Серед можливих підходів до класифікації найбільшою мірою відповідає задачам дослідження так звана "природна", або "змістовна", класифікація [11]. Вона будується навколо однієї суттєвої специфічної ознаки. Змістовна класифікація слугує не тільки для впорядкування об' єктів, що вивчаються, а й забезпечує наукову систематизацію властивостей та відносин між ними.

Така ієрархія ґрунтується на двох взаємопо- в' язаних обставинах. По-перше, вона випливає з цілей аналізу, по-друге, зумовлюється розумінням сутності його об' єкта. Тож, спираючись на сформульоване поняття фінансового стану підприємств, представимо один рівень класифікації груп показників (рис. 3) [4].

Показники фінансового стану, з точки зору принципів наукової класифікації, можуть бути не одного ієрархічного рівня, якщо розглядати їх у структурно-рівневому сенсі. Наприклад, показники наслідків, показники причини, показники причини другого порядку тощо.

Фінансовий стан за визначенням має описуватися за допомогою показників наслідків. Це означає, що ми розглядаємо фінансовий стан як наслідок впливу багатьох чинників, що охоплю-

Зауважимо, що практично усі методики аналізу фінансового стану пропонують систему показників, у якій не дотримуються майже жоден з класифікаційних принципів [4]. Так, не викликає сумнівів недоречність опису фінансового стану через використання "на одному рівні" значимості показників, наприклад, валової маржі (клас показників наслідків, аспект відображення здатності генерувати грошові кошти) та структури пасивів (клас показників причини, група опису фінансового леверіджу, аспект відображення ризику діяльності).

5. Визначення інструментальних характеристик моделі. Інструментальні характеристики моделі фінансового стану формують можливості використання результатів аналізу [14] для прийняття ефективних управлінських рішень. В цілому в науковій літературі принципи формування інструментальних характеристик моделі лише формуються. В різних джерелах можна побачити не однакові оцінки інструментальних можливостей моделей, що застосовуються.

Так, серед інструментальних характеристик, що формують певний рівень функціональності методик, називаються можливості: здійснення горизонтального і вертикального аналізу, а також аналізу трендів; порівняння значень фінансових показників з нормативами та з показниками офіційної бухгалтерської звітності підприємств - лідерів в галузях; прогнозування значень показників; ранжирування підприємств [14].

Крім того, можна зустріти й розділення інструментальних характеристик по етапах аналі- ються поняттям "фінансова діяльність підприємства". Показники цього першого рівня можуть далі подаватися через використання класу показників причини і т.д. Слід звернути увагу на те, що для визначення власне фінансового стану підприємства у контексті поставлених в дослідженні задач показники причини не мають прямого відношення. Вони слугують лише для з'ясування того, за рахунок чого формується те чи інше фінансове положення.

зу на можливості проводити "експрес-аналіз" та розгортати його в рамках "поглибленого" вивчення фінансового стану підприємства.

Очевидно, що перелік вказаних характеристик не тільки є обмеженим, а й сформованим відповідно до задач, що й були предметом відповідних публікацій. Отже, на порядку денному постає розробка методологічних принципів забезпечення високого рівня інструментальності методик. Це разом із формуванням алгоритму інтерпретації результатів буде становити напрямок подальших досліджень.

6. Формування загального алгоритму інтерпретації результатів. Цей алгоритм має представляти собою послідовне коло етапів, виконання яких дозволяє аналітику "розгорнути" результати аналізу до рівня взаємопов'язаних оцінок значимих сторін фінансово-економічної діяльності підприємства.

Отже, з проведного дослідження випливає, що аналіз фінансового стану в силу того, що предмет аналізу - фінансові відносини - охоплює усі сторони та види ділової активності підприємств, посідає важливе місце в забезпеченні їх ефективної діяльності. Забезпечення нормального фінансового стану суб'єктів господарювання має велике значення для розвитку економіки країни в цілому.

Динаміка основних фінансових показників по секторах економіки України у 2003 році, і серед них: коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, відношення заборгованості до активів, відношення заборгованості до власного капіталу, зміна чистого робочого капіталу, зміна частки запасів у складі оборотних коштів, свідчать про не цілком задовільний фінансовий стан вітчизняних підприємств.

Причинами недосконалого фінансового стану підприємств доволі різноманітні: від слабких культурно-історичних традицій фінансового менеджменту до власне трансформаційної кризи, що супроводжується суттєвими структурними змінами. Разом з цим аналіз наявних публікацій з проблематики аналізу фінансового стану дозволяє дійти висновку про недосконалість методології як основи формування методики його проведення.

Основними методологічними компонентами аналізу фінансового стану підприємств визначено: дефініція фінансового стану; специфікація кола задач аналізу; формування якісної моделі фінансового стану; опис моделі у термінах фінансових показників; визначення інструменталь-

Література

Артеменко В.Г, Беллендир М.В. Финансовый анализ. - М.: ДИС, 1997.

Бабак А., Шевченкова Л. и др. Курс реформ - учет 2000. - Днепропетровск: ООО "Баланс-Клуб", 2000.

Часть 2. - 256 с.

Білик М.Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємства // Фінанси України. - 2005. - № 3. - С. 117-128.

Верланов О.Ю. Інтегральна оцінка стану фінансово- господарської діяльності підприємств: Науково- методичний журнал. Т. 30. Вип. 17. Економічні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2005. - С. 75-85.

Захарченко В.О., Счасна С.І. Систематизація методів оцінки фінансового стану підприємства // Фінанси України. - 2005. - № 1. - С. 137-144.

Котляр М.Л. Оцінка фінансової стійкості підприємства на базі аналітичних коефіцієнтів // Фінанси України.

2005. - № 1. - С. 113-117.

Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій. Наказ Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій № 22 від 23.02.1998 р.

них характеристик моделі та побудова загального алгоритму інтерпретації результатів.

На даному етапі у