УДК: 336.144.36

ВЕРЛАНОВ Ю.Ю., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили, м. Миколаїв, Україна

ВЕРЛАНОВ О.Ю., Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова, м. Миколаїв, Україна

МОДЕЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ: СУТНІСНИЙ ПІДХІД ДО ІНТЕГРОВАНОЇ ОЦІНКИ

Розглядаються концептуальні уявлення, що покладені в основу сучасних методів оцінки фінансової невдачі підприємств. Запропоновано підхід, що випливає з соціальної та економічної функції підприємства. Сформовано модель оцінки фінансового стану та зроблено спробу її економетричного аналізу.

Conceptual views which are found in basis of modern methods of enterprise financial failure estimation are examined. An approach that swims out from the social and economic function of enterprise is suggested. The model offinancial condition estimation is constructed and the attempt of its econometric analysis is made.Методологія оцінки фінансового стану виділяє щонайменше дві основних складові, що відрізняє чисельні методи, що пропонуються науковими публікаціями та використовуються практикою підприємств: вибір метода аналізу моделі та якісний підхід щодо концепції фінансового стану як такого. В залежності від позиції автора моделі та специфіки методу аналізу взаємозв'язок між вказаними складовими є доволі неоднозначним.

Більшість методів, а саме статистичні і моделі експертних систем штучного інтелекту будуються поза рамками якої-небудь теоретичної основи [2], економічної чи фінансової. Зокрема, це очевидно, якщо розглянути критерії вибору фінансових коефіцієнтів: популярність в літературі; результати попередніх досліджень [4]; використання провідними фінансовими установами; на основі не пояснених гіпотез авторів [10] тощо.

З іншого боку, можна припустити, що система показників, на основі якої будується модель фінансового стану, має логічно випливати з певного системного уявлення про підприємство. Йдеться про модель якісного характеру, що визначає найбільш суттєві зв'язки між основними фінансово-економічними аспектами виробничо-господарської діяльності. Відтак, зміст моделі випливає з уявлення про фінансовий стан підприємства та ті контексти, що пов'язуються із задачею оцінки. Метою статті є перевірка можливості моделювання фінансового стану підприємств на основі концептуального уявлення про сутність виробничо-господарської діяльності.

В науковій літературі зустрічаються декілька концептуальних структур, що відображають уявлення про фінансовий стан підприємства.

Теоретична концепція, представлена У. Бівером [4], була заснована на русі грошових коштів. Він розглядав підприємство як резервуар ліквідних активів, що постачаються на вході і вичерпуються на виході. Таким чином згладжуються варіації потоків грошових коштів. Далі, погіршення фінансового стану підприємства може визначатися в термінах ймовірності того, що резервуар буде вичерпано, і з того моменту підприємство не в змозі буде своєчасно сплачувати по зобов'язаннях. В рамках такого уявлення було запропоновано чотири групи фінансових показників, що відображають: розмір "резервуару", чистий потік ліквідного активу від операцій, боргові зобов'язання фірми і фонд операційних витрат. Це фактично означає, що У. Бівер представив модель фінансового стану в термінах ліквідності.

Уявлення про підприємство як резервуар фінансових ресурсів з ймовірністю невдачі в термінах очікуваного руху грошових коштів запропонував М. Блюм. Його модель неуспішної фірми була призначена для оцінки параметрів руху грошових коштів і включала фінансові показники, об'єднані трьома загальними чинниками, що лежать в основі структури руху грошових коштів: ліквідністю, прибутковістю, і варіативністю. (цит. за [1, с. 224]).

Д. Уілкокс як основу для оцінки погіршення фінансового стану підприємств розглядав вичерпання резервів ліквідності, що передують фінансовій невдачі, (цит.за [7, с.71]). Він представляв, що за будь-якої комбінації причин, підприємство може виснажити свої резерви ліквідності протягом ряду послідовних років. Якщо скорочення ліквідності призупиняється ще до остаточного виснаження всіх ліквідних резервів, підприємство залишається ліквідним, інакше в результаті стає неплатоспроможним.

Дещо схожу концептуальну структуру фінансового стану запропонував Д. Скотт [9, с.344]. Його уявлення про фінансовий стан припускало, що фірма збанкрутує, якщо сума ліквідаційної вартості активів і зміни в цих активах будуть негативними.

Основний принцип фінансів - вартість фірми дорівнює чистій приведеній вартості її очікуваних майбутніх грошових потоків - складає концептуальну основу моделі руху грошових коштів [3, с. 419-437]. Згідно такого уявлення фінансова невдача матиме місце, якщо вона генерує недостатні грошові потоки, доступні для обслуговування боргу у належний час, і вартість підприємства недостатня, щоб отримати додаткове фінансування. Якщо вважати поточний грошовий потік гарним провісником майбутнього фінансового стану, то минулі і поточні грошові потоки мають бути добрими індикаторами як вартості підприємства, так і ймовірності фінансової невдачі.

Одне з теоретичних уявлень, на чому ґрунтується ідентифікація фінансової невдачі фірм, полягає в тому, що зміни у фінансовому стані відображаються в їх балансах та інших формах звітності. Вважається, якщо фінансові звіти підприємств відображають істотні зміни в складі активів і пасивів за певний період часу, ймовірно, що такі підприємства нездібні до підтримки необхідного стану рівноваги. Коли ці зміни стають нестримними надалі, можна передбачати погіршення фінансового стану аж до неплатоспроможності. Подібне пояснення ймовірності невдачі фірм є аргументом концепції міри декомпозиції балансу (balance sheet decomposition measure - BSDM) або теорії ентропії.[5].

В колі теоретичних уявлень про формування фінансового стану підприємств присутні основи, запозичені з інших напрямів науки. Таким прикладом є концепція, на якій ґрунтується теорія краху азартного гравця (gambler ruin model - GRM). Основна ідея пов'язується з грою азартного гравця з довільною сумою грошей. За формою і змістом невдачі фірми, її можна представити азартним гравцем. Фірма продовжує діяти, поки її чиста вартість не буде нульовою, далі вона