"Послуги є результатом різнорідної діяльності, що здійснюється виробником на замовлення будь-яких споживачів (окремих громадян, підприємств, організацій, підприємців), і, як правило, призводить до зміни стану одиниць, які споживають ці послуги" [8].

Дослідження функціональних особливостей послуги дозволило американському вченому Т. Хіллу сформулювати наступне: "Послуга може бути визначена як зміна стану людини або предмета, що належить будь-якому учаснику економічних відносин, який досягається в результаті свідомих дій іншого учасника даних відносин. При цьому вплив відбувається на основі їх попередньої домовленості" [10].

Фактично більшість наведених визначень фіксують взаємовідносини учасників і специфічні особливості послуги, на відміну від матеріальних товарів.

В економічному розумінні послуги розглядаються як операції, на які є попит, а значить, і ціна, що встановлюється на відповідному ринку

[7].

Вважається, що виробництво послуг і їх споживання співпадають у часі та просторі, і в момент надання послуги її виробник і споживач вступає у безпосередній контакт. Так, наприклад, керівник підприємства укладає угоду з банківською установою на банківське і фінансове обслуговування. Тому послуги, як правило, не можуть передаватись іншим особам, тобто система перепродажу є достатньо складною і вимагає певних витрат на юридичне та інше обслуговування.

З іншого боку, деякі автори вважають, що факт створення послуги можна відділити у часі від факту її продажу і факту використання, це дозволить продавати послуги ринковими методами [11].

На нашу думку, імовірно, найбільш широким за своєю суттю є твердження, що послуги - це будь-які функції, пов'язані безпосередньо або опосередковано із задоволенням людських потреб, але не направлені безпосередньо на виробництво яких-небудь предметів [11].

Використовуючи останнє визначення щодо фінансових послуг, можна сказати, що вони виконують фінансові функції, пов'язані із задоволенням потреб суб'єктів ринку у виробництві та реалізації предмета їх діяльності.

Сферою реалізації фінансових послуг є фінансова посередницька діяльність, яка полягає в тому, що кошти суб'єктів господарювання, котрі їх заощаджують, спрямовуються до економічних агентів, котрі забезпечують продуктивне застосування цих коштів як інвестицій. Без отримання доходу за надану фінансову послугу ця діяльність втрачає сенс. Отже, можна зробити висновок, що сутність фінансової послуги розкривається в обслуговуванні руху фінансових активів з метою отримання доходу.

Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначає фінансову послугу як операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів [1]. Дане означення може створювати додаткові термінологічні ускладнення, особливо у банківській сфері, де поняття "банківська послуга" і "банківська операція" не завжди співпадають [2]. Згідно із цим же законом, фінансовими послугами вважаються: випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; довірче управління фінансовими активами; діяльність з обміну валют; залучення фінансових активів із зобов' язанням щодо наступного їх повернення; фінансовий лізинг; надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; надання гарантій та поручительств; переказ грошей; послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення; торгівля цінними паперами; факторинг; інші операції, які відповідають означенню "фінансова послуга" в Законі.

Характерним для трансформаційного етапу розвитку економіки України є ряд суперечностей у сфері законодавчого поля діяльності фінансових ринків. Так, наприклад, реєстратори іменних цінних паперів, згідно з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД), надають фінансові послуги, згідно із Законом України " Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", - ні!

Сфера фінансових послуг має цілу низку особливостей. Насамперед, їй притаманні свої специфічні відмінності порівняно зі сферою матеріального виробництва. Крім того, фінансові послуги, їх ціна залежать не тільки від співвідношення попиту і пропозиції, як при ціноутворенні на інші види послуг, а й від багатьох мікро- та макроекономічних показників. Йдеться передусім про асиметричність інформації, яку отримують учасники ринку послуг, національну економічну психологію, курс акцій, фінансову стабілізацію, процентні ставки, рівень заробітної плати, певні юридичні норми та політичну ситуацію, місце й роль національної економіки у світовому господарстві. Трансформаційна економіка характеризується впливом низки чинників інституційного характеру, таких, як поведінка уряду, економічна культура та економічний порядок, схильність до заощадження, недовіра фізичних осіб до суб'єктів господарювання, низький рівень розвитку ринкової інфраструктури тощо. Усе це в цілому призводить до нерозвинутості ринку фінансових послуг, їх слабкого впливу на економічне зростання, існування диспропорцій.

Таким чином, даний матеріал представляє результати дослідження, які полягають у такому:

Сфера фінансових послуг має важливе значення для розвитку національної економіки, що визначає необхідність побудови системи понять, дослідження закономірностей її розвитку у статиці та динаміці. Особлива роль у цій сфері належить фінансовим посередникам, які найбільш ефективним чином обслуговують рух фінансових активів.

Фінансова послуга за своєю економічною суттю істотно відрізняється від звичайних товарів. Її відрізняють фізична неосяжність; невіддільність від джерела походження; неможливість накопичення, складування і зберігання; індивідуальність і широка градація якості. Поняття "послуга" включає в себе комплекс різноманітних видів економічної діяльності людини, існує багато його визначень, іноді взаємозаперечуючих, що відображає його складність і маловивченість.

Трансформаційний характер національної економіки обумовлює певні особливості фінансових послуг. Так, їх ціна залежить неЛІТЕРАТУРА

Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків