базовий розрахунок за середніх, найбільш вірогідних умов;—

оптимістичний варіант за найкращого перебігу подій за . всіма факторами, що впливають на дохідність проекту;—

песимістичний варіант, в який закладаються найгірші можливі ситуації у країні й на конкретному ринку;

в) метод статистичних випробувань, за якого з допомогою електронно-обчислювальної техніки прораховується багато варіантів дохідності проекту залежно від показників-факторів у заданих діапазонах їхніх змін. У результаті одержуються середні показники, статистичні характеристики їхньої варіації та розподілу для подальшого аналізу найважливіших для дохідності проекту показників та рівень ризикованості проекту за різними напрямами.

Мета аналізу чутливості полягає у порівнянні впливу окремих факторів інвестиційного проекту на його основний показник, наприклад, внутрішню норму прибутковості.

Послідовність проведення аналізу чутливості:

1. Вибір основного показника ефективності інвестицій,

наприклад, внутрішньої норми прибутковості (ІКК) або чистої теперішньої вартості (МРУ).

2. Вибір факторів (показників), які мають неоднозначний характер, наприклад, капітальні витрати, ціна на товар, обсяг продажу, компоненти собівартості продукції.

3. Встановлення номінальних (за проектом) та граничних (максимальних і мінімальних) значень неоднозначних факторів. Граничних значень може бути декілька, наприклад, ± 5 % та ± 10 % від номінального значення (усього в цьому прикладі чотири).

4. Розрахунок основного показника для всіх обраних граничних значень неоднозначних факторів.

5. Побудова графіка чутливості для всіх неоднозначних факторів.

Цей графік дозволяє зробити висновки про найбільш критичні фактори інвестиційного проекту з метою подальшого контролю за ними у процесі його реалізації. Наприклад, якщо ціна є критичним фактором — у подальшому необхідно звернути увагу на програму маркетингу та якість товару. Якщо проект є чутливим до зміни обсягів виробництва — необхідно більше уваги приділити вдосконаленню внутрішнього менеджменту та підвищенню продуктивності праці. Якщо критичним фактором є матеріальні витрати — доцільно приділити увагу відносинам із постачальниками.

Аналіз сценарію — методика аналізу ризику, яка розглядає чутливість, реагування очікуваного прибутку до змін у ключових змінних величинах та можливий інтервал значень.

Аналіз сценарію розглядає "погані" та "добрі" фінансові обставини, які можливі в очікуваній ситуації. При цьому фінансовий аналітик просить операційних менеджерів підібрати "поганий" набір обставин (низька ціна продажу, низький обсяг витрат на одиницю тощо), середній (або "більш можливий") набір і "добрий" набір обставин.

Щоб оцінити переваги різних напрямів інвестицій і оперувати ними, доцільно це відхилення звести до одного значення, а потім у його межах прогнозувати різні рівні прибутку з урахуванням ймовірності їх досягнення. Сума величин ймовірності дорівнює 1.

Таким чином, аналіз сценарію забезпечує корисною інформацією щодо ризику проекту. Але цей метод дещо обмежений, бо розглядає тільки кілька окремих результатів, реально існує нескінченне число ймовірностей. Наступний метод визначення ризику проекту вирішує цю проблему.

Завдання. Розрахувати теперішню вартість грошових потоків з кожного з проектів (табл. 9.1):

Таблиця 9.1. Вихідні дані для розрахунку теперішньої вартості грошових потоків

Розрахувати теперішню вартість грошових потоків за кожним з проектів.

Визначити показники:—

чистий приведений дохід;—

індекс дохідності;—

період окупності.

На основі розрахованих показників визначити найбільш ефективний проект.

Розв'язання:

1) розраховуємо теперішню вартість грошових потоків за проектами (табл. 9.2):

Таблиця 9.2. Результати розрахунків теперішньої вартості грошових потоків

Рік | Проект А | Проект В

Майбутня вартість | Дисконтний множник | Теперішня вартість | Майбутня вартість | Дисконтний множник | Теперішня вартість

1-й | 9 000 | 0,885 | 7 965 | 5 000 | 0,87 | 4 350

2-й | 4 000 | 0,783 | 3132 | 6 000 | 0,756 | 4 536

8-й——— | 2 700 | 0,668 | 1 777

4-й————— | _

Разом—— | 11097 | -— | 1066

Отже, на основі проведених розрахунків теперішньої вартості грошових потоків та показників ефективності інвестиційних проектів можна зробити висновок, що проект А є найефективнішим, оскільки за цим проектом ЧПД та ІД є максимальними, а ПО — мінімальними.

Умови економічної невизначеності, в яких змушені діяти інвестори, спричинять вплив тих чи інших факторів ризику на їхні майбутні прибутки. Інвестиційні ризики загрожують зменшенням прибутків порівняно з можливими або навіть збитками. Тому при прийнятті рішень з питань щодо інвестиційної діяльності керівництво фірм, банків або інвестфондів має обов'язково враховувати вплив інвестиційних ризиків.

Для кількісної оцінки інвестиційних ризиків застосовуються різні статистико-математичні методи, в яких обчислюють показники ефективності проекту в умовах несприятливих для інвестицій подій. Такими показниками є середньоквадратичне відхилення та коефіцієнт варіації.

Список літератури

1. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. К.: Ника-Центр, 2001.

2. Гранатуров В. М. Економічний ризик: сутність, методи виміру, шляху зниження: Навч. посіб. — М.: Справа і сервіс, 1999.

3. Данілов О. Д., Іваншна Г. М., Чумаченко О. Г. Інвестування: Навч. посіб. — К., 2001. — 364 с.

4. Ивин Л. Н., Иванилов А. С. Введение в финансовый менеджмент. — К.: ИСИО, 1994. — 133 с.

5. Клапків М. С. Методи ідентифікації фінансових ризиків // Фінанси України. — 2000. — № 1.

6. Лапуста М. Г., Шаршукова Л. Г. Ризики в підприємницькій діяльності. — М.: Инфра-М, 1998.

7. ПлоткінЯ.Д. Інвестиційний менеджмент: Конспект лекцій для студентів факультетів економіки та менеджменту. — Л.: ДУЛП, 1996. — 63 с.

8. Примостка Л. Управління фінансовими ризиками // Економіка. Фінанси. Право. — 1999 — № 2. — С. 12.

9. Сердюкова И.Д. Управление финасовыми рисками // Рынок ценных бумаг. — 1995. — № 12.

10. Сивый В., Балыка С. Управление хозяйственным риском // Бизнес-информ. — 1998. — № 12. — С. 23—27.

11. Тарасова С. В. Инвестиционный менеджмент: Конспект лекцій. — М.: Приор Атлантик, 1998. — 64 с.

12. Управління підприємницьким ризиком / За ред. Д. А. Ште-фанича. — Тернопіль: Економічна думка, 1999. — 220 с.

13. Устенко О. Л. Теория экономического риска: Монография. — К.: МАУП, 1997. — 164 с.

14. Федоренко В. Г., ГойкоА. Ф. Інвестознавство: Підручник / За наук. ред. В. Г. Федоренка. — К.: МАУП, 2000. — 408 с.

15. Фере В. А, Романчеко О. В. Методи оцінки фінансового ризику // Фінанси України. — 1997. — № 2. — С. 49.

16. Финансовый менеджмент: Теория и практика: Учебник / Под ред. Е. С. Стояновой. — М.: Перспектива, 1996.

17. Щукін. Б. Інвестиційна діяльність: Метод, посіб. — К.: МАУП, 1998. — 68 с.