Пенсійні фонди

Роль недержавних пенсійних фондів надзвичайно важлива для української економіки, оскільки значно збільшує її інвестиційні можливості і для населення, бо дозволяє забезпечити додатковий до державного соціальний захист. Крім того, активи пенсійних фондів є одним із засобів зростання та сталого функціонування фінансового ринку. Починаючи з 1992 року, в Україні функціонують небанківські фінансові установи, інвестиційних сертифікатів (далі ІС), загальна балансова вартість яких становила 77,21 млн. грн. (табл. 4).

ся у різних ІСІ. Спостерігаються дві тенденції, що спричинили таке становище: 1) низький рівень ліквідності цінних паперів на фондовому ринку; 2) розміщення ІСІ своїх активів у грошових коштах на депозитних рахунках комбанків, інших, більш ліквідних, видах вкладень, у зв'язку з наближенням часу закінчення діяльності багатьох ІСІ. У власності ІСІ знаходились цінні папери 3176 емітентів. Інвестиційний портфель ІСІ на 89,31% складався з акцій, 8,14% з векселів і тільки 2,55% з інших фінансових інструментів (табл. 5) [7, с. 10].

які (з огляду на чинне на той час законодавство) надають відповідні послуги. При первинному формуванні інформаційної бази існуючих недержавних пенсійних фондів до списку було внесено 55 організацій, що зареєстровані як недержавні пенсійні фонди. З них 47 фондів реально функціонують. Решта припинила своє існування. Загальний обсяг активів, залучених до діючих недержавних пенсійних фондів, становить 16 млн. грн. Слід зазначити, що майже 90% активів акумульовані чотирма найбільшими пенсійними фондами: 1) Народним пенсійним фондом "Україна" (м. Київ, 7,8 млн. грн.); 2) Укоопспілкою (м. Київ, 3,6 млн. грн.); 3) Кримспожив- спілкою (м. Сімферополь, 1,6 млн. грн.); 4) фондом "Добробут" (м. Київ, 1,2 млн. грн.) [12, с. 11].

Загальна кількість громадян, які беруть участь у недержавному пенсійному забезпеченні, становить приблизно 31 тис. осіб. При цьому 72% загальної кількості учасників залучені до 4 фондів, 3 з яких належать до найбільших за обсягом пенсійних активів. З 22 діючих пенсійних фондів 13 (60%) належать до споживчої кооперації. У середньому на одного учасника пенсійного фонду припадає 1132 грн. активів пенсійного фонду. Щомісячний розмір пенсійних виплат учасникам пенсійних фондів коливається від 8 грн. до 750 грн., у середньому ця сума становить 40-50 грн. на місяць [12, с. 12]. Найбільша кількість діючих недержавних пенсійних фондів розташована у м. Києві - 7 із 22.

Довірчі товариства

Поняття довірчого управління майном на даний час законодавством повною мірою не визначено. Однак для реалізації ряду законів України, які стосуються, насамперед, розвитку іпотеки, наявність законодавства та нормативно- правової бази в цій сфері вкрай необхідні.

Договірні відносини довірчих товариств з довірителями на території України базувались на договорі доручення. Вартість активів, що знаходяться в управлінні діючих довірчих товариств, становить 4,05 млн. грн., 90% з яких припадає на цінні папери довірителів, залучені за приватизаційні папери громадян України у процесі масової приватизації [12, с. 13]. За даними Держкомстату, у 2003 році в Україні нараховувалося 369 довірчих товариств [16].

В Україні передбачається створити новий тип фінансової компанії - "компанії по довірчому управлінню майном". Кількість цих компаній буде зменшуватися, оскільки діючі ДТ виконали умови договорів з довірителями, придбали акції приватизованих підприємств і тепер знаходяться в ситуації стагнації.

Особливості структури фінансових послуг в контексті перехідного періоду

Проведений аналіз дозволяє визначити такі основні особливості структури фінансових послуг в Україні: 1) домінування послуг банківської системи над послугами небанківських фінансових посередників (за нашими розрахунками - 90% і 10% відповідно, в той час як у США - 28% і 72% відповідно (див. табл. 7); 2) переважання кредитування клієнтів, що залишається найбільш прибутковим видом діяльності; 3) існування значного розриву між відсотковими ставками комерційних банків за кредитами і депозитами (до 3 разів у 2000 р., у розвинених країнах - не більше 2-3%); 4) частка кредитів, наданим суб'єктам господарювання відносно ВВП залишається малозначною (порядка 18%, тоді як у розвинених країнах - 30-40%), при цьому кредитний ринок зберігав свою короткострокову спрямованість; 5) високий рівень процентних ставок за наданими кредитами, що зумовлено низькою платоспроможністю багатьох позичальників та високими ризиками неповернення кредитів; 6) у структурі кредитів, наданих суб'єктам підприємницької діяльності, факторинг становить лише 0,1% загального обсягу; 7) концентрація більшості кредитних спілок лише у шести областях, переважна частина членів цих інститутів активно не користується їх послугами, а більшість кредитів носять споживчий характер; 8) майже 90% активів акумульовані чотирма найбільшими пенсійними фондами; 9) недостатньо розвинуті в Україні такі соціально значущі види страхування, як пенсійне, медичне та страхування життя, в Україні застрахованими є лише близько 10% ризиків (у більшості економічно розвинених країн - 90-95%) (табл. 6).

Висновки

Упродовж 2003 року в банківській системі спостерігалися певні позитивні зрушення: загальні активи банків зросли на 57,4%; частка кредитного портфеля в загальному обсязі активів підвищилася з 64,8 до 69,6%; частка прострочених та сумнівних кредитів зменшилася з 5,4 до 3,9%; мережа філій банків розширилася на 80 одиниць, що сприяло нарощуванню обсягів банківських операцій та поліпшенню якості обслуговування клієнтів банків. Доходи, отримані банками на 33,8%, більші, ніж у 2002 році. Основною статтею доходів залишалися процентні доходи. Серед традиційних банківських послуг переважає кредитування клієнтів, що залишається найбільш прибутковим