умови реалізації продукції;—

застосування українського законодавства (оподаткування, нагляд і контроль, охорона навколишнього природного середовища, охорона надр та раціональне використання мінеральної сировини, припинення діяльності, право власності на геологічну інформацію тощо);—

форс-мажорні обставини;

- використання українського потенціалу, підготовка національних кадрів;—

розв'язання спорів та арбітраж;—

порядок проведення та фінансування ліквідаційних робіт на об'єкті користування надрами;—

зобов'язання щодо конфіденційності;—

інформування сторін контракту;—

повноваження на підпис контракту;—

адреси сторін. Додатки:—

ситуаційний план з описом об'єкта користування надрами, зазначенням його площі та координат;—

робоча програма та вартість її реалізації;—

техніко-економічне обґрунтування;—

перелік початкових інвестицій.

Надання майна в оренду іноземним інвесторам здійснюється орендодавцями на підставі договорів оренди відповідно до чинного законодавства України.

Питання орендних відносин в Україні регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та рядом інших нормативних актів.

Відповідно до Закону України "Про оренду державного і комунального майна", орендарями можуть бути фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства. Законодавством України можуть визначатися особливості оренди державного майна для здійснення підприємницької та іншої діяльності громадянами та юридичними особами іноземних держав та особами без громадянства.

Права інтелектуальної власності підприємств з іноземними інвестиціями

Декретом Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 р. № 26—92 затверджено "Перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, передача в оренду яких не допускається" (дод. № 2 до цього Декрету). Необхідно зазначити, що дія цього Декрету розповсюджується і на українських суб'єктів господарської діяльності.

Охорона та здійснення прав інтелектуальної власності підприємств з іноземними інвестиціями забезпечується відповідно до законодавства України. Зокрема, це Закони України "Про авторське право і суміжні права", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".

При цьому підприємства з іноземними інвестиціями самостійно приймають рішення про патентування (реєстрацію) за кордоном винаходів, промислових зразків, товарних знаків та інших об'єктів інтелектуальної власності, які їм належать, відповідно до законодавства України.

Інвестування майнових цінностей за межами України

Інвестування за межі України може здійснюватись у вигляді майнових цінностей та грошових коштів. Розглянемо кожен з цих видів інвестування окремо.

Резиденти можуть інвестувати майнові цінності за межами України з метою:—

внесення до статутних фондів підприємств, створених за кордоном;—

закріплення за філіалами, представництвами й іншими відокремленими підрозділами для виконання покладених на них завдань.

Інвестиції за кордон можуть здійснюватися у вигляді майнових прав та майна, крім сировини, комплектуючих виробів і запасних частин, товарів народного споживання, а також таких, які відповідно до чинного законодавства віднесено до високо-ліквідних і стосовно експорту яких передбачено ліцензування, квотування або спеціальний режим.

Будь-які майнові цінності оцінюються в іноземній конвертованій валюті за цінами на міжнародних ринках.

Інвестування майнових цінностей за межами України підлягає ліцензуванню.

Видання індивідуальних ліцензій на проведення такого інвестування здійснює Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України.

Продаж майнових цінностей, що були інвестовані, є експортом товарів. Виручка в іноземній валюті, одержана в результаті їх продажу, підлягає зарахуванню на рахунки резидентів в уповноважених банках у терміни виплати заборгованості, що зазначені в контрактах, але не пізніше як через 90 днів з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує продаж цінностей.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1996 р. № 229 затверджено Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України.

Видання індивідуальних ліцензій здійснює МЗЕЗторг.

Для отримання індивідуальної ліцензії резиденти подають до МЗЕЗторгу такі документи:—

лист-звернення з обґрунтуванням необхідності здійснення майнових інвестицій за межами України;—

нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності у разі, якщо юридична або фізична особа є такою;—

нотаріально засвідчену копію установчих документів юридичної особи (статуту, установчого договору, положення);—

згоду відповідних органів державної виконавчої влади чи іншого уповноваженого органу, якщо за межі України інвестується майно, що перебуває у державній власності;—

довідку банківської установи, в якій відкрито рахунок резидента;—

документ, що підтверджує вартість майнових цінностей в іноземній конвертованій валюті на основі цін міжнародних ринків;—

розрахунок термінів, необхідних для реалізації майнових інвестицій за межами України;—

документ, що підтверджує внесення плати за видачу індивідуальної ліцензії;

- документи, що свідчать про реєстрацію (створення) підприємства, філіалу, представництва, іншого відокремленого підрозділу в країні місцезнаходження (витяг з торговельного, банківського, судового реєстру тощо) та їх установчі документи (статут, установчий договір, положення тощо). Ці документи мають бути нотаріально засвідчені за місцем їх видачі, перекладені українською мовою та легалізовані у консульській установі України, якщо міжнародними договорами, в яких бере участь Україна, не передбачено інше. Зазначені документи можуть бути також завірені в посольстві відповідної держави в Україні та легалізовані в МЗС.

Підставою для відмови у видачі індивідуальної ліцензії є:—

подання документів, що свідчать про намір резидента здійснити майнову інвестицію, яка не може бути предметом інвестування (у вигляді сировини, комплектуючих виробів і запасних частин, товарів народного споживання, а також таких, які відповідно до чинного законодавства віднесено до високоліквідних та стосовно експорту яких передбачено ліцензування, квотування або спеціальний режим);—

виявлення в поданих документах недостовірної інформації;—

невідповідність поданих документів вимогам законодавства України;—

порушення проти заявника справи стосовно банкрутства;—

заборона або обмеження щодо іноземних інвестицій, передбачені законодавством країни, куди мають інвестуватися майнові цінності.

За видачу індивідуальної ліцензії надається плата, розмір якої визначається МЗЕЗторгом за погодженням з Мінфіном.

Термін дії індивідуальної ліцензії визначається МЗЕЗторгом, виходячи з термінів, необхідних для здійснення майнових інвестицій за межами України.

Митне оформлення майнових цінностей, що інвестуються за межами України, здійснюється лише за наявності індивідуальної ліцензії, виданої МЗЕЗторгом.

Державна митна служба щоквартально подає Національному банку України, відповідним уповноваженим банкам, МЗЕЗ-торгу, Мінстату та Державній податковій адміністрації відомості стосовно оформлення митних декларацій за виданими ліцензіями.

Резиденти, які отримали ліцензію на інвестування майнових цінностей за межами України, зобов'язані здійснити декларування майнових цінностей шляхом подання до Національного банку повідомлення про фактично інвестовані майнові цінності згідно з умовами наданої резиденту індивідуальної ліцензії за встановленою ним формою. Другий примірник повідомлення з відповідною відміткою Національного банку подається резидентом МЗЕЗторгу.

Резиденти, які інвестують майнові цінності за межами України, подають Державній податковій адміністрації декларацію про всі одержані в результаті інвестування надходження на їх користь в іноземній валюті. Форма декларації та терміни її подання встановлюються Державною податковою адміністрацією. Другий примірник декларації з відповідною відміткою Державної податкової адміністрації резидент подає до МЗЕЗторгу.

Контроль за ефективністю використання інвестованого за межами України майна здійснює власник чи уповноважений ним орган відповідно до законодавства України.

При цьому контроль за ефективністю використання державного майна, інвестованого за межами України з метою закріплення за філіями, представництвами, іншими відокремленими підрозділами підприємств, здійснюється цими підприємствами та відповідними органами, до сфери управління яких вони належать; внесення до статутних фондів підприємств, створених за кордоном, — відповідно Фондом державного майна, центральними органами державної виконавчої влади чи іншими органами, уповноваженими здійснювати функції з управління державним майном.

Інвестування грошових коштів за межі України

Порядок використання валютних коштів, які надходять резидентам від інвестування майнових цінностей за межами України, регулюється валютним законодавством України.

Здійснення інвестицій за межі України у вигляді грошових коштів регулюється Національним банком України.

Згідно з п. 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Національний банк України встановлює порядок надання індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон.

Для розгляду клопотань резидентів про одержання індивідуальної ліцензії на здійснення інвестицій за кордон, вони подають до регіональних управлінь Національного банку України такі документи:—

лист-звернення на ім'я Голови Правління Національного банку України з зазначенням мети та суми інвестиції;—

нотаріально завірену копію Свідоцтва про реєстрацію резидента — юридичної особи;—

нотаріально завірені копії Статуту та Установчого договору резидента — юридичної особи з доповненнями та змінами, зареєстрованими у встановленому порядку;—

нотаріально завірене Свідоцтво про реєстрацію резидента — фізичної особи як підприємця;—

згоду відповідного міністерства або відомства на здійснення резидентом інвестицій за кордон (для державних підприємств та організацій);—

висновок регіонального підрозділу валютного контролю Національного банку України та податкової інспекції стосовно відсутності порушень резидентом чинного в Україні валютного і податкового законодавства.

Легалізовані документи:—

копію свідоцтва про реєстрацію нерезидента у країні інвестицій;—

копію Статуту та Установчого договору підприємства нерезидента;—

копію законодавства конкретної країни про режим іноземних інвестицій;—

довідку уповноваженого банку щодо наявності валютного рахунку резидента та наявності заявленої суми власних коштів на ньому для здійснення інвестиції;—

нотаріально завірену довідку аудиторської організації про фінансовий стан резидента на останню звітну дату;—

розрахунки валютної окупності (економічне обґрунтування проекту);—

довідку уповноваженого банку про назву банку нерезидента та його місцезнаходження, реквізити розрахункового рахунку, на який здійснюється переказ валютних коштів.

У випадку придбання за кордоном будь-яких майнових прав (утому числі акцій, облігацій та інших цінних паперів іноземних держав, фірм, банків тощо, деномінованих у іноземній валюті) та прав інтелектуальної власності, резиденти додатково подають до регіональних управлінь Національного банку України легалізовані відомості про:—

власників, а також щодо