відшукувати нові підходи до вирішення цієї проблеми.
Наявність зовнішнього і внутрішнього боргу. Сума зовнішнього боргу на початок 2002 р. склала близько 11 млрд. доларів США і зменшилась проти попереднього року на 225 мільйонів [1]. Законом "Про Державний бюджет України на 2002 р." передбачено на кінець 2002 р. мати граничний розмір державного зовнішнього боргу України в сумі, еквівалентній 7.993.079,7 тис. доларів США [7]. Слід зазначити, що згідно з методикою Міністерства фінансів України в цю суму боргу не включається реструктуризований борг та сплата відсотків. Внутрішній борг, що складається в основному із виплат зобов'язань держави по облігаціях внутрішньої державної позики, передбачений на кінець 2002 р. в сумі 12.790.158,1 тис. грн. [7]. Лише видатки по обслуговуванню боргу за січень - квітень 2002 р. становили 1 млрд. грн. (1,7% до ВВП), або 5,7% від суми видатків, у тому числі на обслуговування зовнішнього боргу витрачено 0,7 млрд. грн. (1,3% о ВВП), або 4,3% відповідно [8].
Відшкодування ПДВ та списання податкової заборгованості. Відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" боржникам було списано 24,1 млрд. грн. платежів. Це практично в 1,5 раза перевищує обсяг доходів Державного бюджету (в частині, що контролюється ДПА України) у 2001 році - 19,7 млрд. грн. Боржникам було списано несплаченого податку на додану вартість в сумі 7,18 млрд. грн. Водночас залишились зобов'язання держави відшкодувати ПДВ в розмірі 2,166 млрд. грн.
Перерозподіл адміністрування вексельних розрахунків призвів до суттєвої зміни балансу надходжень, які контролює Державна податкова служба та Державна митна служба. Основна маса розрахунків у 2002 р. здійснюється через митниці: на 1 червня 2002 р. на митницях було сплачено 50,3%, через податкові органи - 49,7% від загального обсягу надходжень ПДВ. Минулого року співвідношення було 38 та 62%.
При цьому відшкодування ПДВ за експертно- імпортними операціями здійснюється лише з коштів, мобілізованих податковими органами.
Так, обсяги заявленого до відшкодування ПДВ становлять 6,076 млрд. грн., що прирівнюється за обсягом десяти середньомісячним надходженням ПДВ. З них 2,166 млрд. грн. належать до тих, термін відшкодування яких вже минув. А це означає, що потрібно відшкодувати 78% бюджетних призначень з надходження ПДВ у 2002 році [9].
Проблеми загального плану, про які йшлося вище, та перелічені проблеми бюджетної системи не сприяють вирішенню проблем соціального змісту. Розглянемо лише окремі із них — фінансування науки та проблему бідності.
Статтею 34 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" передбачаються асигнування на науку у розмірі 1,7% від ВВП. У 2001 р. - мали 0,31%, у 2002 р. передбачено 0,35%, що явно недостатньо.
Протягом 1992-2000 рр. з 20 економічних спеціальностей було захищено 2605 дисертацій, в тому числі 272 докторські і 2333 кандидатські, але, як відзначає М.В. Онопрієнко, хоча динаміка має тенденції до зростання, якість явно не задовольняє потреб у розробці наукових проблем економічної теорії та практики. Відбувається процес запозичення, трансляції західних економічних теорій і моделей, але це ще ніяк не відбилося на позитивному розв'язанні суттєвих національних проблем перехідного періоду. Немає ґрунтовних праць щодо вибору пріоритетітих сфер розвитку з прискореними темпами економічного обігу й приросту внутрішніх фондів нагромаджень, а також щодо струкгу- рних перетворень. Завдання побудови соціально орієнтованої, екологічно безпечної економіки, концепція сталого розвитку й потребують підвищеної уваги до виявлення стимулюючої ролі таких важливих регуляторів, як бюджетна, цінова, фінансово-кредитна, валютно-грошова, податкова та митна сфери політики [10].
Недостатній рівень окремих дисертаційних досліджень, відсутність ґрунтовних досліджень на актуальні проблеми економіки, в тому числі і в бюджетній сфері, частково пояснюються недостатнім матеріальним стимулюванням наукових працівників, хоча за 2001-2002 pp. ситуація частково покращується. Так, науковцям Академії наук України в 2001 р. зарплата підвищена у 2 рази, а відповідним працівникам вищих навчальних закладів, що мають статус національних, з серпня 2002 р. дозволено збільшувати оклади до 100% [2].
Розглянемо ситуацію із рівнем життя населення. При встановленому прожитковому мінімумі на 2002 р. в межах 360-380 грн. (в залежності від категорії населення) номінальна заробітна плата за січень - квітень 2002 р. склала 340,22 грн. [8].
Враховуючи такий стан життєвого рівня населення України, Указом Президента України ще в серпні 2001 р. була запропонована Стратегія подолання бідності [12].
Стратегією передбачається практично покінчити із крайньою бідністю як явищем лише у 2010 p., про що свідчать цифрові дані, які подані в таблиці.
Під рівнем бідності розуміється питома вага сімей (домогосподарств), у яких рівень споживання (доходів) на одну сім'ю є нижчим від визначеної межі бідності; під рівнем крайньої бідності - бідність, яка порівняно зі стандартами цивілізації асоціюється з межею виживання; під глибиною бідності - відхилення величини доходів або витрат бідних від визначеної межі бідності [12].
Наявність цих соціальних проблем вимагає напрацювання адекватних заходів щодо виправлення становища. Суттєву роль у напрацюванні векторів розвитку бюджетної системи повинні відігравати наукові дослідження, але, як відзначає проф.
Н.І. Костіна та В.В. Кулик, "сучасні економічні, бюджетно-фінансові проблеми практично в усіх секторах внутрішньої економіки значною мірою зумовлені відсутністю: науково-практичних досліджень, що стосуються бюджетів інституційних одиниць та бюджетного планування на їх основі; структури і динаміки бюджетних секторів і підсек- торів [13].
Наукові підходи до напрацювання векторів розвитку бюджетної