Закладені у метод причинно-наслідкові зв' язки між показниками мають відповідати таким, що об'єктивно існують у процесі функціонування підприємства, можуть бути логічно виявлені із суті цього процесу.

Для забезпечення ефективності функціонування системи моніторингу фінансового стану дані вимоги додатково мають бути доповнені вимогами до методики моніторингу фінансового стану підприємства:

Джерелом вихідної інформації, по можливості, має слугувати лише фінансова звітність підприємства - для досягнення порівнянності результатів періодичної та постійної оцінки фінансового стану і визначення ефективності системи моніторингу.

Розрахунки для підвищення оперативності отримання результатів оцінки фінансового стану мають бути достатньо простими, що передбачає наявність відповідного програмного забезпечення.

Результати оцінки для забезпечення їх безпосереднього використання в процесі оперативного управління без додаткової інтерпретації повинні бути наочними й зрозумілими.

Відповідно до наведених принципів і вимог можна проаналізувати найбільш поширені методики оцінки фінансового стану підприємства на предмет можливості використання у процесі моніторингу. Вітчизняні вчені об'єднують дані методики у такі групи: коефіцієнтні (Кф); комплексні (Кп); інтегральні (І); беззбитковий (Б); рівноважний (Р) [22, с. 136]. У їх основу закладено різне розуміння оцінки фінансового стану: у перших двох це сукупність показників, у решті - один загальний показник. Існують також методики оцінки фінансового стану, які важко віднести до зазначених п'яти груп. Серед них - комплексна матрична методика О. Хотомлянського (КМ) [26] і методика системної оцінки М.О. Кизима та В.А. Забродського (СО) [2], методики дискримінантної оцінки фінансового стану (ДО) [20], коефіцієнтні методики В.І. Терьохіна [14] та А.Д. Шеремета і Р.С. Сайфуліна (включають розрахунок інтегрального показника фінансового стану) (КІ) [16]. В основі першої з них лежить розуміння оцінки фінансового стану як сукупності показників, другої - як єдиного якісного показника, дискримінантних методик - як кількісного, а останніх з названих - "змішане": це і сукупність показників, і один інтегральний.

Результати експертної оцінки згаданих методик оцінки фінансового стану підприємства (ФСП) наведені в табл. 1. Оцінка проводилася за п' ятибальною шкалою (5 балів - повна відповідність, 1 бал - повна невідповідність).

Отже, методики оцінки фінансового стану (табл. 1) за ступенем їх відповідності сформульованим вище вимогам можна ранжувати таким чином (від найбільш до найменш відповідної):

Методика системної оцінки М. О. Кизима та В.А. Забродського;

Комплексна матрична методика О. Хотомлянського;

Методики дискримінантної оцінки фінансового стану;

Коефіцієнтні методики В.І. Терьохіна [14] та А.Д. Шеремета і Р.С. Сайфуліна;

Методики інтегральної оцінки фінансового стану;

Методики комплексної оцінки фінансового стану;

Рівноважні та беззбиткові методики оцінки фінансового стану - не відповідають, оскільки беруть до уваги лише один аспект його оцінки;

Коефіцієнтні методики оцінки фінансового стану - не відповідають через свою громіздкість, трудомісткість, відсутність цілісності і внутрішньої логіки.

Як видно з останнього рядка табл. 1, гіпотетично "ідеальна" для моніторингу фінансового стану методика його оцінки мала б набрати за визначеними критеріями експертної оцінки 70 балів. З цієї точки зору дані останнього рядка можна інтерпретувати так: очевидною є потреба розробки спеціалізованого методичного забезпечення моніторингу фінансового стану.

На даному етапі, коли воно відсутнє, цілком можливим є ефективне використання в системі моніторингу фінансового стану спеціально відібраних методик його оцінки. Критерієм їх відбору (спроба якого була здійснена автором вище) має бути відповідність запропонованій системі вимог, що складається з трьох блоків: а) загальні принципи функціонування системи фінансового моніторингу підприємства (достатність інформації, наступність, вірогідність і порівнянність інформації, ймовірність помилок, комплексність, гнучке реагування); б) вимоги до методу моніторингу фінансового стануЛІТЕРАТУРА

Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства: Навчальний посібник. - К.: Знання. - 2000. - 378 с.

Оцінка і діагностика фінансової стійкості підприємства: Монографія / М.О. Кизим, В.А. Забродський та ін. - Х.: ВД "ІНЖЕК", 2003. - 141 с.

Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента: Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 480 с.

Бланк И. А. Словарь-справочник финансового менеджера. - К.: Ника-центр, 1998. - 480 с.

Гончаров В.В. Важнейшие понятия и концепции в современном управлении. - М.: МНИИПУ, 1998. - 176 с.

Забродский В.А., Кизим Н.А. Диагностика финансовой устойчивости функционирования производственно-экономических систем. - X.: Бизнес Информ, 2000. - 108 с.

Коласс Б. Управление финансовой деятельностью предприятий. Проблемы, концепции и методы: Пер. с франц. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1997. - 576 с.

Кононенко П.И. Стратегическое программно-целевое управление производственно-хозяйственной системой. - М.: ИТК "Дашков и К", 2003. - 270 с.

Контроллинг как инструмент управления предприятием / Под ред. Н.Г. Данилочкиной. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. - 279 с.

Коротков Э.М. Концепция менеджмента. - М.: Дека, 1997. - 304 с.

Кравченко В.Ф., Кравченко Е.Ф., Забелин П. В. Организационный инжиниринг. - М.: Приор, 1999. - 256 с.

Литвак Б.Г. Разработка управленческого решения. - М.: Дело, 2000. - 392 с.

Олексюк А.С. Системы поддержки принятия финансовых решений на микроуровне. - К.: Наукова думка, 1998. - 507 с.

Финансовое управление фирмой / Под ред. В. И. Терехина. - М.: Экономика, 1998. - 350 с.

Хан Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга / Пер с нем. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 800 с.

Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА-М, 1995. - 176 с.

Экономическая стратегия фирмы / Под ред. А.П.