УДК: 336.144.36 ВЕРЛАНОВ О.Ю.

Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова, м. Миколаїв

СИСТЕМА МЕТОДОЛОГІЧНИХ КОМПОНЕНТ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ

У статті розглядаються питання методології передбачення фінансової невдачі підприємств. На основі розгляду вітчизняної та, головним чином, зарубіжної літератури зроблено спробу узагальнення методологічних компонент оцінки фінансового стану.

The article is devoted to the methodological problems of the firm financial failure forecasting. On the ground of considering national and mostly foreign literature the generalization of the methodological components of financial condition assessment is made.Аналіз результатів діяльності промисловості України дозволяє зробити загальний висновок, що, незважаючи на економічне зростання, фінансовий стан промислових підприємств характеризується значними недоліками, які проявляються у недостатній забезпеченості власними обіговими коштами, неприбутковості, високому ризику діяльності. Причинами такого становища можуть вважатися наслідки трансформаційної кризи, продовження процесів структурних змін, низький рівень інвестиційної діяльності тощо. Разом із цим важливе значення має якість менеджменту, що значною мірою залежить від стратегічних і тактичних аспектів управління фінансовим станом промислових підприємств.

Причинами недосконалого фінансового стану може бути доволі широке коло чинників: від слабких культурно-історичних традицій фінансового менеджменту до власне макроекономічної ситуації в країні та у світі в цілому. Задача менеджменту полягає в тому, щоб на основі аналізу і прогнозування фінансового стану винайти необхідні заходи адекватної реакції, щоб упередити можливу загрозу фінансовому стану. У свою чергу, кожен акт фінансового аналізу являє собою комплекс унікальних дій, що залежить від особливостей підприємства, його поточної ситуації, специфічних інтересів замовників аналізу, і, нарешті, професійності та досвіду аналітика. Так чи інакше, від результатів аналізу фінансового стану значною мірою залежить, чи буде підприємство фінансово вдалим чи ні.

Незважаючи на те, що фінансова теорія і практика протягом останніх п'ятдесяти років приділяють значну увагу проблематиці передбачення фінансових невдач підприємств, досі не вироблено уніфікованої ґрунтовної теорії того, як і чому підприємства стають неплатоспроможними або банкрутують. Недосконалою є й методологія аналізу фінансового стану в частині передбачення невдач, про що свідчить аналіз наявних публікацій з даної проблематики.

Мета статті полягає у систематизації методологічних компонент оцінки фінансового стану. Для цього на грунті дослідження вітчизняної та зарубіжною теорії та практики розглядаються основні методологічні підходи та принципи, що складають основу методик передбачення змін фінансового стану

підприємств.

У сучасних умовах оцінка фінансового стану підприємств є важливою задачею управління. Якісна та обґрунтована оцінка дає змогу приймати рішення, що дозволяють підприємствам не тільки утримуватися на ринку, а й здійснювати заходи щодо розвитку. Значення оцінки фінансового стану пояснюється тим, що, на відміну від інших аспектів або напрямків діяльності підприємств, фінансова несе в собі властивості універсальної. Іншими словами, фінансовий стан, хоча і є інструментальним поняттям, інтегровано відображає якість господарської діяльності підприємства.

Для оцінки фінансового стану використовуються практично три основних методологічних підходи: експрес-оцінка, що ґрунтується на обмеженій кількості показників, ієрархія та склад котрих визначаються практичними напрацюваннями [39]; розгорнута оцінка на основі значної кількості фінансових коефіцієнтів, що відображають різні й численні аспекти фінансової діяльності підприємств [42]; оцінка на основі інтегрованого показника фінансового стану [41].

Кожен з підходів, як вважається, призначений для розв'язання специфічних задач. Експрес- оцінка, що видно з назви, використовується для швидкого визначення основних недоліків фінансової діяльності та ґрунтується на показниках, що відображають наслідки. Розгорнута оцінка полягає у визначенні взаємозв'язків та використанні показників причини. Інтегрована оцінка є узагальненим визначенням фінансового стану.

Предметом даної статті є те, що називається експрес-оцінкою, оскільки її результати мають важливе значення не тільки для власне підприємства, а й для широкого кола інших зацікавлених сторін: державних органів, фінансових організацій, кредиторів, власників тощо.

Будь-яка методика оцінки фінансового стану ґрунтується на певній методології, що, у свою чергу, є логічним набором пов'язаних між собою компонент.

Компоненти методології аналізу фінансового стану підприємств - це методологічні принципи, що лежать в основі формування методик аналізу. Вони можуть бути систематизовані за принципом етапності побудови методики - від визначення поняття фінансового стану та сутності його оцінки до формування загального алгоритму інтерпретації результатів.

Не претендуючи на вичерпність переліку, можна назвати меншою мірою сім взаємопов'язаних основних компонент оцінки фінансового стану (рис. 1). Серед них виокремлюються дві групи. Перша має відношення до концептуальних методологічнихДруга група охоплює специфічні методологічні підходи і прийоми конструювання методик оцінки фінансового стану підприємств. До неї віднесено: систематизацію кола управлінських задач оцінки фінансового стану; вибір методу аналізу моделі; формулювання підходів до специфікації моделі у термінах фінансових показників, а також формування загального алгоритму інтерпретації результатів оцінки.

1. Визначення понять фінансового стану та оцінки фінансового стану. Для формування методологічної основи оцінки дефініція понять має особливо важливе значення. Це пояснюється тим, що усі інші питання методології мають ґрунтуватися саме на чіткому уявленні про фінансово-економічну сутність об'єкта аналізу - фінансовий стан підприємства. Суттєвим також слід вважати розділення між власне фінансовим станом та оцінкою фінансового стану.

У вітчизняній та російськомовній практиці привертає увагу значна кількість різноманітних визначень фінансового стану. Це є певним свідченням накопичення критичної маси досліджень і практичних доробків для того, щоб перейти до наукових узагальнень. Розглядаючи сутність фінансового стану, автори звертають увагу на різноманітність визначень та навіть їх суперечливість [40]. В цілому узагальнення, зроблені на ґрунті аналізу