виробництва, інформацію тощо.

2. Віддаючи належне тенденції поглиблення видової структури ресурсів сучасних підприємств та необхідності дослідження результатів їх діяльності в залежності від упливу таких ресурсів як, скажімо, інформація, технологія й організація виробництва, вважаємо за необхідне розглядати в якості провідних ті з них, які в системі ресурсів економічної організації традиційно вважаються провідними і для яких існує випробувана система статистичного обліку та кількісної оцінки, а саме - основний капітал, оборотний капітал і трудові ресурси.

3. Специфіка формування, розподілу та використання ресурсів торговельних підприємств, що має місце в системі споживчої кооперації, може розглядатися в якості типової при розробці методик кількісної оцінки рівня використання ресурсів для всіх суб'єктів кооперативної форми власності.

4. Оцінка рівня використання ресурсів в організаціях споживчої кооперації має переслідувати цілі аналізу ефективності їх використання, виявлення тенденцій і пропорцій розвитку, оцінки відхилень від прогнозних або нормативних значень, характеристики інтенсивності або екстенсивності використання ресурсів.

Список літератури

1. Ансофф И. Стратегическое управление / Под ред. Л.И. Евенко; Пер. с англ. - М.: Экономика, 1989. - 519 с.

2. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый анализ. - M.: «ДИС», НГАЭиУ, 1997. - 128с.

3. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна. - 4-е изд. доп. и перераб. - М.: Институт новой экономики, 1999. - 1248 с.

4. Борисов А.Б. Большой экономический словарь. - М.: Книжный мир, 1999. - 895 с.

5. Макконнелл K.P., Брю СЛ. Экономикс: принципы, проблемы и политика. Пер. с англ. 11-го изд. - К.: ХаГар, 1999. - 785 с.

6. Раицкий К. А. Экономика предприятия. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К0», 2002. - 1012 с.

7. Самуэльсон Пол Э., Нордхаус Вильям Д. Экономика: Пер. с англ.: 16-е изд.: Уч. пос. - М.: Издательский дом «Вильяме», 2000. - 688 с.

8. Сафронов H.A. Экономика предприятия // http://books.efaculty.kiev.ua-/ekpd/l/index.htm

9. Словник сучасної економіки МАКМІЛЛАНА / Пер. з англ. - К.: «АртЕк», 2000. - 640 с.

10. Сломан Дж. Экономикс. 5-е изд. / Пер. с англ. под ред. C.B. Лукина. - СПб.: Питер, 2005. - 832 с.

11. Снитко Л.Т., Красная E.H. Управление оборотным капиталом организации: Учебное пособие. - М.: Издательство РДЛ, 2002. - 216 с.

12. Стоянова Е.С, Быкова Е.В., Бланк И.А. Управление оборотным капиталом. - М.: Перспектива, 1998. - 88 с.

13. Экономическая стратегия фирмы / Под ред. А.П. Градова. - 4-е изд., перераб. - СПб.: Специальная Литература, 2003. - 959 с.

Л. Титенко

Ресурсы предприятий кооперативной торговли: теоретические проблемы трактовки содержания категорий и методологии анализа

На примере предприятий торговой отрасли рассмотрены современные научные подходы к пониманию сущности ресурсов организаций потребительской кооперации. Проанализирован состав, структура и

основные критерии классификации важнейших групп экономических ресурсов. Очерчено место и роль ресурсного подхода в управлении предприятиями и организациями системы потребительской кооперации с целью достижения стратегической задачи эффективного использования их экономического потенциала.

L. Titenko

Enterprises resources of co-operative