6) заборони або обмеження щодо іноземних інвестицій, передбачені чинним законодавством країни інвестицій;

7) відсутність у законодавстві країни інвестицій правових гарантій щодо недоторканості іноземних інвестицій та безперешкодної їх репатріації;

' 8) стан платіжного балансу України як у цілому, так і в розрізі окремих країн, світу;

9) інші підстави, передбачені чинним законодавством України та нормативними документами Національного банку України.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 р. за № 15—93, Національний банк України надає індивідуальні ліцензії на відкриття резидентами України рахунків у іноземній валюті. Національний банк України відповідно до положень контролює порядок отримання та перереєстрації ліцензій на відкриття резидентами України рахунків в іноземних банках.

Індивідуальні ліцензії на право відкриття та використання рахунків в іноземних банках, надані Національним банком України суб'єктам господарської діяльності України, діють тільки протягом одного року від дня підписання ліцензії.

Надані Національним банком України індивідуальні ліцензії на право відкриття та використання резидентами рахунків в іноземних банках можуть бути продовжені шляхом перереєстрації.

Для надання та перереєстрації індивідуальної ліцензії резиденти зобов'язані подати до управління валютного контролю та ліцензування документи, зазначені нижче:—

лист-звернення на ім'я заступника Голови Правління Національного банку України із зазначенням і представленням:—

назви та юридичної адреси іноземного банку, де відкритий або має бути відкритий валютний рахунок;—

номерів рахунку та найменування валюти, в якій відкритий валютний рахунок (у разі перереєстрації);—

обґрунтування потреби надання індивідуальної ліцензії Національного банку України на користування рахунком за

- оригіналу індивідуальної ліцензії Національного банку України на право відкриття та використання рахунків в іноземних банках, що був чинним минулого року (за перереєстрації);—

клопотання регіонального управління Національного банку України щодо відкриття підприємству рахунку з визначенням неможливості здійснення розрахунків через установи комерційних банків з причини відсутності їх кореспондентських рахунків у банках відповідної країни або інші поважні причини;—

висновок регіонального управління Національного банку України стосовно дотримання резидентом вимог індивідуальної ліцензії за минулий рік (за перереєстрації).

У разі, якщо рахунок в іноземній банківській установі відкритий чи відкривається філія (представництво) резидента України, резиденти додатково до перелічених документів зобов'язані подати легалізовані копії реєстраційних та установчих документів філії (представництва) за кордоном.

Клопотання регіональних управлінь Національного банку України за перереєстрації підприємств морського, річкового, залізничного, авіаційного та автомобільного транспорту резидентів України повинні надаватися тільки за умови подання цими підприємствами довідок щодо розмірів витрат коштів із закордонних рахунків (окремо за кожним рахунком) у цілому за минулий рік.

Перереєстрована чи надана індивідуальна ліцензія на відкриття та використання рахунків в іноземних банках надає резиденту України право виконувати тільки ті валютні операції, які передбачені умовами ліцензії та з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Режим надходження та використання валютних коштів на вказаний в індивідуальній ліцензії рахунок визначається умовами індивідуальної ліцензії.

Вимоги щодо термінів та обсягів подання резидентом звітності стосовно валютних операцій визначаються регіональним управлінням Національного банку України, на який покладено контроль за умовами дії цієї індивідуальної ліцензії.

Список літератури

1. Близнюк А. Підтримка серйозним інвесторам гарантована // Економіст. — 2003. — .№ 3.

2. Богуславский М. М. Международное экономическое право. — М.: Международные отношения, 1986.

3. Богуславский Ы. М. Правовое положение иностранных инвестиций. — М.: СОВИНТЕРЮР, 1993. — 176 с.

4. Гайдуцький А. Проблеми корпоративного управління. Перестороги для інвесторів // Економіст. — 2002. — № 8.

5. Денисенко М. Проблеми удосконалення організаційно-економічного механізму інвестування // Економіст. — 2002. — № ю. — 46 с.

6. Законодательство об иностранных инвестициях России и стран ближнего зарубежья. — М.: Международные отношения, 1993.

7. Кобилянський Л. С. Управління проектами. Навч. посіб. — К.: МАУП, 2002. — 200 с.

8. Коссак В. М. Правові засади іноземного інвестування в Україні. — Л.: Центр Європи, 1999.

9. Международное частное право: Сб. докум. — М.: БЕК, 1997.

10. Омельченко А. В. Законодавство про іноземні інвестиції в системі законодавства України // Право України. — 1996. — № 8.

11. Омельченко А. В. Інвестиційне право: Навч. посіб. — К.: Атіка, 1999.

12. Омельченко А. В. Іноземні інвестиції в Україні: Довідник з правових питань. — К.: Юрінком, 1997.

13. Омельченко А. В. Правове регулювання іноземних інвестицій в Україні. — К.: Юрінком, 1996.

14. Пересада А. А. Інвестиційний процес в Україні. — К.: Лібра, 1998.

15. Правове регулювання господарських відносин за участю промислових підприємств: Підручник. — Харків: Право, 2000.

16. Славов М. Бізнес-план як запорука залучення інвестицій // Економіст. — 2002. — № 10.

17. Федоренко В. Г. Інвестознавство: Підручник. — 3-тє вид., доп. — К.: МАУП, 2004. — 480 с.

18. Чернявский А. Д. Антикризисное управление: Учеб. по-соб. — К.: МАУП, 2000. — 208 с

19. Щунін Б. Інвестування: Курс лекцій. — К.: МАУП, 2004. — 216 с.