УДК: 335.07.12

БІЛИК Г.Г.

Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили, м. Миколаїв

МОНІТОРИНГ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ

Розглядаються підходи до управління фінансовим станом підприємства і обґрунтовується використання з цією метою моніторингу фінансового стану. Формулюються методологічні принципи і вимоги до методичного забезпечення моніторингу фінансового стану підприємства. На їх основі проводиться аналіз методик оцінки фінансового стану.

The approaches to the management of the financial condition of enterprise are considered. The usage of the financial condition monitoring is grounded for this purpose. Methodological principles and requirements to the technique of such monitoring are formulated. The analysis of financial condition evaluation methodology is executed on basis of these principles.В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ до ринкових форм господарювання фінансова діяльність підприємств відіграє важливу роль у забезпеченні їх стабільного функціонування і розвитку. Для кожного суб'єкта господарювання зростає необхідність адекватної оцінки свого фінансового стану, який виступає не просто як характеристика оцінки фінансової діяльності "для внутрішнього користування", а насамперед як характеристика стану підприємства в цілому, в тому числі і для зовнішніх користувачів (партнерів, акціонерів, кредиторів і т.ін.). Отже, підприємство зустрічається з необхідністю управління фінансовим станом, підтримання його на певному нормальному рівні і, по можливості, покращання.

Фінансовий стан підприємства не є матеріальним, речовим об'єктом управління, це "складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика його діяльності, ... яку можна визначити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення ..." [1, с. 47]. Складність та багатовимірність фінансового стану відбивається на дієвості практичного управління ним.

В економічній науці відсутній єдиний підхід до управління фінансовим станом підприємства. Науковий доробок з цього і суміжних питань можна умовно за основною суттю запропонованих науковцями рішень поділити на два основні напрями: вдосконалення організації управління підприємством в цілому (в тому числі і фінансовим станом); вдосконалення інструментарію управління фінансами підприємства.

До першого належать праці Ваньковича Д.В., Гончарова В.В., Кравченко В.Ф., Кравченко Е.Ф., Забєліна П.В., Данілочкіної Н.Г., Хана Д.

Д.В. Ванькович [21] запропонував шляхи вдосконалення механізму реорганізації управління фінансовими ресурса-ми підприємств у перехідній економіці України, що грунтуються на системному підході. Під реорганізацією він розуміє поетапне створення ефективної управлінської системи та її постійне вдосконалення, а одним із критеріїв її ефективності називає покращання і нормалізацію фінансового стану підприємства.

У працях Гончарова В.В. [5], Кравченко В.Ф., Кравченко Е.Ф., Забєліна П.В. [11] пропонується новий підхід до підвищення ефективності управління фінансами на основі використання прогресивних сучасних концепцій управління - реінжинірінгу бізнес-процесів. Покращання фінансового стану підприємства розглядається як бізнес-процес або комплекс послідовних етапів і дій. Визначальним є підбір працівників для створення спеціальної команди з організації покращання фінансового стану.

Д. Хан [15] і Н.Г. Данілочкіна [9] у своїх роботах розглядають таке нове явище в управлінні, як контролінг. Це "функціонально відособлений напрямок економічної роботи на підприємстві, пов' язаний з реалізацією фінансово- економічної коментуючої функції у менеджменті для прийняття оперативних і стратегічних управлінських рішень" [9, с. 6]. Його основна мета постає в орієнтації управлінського процесу на досягнення цілей діяльності підприємства. У межах системи контролінгу розв' язуються також задачі управління фінансами і фінансовим станом підприємства.

У складі другого - групи напряму досліджень, присвячених інструментарію управління фінансовим станом підприємства, можна за цільовим спрямуванням пропозицій виділити декілька субнапрямів: 1) вдосконалення планування фінансових ресурсів; 2) проведення діагностики фінансового стану підприємства, 3) вдосконалення методології та методичного забезпечення його оцінки, 4) створення системи фінансового моніторингу на підприємстві.

Т.Г. Бень, С.Б. Довбня [18], Г.В. Коваленко [23] головною передумовою ефективного управління фінансами підприємства, і як наслідок - його фінансовим станом, вважають впровадження системи бюджетування. Плануванню фінансів на основі результатів аналізу фінансового стану приділяє увагу й І.Т. Балабанов [3].

Ряд науковців зосередили свою увагу на такому інструменті управління фінансами і фінансовим станом підприємства, як його діагностика. Так, А.П. Градов [17], В.А. Забродський [6], Б. Колас [7] розробили власні методологічні підходи до визначення діагностичного циклу, складу і кількості його етапів. Останній розробив також систему-експерт - інформаційну програму, за допомогою якої аналітик будь-якої кваліфікації спроможний діагностувати фінансовий стан підприємства.

Вдосконалення методології та методичного забезпечення оцінки фінансового стану підприємства є найбільш розробленою темою досліджень. Серед порівняно недавніх розробок:

Терещенко запропонував дискримінантну модель інтегральної оцінки фінансового стану підприємства [25]; О. Хотомлянський, Т. Черната, Г. Северина - комплексну оцінку фінансового стану підприємства на основі використання матричних моделей [26]; уже згадані вище Т.Г. Бень і С.Б. Довбня розробили методику інтегральної оцінки фінансового стану підприємства [19], а М.О. Кизим та В.А. Забродський - методику його системної оцінки [2].

Теоретичні аспекти поняття "моніторинг" у загальному розумінні (як етапу управлінського циклу загалом, а не виключно управління фінансами) розроблялися такими авторами, як Е.М. Коротков [10], Б.Г. Литвак [12], П.І. Кононенко [8]. Безпосередньо моніторинг усієї господарської діяльності в рамках системи контролінгу розглядався в працях Д. Хана [15] і Н.Г. Данілочкіної [9]. М.О. Кизим, В.А. Забродський [2] звузили поле досліджень до моніторингу фінансової діяльності (фінансового моніторингу), але вони представляли його як елемент системи діагностики фінансового стану. Як самостійний інструмент управління фінансами і фінансовим станом проблеми моніторингу досліджували О.С. Олексюк [13] та

Й. Плікус [24]. Останній розробив