Найбільш актуальні проблеми ринку цінних паперів доцільно згрупувати наступним чином:

інституційні проблеми (суттєве підвищення ризику дестабілізації ринку внаслідок раптового та масштабного виведення іноземних капіталів; надмірно розпорошена структура професійних учасників ринку з великою кількістю складних, інституційно слабких і низько капіталізованих установ);

інфраструктури проблеми (невідповідність розвитку біржової торгівлі в Україні сучасним вимогам ринку в контексті світових глобалізаційних процесів; заниження статусу бірж та їх ролі як інститутів формування ринкового середовища та управління ринками; відсутність процесів консолідації та універсалізації біржової торгівлі, внаслідок чого наявна низька ліквідність бірж і відсутні необхідні для їх розвитку ресурси; домінуюча концентрація діяльності на одній біржі; низька питома вага торгівлі цінними паперами на організаційно оформлених ринках і певною мірою її віртуальність, без реального виконання угод; відсутність єдиного центрального депозитарію; розпорошеність депозитарної системи України, яка не забезпечує гарантованого та якісного обслуговування зростаючого обсягу операцій з цінними паперами; висока ненадійність системи реєстраторів і її відкритість до зловживань);

проблеми фінансових інструментів (відчутна нестача привабливих фінансових інструментів та досить вузький асортимент фінансових послуг; обмеженість розвитку національного ринку державних облігацій; нерегулярність випуску державних облігацій і скорочення в обігу загальної вартості державних облігацій; відсутність ринку забезпечених активами цінних паперів і деривативів);

проблеми ринку інвестиційних послуг (відсутність інвестиційних компаній і їх різновидів у відповідності до європейського законодавства; незначні обсяги залучення інвестиційних ресурсів; обмежений обсяг реалізації інноваційних проектів через венчурні фонди; низький рівень довіри з боку потенційних учасників та інвесторів; відсутність ефективної та прозорої системи оцінки діяльності; дефіцит привабливих для інвестування фінансових інструментів та штучне стримання інвестування коштів в іноземні цінні папери; дискримінаційний, у порівнянні з вкладниками банківських установ, порядок оподаткування доходів власників цінних паперів ІСІ; викривлення змісту венчурного інвестування);

проблеми державного регулювання та нагляду (недосконале правове середовище та вади державного регулювання; нормативно-правова база не враховує особливості професійної діяльності на фондовому ринку, є досить суперечливою та не повністю сформованою; множинність органів системи регулювання у фінансовому секторі; відсутність ефективної протидії маніпулюванню цінами та незаконному використанню інсайдерської інформації; невизначеність щодо шляхів та меж саморегулювання; дублювання низки функцій регуляторами у сфері нагляду за суб'єктами фінансового ринку; суттєва різниця між регуляторами за статусом, рівнем незалежності, інституційною спроможністю, правилами і процедурами; низька прозорість державних регуляторних органів та інформаційна закритість фінансових установ, невідповідність в повній мірі вимог та процедур розкриття інформації міжнародно визнаним стандартам і потребам інвесторів та споживачів фінансових послуг; нерозвиненість системи рейтингових оцінок та існуючий монополізм на ринку вітчизняних рейтингових послуг; невідповідність діяльності вітчизняних фінансових установ міжнародним стандартам, правилам та процедурам, визначеним Директивами ЄС) [1; 4; 6-16; 17-25; 26-30; 32]. Основними цілями модернізації фондового

ринку пропонується вважати досягнення стійкості, відкритості та конкурентоспроможності. При цьому розвиток ринку цінних паперів має ґрунтуватися на одночасному розв'язанні у законодавчій, інституційній та технологічній площинах наступних завдань:

проведення інституційної реформи ринків капіталу (консолідація біржової системи України на принципах регульованих ринків, передбачених Директивами ЄС; завершення розбудови Національної депозитарної системи з урахуванням світового досвіду інтеграції обліково-розрахункової інфраструктури; формування сприятливих передумов для появи нових фінансових інститутів і послуг; посилення конкурентоспроможності вітчизняних фінансових установ);

надання фондовому ринку нових якостей (забезпечення переходу від екстенсивних шляхів розвитку ринку до інтенсивних; створення умов для ефективного виконання ринком функцій визначення вартості та підтримки ліквідності цінних паперів; перетворення фондового ринку на один із головних механізмів фінансування інвестиційних потреб українських суб'єктів господарювання);

впровадження дієвої системи захисту прав і законних інтересів споживачів фінансових послуг, у тому числі шляхом розвитку компенсаційних механізмів, забезпечення інформаційної прозорості фінансових установ щодо власників, продуктів, послуг та результатів діяльності;

створення сприятливого інвестиційного клімату (податкове стимулювання ринку цінних паперів; збільшення інформаційної прозорості фінансових інститутів та відкритості регуляторних органів; зменшення спекулятивної складової в торгівлі цінними паперами та посилення присутності на ринку вітчизняного капіталу; забезпечення зменшення транзакційних витрат залучення капіталу; забезпечення розвитку фінансових інструментів);

реформування системи державного регулювання ринків капіталу на засадах консолідованого пруденційного нагляду за діяльністю фінансових установ на основі оцінки ризиків, суттєве підвищення ефективності нагляду, посилення уніфікації регуляторних вимог та їх максимальне наближення до стандартів ЄС;

здійснення виваженої та поступової інтеграції вітчизняного фінансового сектора до світового фінансового простору шляхом гармонізації вітчизняного законодавства, впровадження міжнародних стандартів професійної ринкової діяльності [1; 4; 6-16; 17-25; 26-30; 32].

З метою реалізації зазначених вище завдань

державної політики запропоновано здійснити

такі ключові заходи:

ліквідувати правові перешкоди для розвитку фондового ринку з урахуванням інтересів його учасників;

всебічно та глибоко проаналізувати причини і наслідки світової фінансової кризи, зокрема, щодо ефективності існуючої системи державного регулювання;

створити сприятливі передумови для підвищення платоспроможного попиту на українські цінні папери;

забезпечити необхідні організаційно-правові умови для ефективної діяльності незалежних рейтингових агентств;

завершити побудову розвиненої та прозорої централізованої депозитарної системи;

створити законодавчі умови для появи центрального депозитарію та розбудови центральної розрахунково-клірингової палати;

підвищити рівень концентрації торгівлі на організованому ринку цінних паперів;

впровадити сучасні стандарти торгівлі цінними паперами та строковими контрактами;

інституційно зміцнити організований ринок цінних паперів України шляхом розвитку об'єктів його інфраструктури;

впровадити єдині стандарти діяльності на фондових біржах;

створити та запровадити систему державного моніторингу та контролю за додержанням вимог законодавства